Удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохорону діяльність.

Розвиток виробничо-господарської діяльності потягнув за собою різьке посилення негативного впливу на усі природні сфери з боку виробничих та господарських об’єктів.

Реалізація природоохоронних заходів звичайно вимагає достатньо великих фінансових, матеріальних і трудових витрат, тому для практичного здійснення природоохоронних проектів і програм наобхідно залучити інвесторів, спроможних надати необхідні інвестиції.

Залучення для вирішення природоохоронних проблем в регіоні додаткових інвесторів можливо тільки у тому випадку, якщо зазначений регіон буде мати достатньо високу економіко-екологічну привабливість і він буде мати достатньо повну та достовірну інформацію про економічну ефективність зазначених інвестицій.

З метою більш докладного визначення економічної ефективності природоохоронних проектів та програм необхідно проводити її аналіз з системних позицій з деталізацією значень ефективності за окремими напрямками і заходами.

В дисертації вирішені питання розробки концептуальних, методологічних і методичних основ удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність, що дозволило розширити та поглибити відповідні розділи теорії економіки природокористування і охорони навколишнього середовища.

За результатами досліджень, виконаних в рамках даної дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки:

1. Розвиток світової економіки призвів до глобальних змін в стані усіх природних сфер. В результаті цього має місце зміна у співвідношенні сил в економіці: поява та зникнення цілих галузей, змінюються самі ідеї в розвитку національних економік. Явно спостерігається тенденція в інтеграції економік різних країн, вони стають все більше взаємозалежними. Важливою рисою в економічній політиці став розвиток енерго- та матеріалозберігаючих технологій, прагнення до поглибленої переробки сировини.

2. Інвестування природоохоронної діяльності вирішується, як правило, у відповідності з економіко-екологічною ситуацією, яка склалася в регіоні. Проте обсяги цих інвестицій найчастіше явно недостатні. Тому необхідно вдосконалювати економічний механізм для залучення в природоохоронну діяльність додаткових інвестицій.

3. В теперішній час в Україні робляться спроби створити сприятливий клімат для залучення в природоохоронну діяльність іноземних інвесторів. Так, вони мають право на покриття завданої шкоди, включаючи втрачену вигоду та моральну шкоду, які утворюються в результаті бездіяльності або при неналежному виконанні державними органами України чи посадовими особами зобов’язань перед іноземним інвестором, передбачених законодавством. Держава також гарантує переказ за кордон прибутків, одержаних на законних засадах в результаті здійснення іноземних інвестицій в реалізацію природоохоронних проектів і програм.

4. Для інвестування природоохоронних заходів в Україні необхідно залучати не тільки можливості бюджету, але й засоби виробничо-господарських об’єктів, різних екологічних та природоохоронних фондів, іноземних інвесторів і міжнародних екологічних та природоохоронних організацій, засоби малого й середнього бізнесу.

5. Методи економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність можна поділити на такі групи: методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації безпосередньо природоохоронних проектів і програм; методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації заходів, які мають непряме відношення до природоохоронної діяльності; методи, що забезпечують інвестування різного роду соціальних заходів. Розроблені в дисертації пропозиції забезпечують удосконалення усіх перелічених вище груп методів економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність в наступних напрямках: більш поглиблений аналіз економічної результативності природоохоронної діяльності в регіоні, на окремих об’єктах; більш повне урахування факторів, що забезпечують одержання додаткового прибутку об’єктами, секторами економіки при здійсненні природоохоронної діяльності; надання інвестору більш повної та об’єктивної інформації про можливість покриття йому понесених витрат; оптимізація розподілу інвестицій природоохоронного призначення між відповідними програмами, проектами, природоохоронними заходами, що забезпечує значне підвищення ефективності використання зазначених засобів.

6. Концептуальні, методологічні і методичні основи удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність, що розроблені в дисертації, розширюють та поглиблюють цей механізм в напрямку визначення пріоритетних напрямків в охороні навколишнього середовища від негативного впливу на нього виробничо-господарських об’єктів на основі більш поглибленого визначення і аналізу економічних результатів, які можуть бути одержані від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм.

7. Підвищення стійкості екологічних систем забезпечує одержання додаткового прибутку від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм в обсягах, максимально покриваючих витрати інвесторів. Це у значному ступені підвищує інвестиційну привабливість регіону і зокрема природоохоронної діяльності в ньому.

 

 

1. Жарамани Зукан Нажиб. Совершенствование оценки экономической эффективности природоохранных инвестиций. – Одесса: Одесский государственный экологический университет, 2001. – 88 с.

2. Жарамани Зукан Нажиб. Экономико-экологическая привлекательность объекта и инвестиционный менеджмент / Б. В. Буркинский, В. Г. Ковалев, А. Л. Розмарина, Жарамани З. Н. и др. Проблемы инвестиционного менеджмента в природоохранной деятельности. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. – 2001. – С. 48-58 (Особистий внесок здобувача – розроблено теоретичні питання економіко-екологічної привабливості об’єктів при інвестиційному менеджменті).

3. Ковалев В. Г., Жарамани Зукан Нажиб Анализ эффективности природоохранной деятельности // Экономические инновации. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999, Выпуск 6. – С. 26. (Особистий внесок здобувача – методичні основи аналізу ефективності природоохоронних заходів).

4. Жарамани