Трансформація функцій управління в АПК за ринкових умов

Зміни, які відбулися в останні роки в сільськогосподарській галузі, можна простежити на прикладі Сумської області. В області вперше за останнє десятиріччя досягнуто позитивних зрушень в 2000 році: вартість валової продукції, у порівнянні з попереднім роком, зросла на 23 відсотки і становила 967, 5 млн. грн., що складає близько 4 відсотків валової продукції, виробленої в Україні. Якщо в 1998 році прибуткових господарств було 9 відсотків, то в 2000 – 75%. Загальна сума прибутку сільськогосподарських підприємств становила 142 млн. грн. Не знизилися темпи розвитку і в 2001 році (табл. 1).

 

Таблиця 1

Виробничо-фінансові показники діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області

 

Аналіз діяльності підприємств свідчить про те, що зі зміною на краще багатьох виробничо-фінансових показників помітно знизилась рентабельність виробництва, що є наслідком неефективної цінової політики: за умов падіння заготівельних цін на тваринницьку продукцію та реалізаційних цін на зерно у той час залишались високими ціни на матеріально-технічні ресурси. Сільськогосподарськими підприємствами області в 2001 році в порівняні з попереднім недоодержано 114, 2 млн. грн. прибутку.

Сумщина – аграрний край. В області створені й функціонують 564 сільськогосподарських формувань ринкового типу, заснованих на приватній власності на землю та майно, у тому числі: 116 приватних підприємств (21%), 362 товариства з обмеженою відповідальністю (64%), 33 закритих акціонерних товариств (6%), 25 відкритих акціонерних товариств (4%), 21 виробничий кооператив (3%), 7 інших формувань (дочірні)  (2%). За ними закріплено 1162, 7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 929 тис. га ріллі. Фермерських господарств в області налічується 797. Площа сільськогосподарських угідь в їхньому користуванні становить більше 50 тис. гектарів. З метою створення конкурентного середовища на ринку сільськогосподарської продукції та забезпечення товаровиробників матеріально-технічними ресурсами організовані й успішно функціонують Сумська агропромислова біржа, діють близько двох тисяч заготівельних пунктів, майже 500 сервісних пунктів різних напрямків діяльності.

Реформування народного господарства України призвело до зміни функції самих підприємств та об’єднань, які самостійно визначають напрямок господарювання, обсяги виробництва, ринки збуту продукції, форми організації праці та виробництва. За цих умов постає необхідність трансформації функцій апарату управління на всіх рівнях ієрархічної системи АПК. Організаційною основою системи управління повинна стати науково обґрунтована структура. Особливе місце серед підходів до здійснення управління займає функціональний підхід. Пряме відношення функціонального підходу до управлінських процесів обумовлене тим, що на його основі було започатковано фундамент науки про управління, як самостійної наукової дисципліни – розвитку адміністративної функції господарюючих суб’єктів.

Нині в літературі зустрічається понад 50 класифікацій функції управління. У переважній більшості в їх основу покладена файолівська концепція розчленування адміністративної діяльності на окремі функції, які класифікуються з позицій об’єкта й суб’єкта менеджменту. Структура управляючої системи складається з елементів, кожний з яких є підсистемою, що виконує певні функції управління. За характером зв’язку між працівниками управління розрізняють лінійні, функціональні, лінійно-функціональні, дивізіональні, матричні та інші типи структур управління. Нині у менеджменті в чистому вигляді майже не застосовується ні лінійна, ні функціональна структури. Як правило, вони поєднуються в різних комбінаціях. Хоча, на нашу думку, за певних обставин лінійна чи функціональна структури в деяких господарствах можуть мати свої переваги.

Протягом багатьох років успішно проводилися дослідження з питань організації управлінської праці, загального й функціонального управління. Ще в 90-х роках учені-аграрники (Г. Будилкін, В. Галанець, Л. Залевський) звернули увагу на те, що перехід до ринкової економіки має ґрунтуватися на новому економічному мисленні, оновленні управлінської діяльності в усіх сферах. Сьогодні основним у діяльності керівних господарських органів стає не безпосередній вплив на суб’єкти власності, а створення умов для господарювання, координація дій, пов’язаних з розвитком інноваційних, інвестиційних та маркетингових процесів. З розвитком приватизаційних процесів в АПК саме держава повинна створити такі економічні умови, за яких можуть ефективно функціонувати підприємства усіх форм власності й господарювання.

У другому розділі дисертаційної роботи “Структурно-функціональна організація менеджменту на підприємствах” розкрита структурна організація менеджменту на рівні місцевих державних органів управління, виробничі та організаційні структури новостворених організаційно-правових формувань, склад та технологія виконання робіт за функціями управління в підсистемах.

Управління на місцевому рівні представлено обласними й районними державними адміністраціями. Різні сторони життєдіяльності регіонів регламентуються за допомогою структури управління (рис. 1). Управлінські зв’язки в адміністраціях мають вертикальний характер, лінійно-функціональну систему управлінських відносин. Заступники голови адміністрації підпорядковуються безпосередньо голові державної адміністрації, але отримують розпорядження та вказівки й від керівників вищестоячої адміністрації, координують діяльність відповідних підрозділів державної адміністрації згідно розподілу функціональних обов’язків.

Головне управління сільського господарства і продовольства – найчисельніший підрозділ обласної державної адміністрації (80 чол.), головна функція якого – координація діяльності підприємств, установ, організацій системи АПК, районних управлінь сільського господарства і продовольства. Проте, необхідно зазначити, що структурою Сумської обласної державної адміністрації не передбачено створення відділів, управлінь, які б займалися безпосередньо маркетинговою діяльністю, координацією питань інноваційно-інвестиційної діяльності, взаємозв’язків з громадськістю і соціологічних досліджень. Вважаємо, що створення таких структур в межах бюджетних асигнувань є доцільним. Сумщина – інвестиційно-привабливий край, але в області не відпрацьовано механізм для переорієнтації інвестиційних потоків у