Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій здійснено персональний авторський підхід і безпосередньо ним одержані теоретичні й практичні результати в області удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність з урахуванням одержуваного економічного результату у вигляді додаткового прибутку від реалізації природоохоронних програм, а також економіко-екологічної стійкості регіонів. З наукових праць, що видані в співавторстві; в дисертації використані тільки ті ідеї і положення, що є результатом особистого дослідження здобувача (уточнення наведені у списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних семінарах та конференціях: Конференція молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (Одеса, лютий 2000 р.) ; Конференція молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (Одеса, березень 2001 р.) ; Міжнародна науково-технічна конференція “Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002” (Одеса, вересень 2002р.)

Публікації. По темі дисертації опубликовано 7 наукових праць загальним обсягом 24, 1 друкованих аркушів. З них 3 статті у фахових виданнях України, 2 монографії (одна персональна і одна зі співавторами) ; 2 брошури в іноземних виданнях. Персонально автору дисертації належить 10, 2 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літературі (115 найменувань на 10 сторінках). Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку комп’ютерного тексту, у тому числі 12 таблиць на 7 сторінках та 5 рисунків на 4 сторінках.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обгрунтовано актуальність досліджень, які проводилися в межах цієї дисертації, показано наукову новизну результатів досліджень, теоретичну і практичну цінність одержаних результатів, зв’язок роботи з науковими темами, визначено персональний внесок дисертанта у виконанні дослідження.

У першому розділі “Розвиток світової економіки і проблеми інвестування природоохоронної діяльності” розглянуто основні напрямки розвитку світової економіки, досліджено її вплив на проблеми охорони навколишнього середовища. Показано, що у розвитку світової економіки діє утворювально-руйнівний процес, у якому домінують прагнення господарчих систем різних країн до інтеграції й взаємозв’язку. В результаті цих процесів економічні системи країн стають все більш взаємозалежними. Продовжується поглиблення міжнародного поділу праці. Інтенсивний розвиток кооперування між фірмами різних країн призвів до виникнення великих міжнародних виробничо-інвестиційних комплексів. Інтеграційні процеси, які відбуваються у світовій економічній системі, впливають на характер економічних проблем, що виникають та розвиваються в окремих регіонах. Водночас з’явилися нові можливості у міжнародному співробітництві при здійсненні природоохоронної діяльності. Посилилась роль міжнародних співтовариств при вирішенні цілої низки економічних проблем, з’явилась можливість у концентруванні засобів для практичної реалізації найбільш важливих природоохоронних проектів і програм.

Проведені дослідження показали, що в різних країнах питання інвестування природоохоронної діяльності вирішуються, як правило, по різному в частині достатнього їх інвестування. Обсяги цих інвестицій найчастіше є недостатніми. Причому в інвестиційній політиці більшісті країн переважає тенденція підвищення обсягів інвестицій в природоохоронну діяльність за рахунок власних коштів підприємств-природокористувачів. Вже сьогодні зрозуміло, що формування природоохоронних інвестицій за залишковим принципом неприпустимо. При оцінці пріоритетності основних напрямків розвитку, як виробничо-господарської, так й природоохоронної діяльності, необхідний комплексний і всебічний підхід до вирішення цього завдання. Вказані пріорітети повинні визначатись на основі системи техніко-економічних показників, які характеризують виробничу, господарську та природоохоронну діяльність об’єктів з технічного і економіко-екологічного боку.

Природоохоронна діяльність в Україні характеризується тим, що основні фонди природоохоронного призначення здебільшого застаріли і найчастіше працюють в аварійному режимі, що часто призводить до залпових викидів шкідливих речовин до природних сфер. Щорічно автотранспортом в Україні до атмосфери викидається 1880 тис. тон забруднюючих речовин. Всього ж в Україні до атмосфери щорічно викидаються шкідливі речовини у кількості 150 кг у розрахунку на кожного мешканця. Обсяги інвестицій для вирішення проблем природоохоронного характеру явно недостатні. Так у 1999 році на реалізацію природоохоронних програм і проектів було спрямовано тільки 80, 9 млн. гривень, а фактично профінансовано тільки 51, 4 млн. гривень. Разом з тим, в Україні розпочато процес формування цілеспрямованих інвестицій для створення основ раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. В Одеській області у 1998 році загальні інвестиції природоохоронного призначення складали 31981, 3 тис. гривень. Іноземні інвестори виявляють певну зацікавленість до розвитку економіки України, у тому числі і до вирішення її природоохоронних проблем, щоправда, цей інтерес поки що явно недостатній. Дуже часто зовнішні інвестиції носять суто адресний характер, причому не завжди у цій адресності передбачається можливість використання їх частини для природоохоронних цілей.

У другому розділі ”Oсновні напрямки удосконалення методів економічого механізму для залучення інвестицій у природоохоронну діяльність” розроблені концептуальні і методологічні основи удосконалення методів економічного механізму залучення інвестицій у природоохоронну діяльність.

Розроблені в дисертації зазначені концептуальні і методологічні основи грунтуються на таких положеннях:

– якість природного середовища погіршується за рахунок розширення негативного впливу на неї з боку виробничої та господарської діяльності людини;

– у зв’язку з обмеженістю природних ресурсів можливості природи в забезпеченні потреб у них людського суспільства весь час зменшуються;

– в теперішній час суспільний прогрес досягається за рахунок регресивних змін природного середовища;

– поліпшення екологічної ситуації у тому чи іншому регіоні може