Удосконалення методики організації автобусних перевезень в транспортній системі міст

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці критерію якості автобусних міських перевезень та обгрунтуванні комплексу заходів щодо підвищення їх продуктивності на рівні автотранспортних підприємств у ринкових умовах. Запропонований оціночний критерій якості автобусних міських перевезень, який системно узгоджений з концепцією соціально-етичного маркетингу, комплексно враховує технічні, соціальні та економічні фактори, відповідає інтересам різних учасників транспортного процесу і задовольняє пасажиропотік у просторі й часі. Значний обсяг отриманих за оригінальною методикою статистичних характеристик пасажиропотоку та параметрів автобусних перевезень у великому місті Кривому Розі забезпечує більш раціональний розподіл автобусів відповідно до пасажирообміну зупинок та середньої відстані пересування пасажирів, а також “пікових” значень пасажиропотоків. Удосконалена наукова методика і розроблені рекомендації суттєво вдосконалюють на рівні державних АТП визначення раціональних форм руху автобусів та засобів їх передислокації, вибір рухомого складу за його типажем і кількістю. Чисельними дослідженнями обгрунтовано заходи, якими сукупно і предметно визначаються важливі напрями для більш суттєвого задоволення вимог до автомобільного транспорту щодо зменшення забруднення атмосфери у містах.

Практичне значення отриманих результатів. Полягає в запропонуванні та впровадженні нових організаційних заходів для підвищення ефективності використання автобусів на міських маршрутах із метою поліпшення комфорту поїздок, скорочення необхідного пасажирам часу на поїздки, зменшення питомих витрат АТП на забезпечення перевезень, економії палива, збереження екології міст. Розроблено методику системи контролю та підвищення кваліфікації водіїв. Скореговано методику вибору типу та оперативного розрахунку раціональної кількості автобусів.

Особистий внесок здобувача. Пропонується нова розробка критерію для оцінки якості автобусних перевезень, складанні рекомендацій щодо його впровадження. Здійснено експериментальне обстеження пасажиропотоків і форм руху автобусів. Результати дослідження показників руху, витрат палива, шкідливих викидів у різних типах автобусів проаналізовані автором із розробкою рекомендацій щодо покращення екологічних показників у місті. Сформульовані висновки для раціональної комплектації АТП новим рухомим складом у ринкових умовах.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були представлені й схвалені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та студентів Національного транспортного університету в 1997-2000 рр., на міжнародній науково-практичній конференції з питань логістики керівників вищого державного рівня країн колишньої соціалістичної співдружності (м. Берлін, 1991 р.), на семінарі кафедри автомобілів Криворізького технічного університету (2000 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень висвітлено в 10 друкованих працях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 138 найменувань, чотирьох додатків. Містить 137 сторінок основного тексту, 10 рисунків, 5 таблиць. Загальний обсяг роботи – 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовані актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи досліджень, наведено наукову новизну, розкривається наукове теоретичне і практичне значення отриманих результатів досліджень та їх впровадження.

У першому розділі здійснено аналітичний огляд наукових робіт, виконаних Л. Л. Афанасьєвим, А. І. Воркутом, Є. В. Овчинниковим, Г. А. Заболоцьким, З. Рюге-ролі, С. Л. Голованенком, В. К. Долею, О. С. Ігнатенком, В. Ф. Штановим, А. М. Редзюком та іншими науковцями щодо рівня організації автобусних перевезень пасажирів у містах, дана порівняльна оцінка існуючих критеріїв та моделей якості технологічного процесу, визначені напрями його удосконалення з урахуванням впливу ринкових відносин та конкуренції, показана назріла необхідність поглибленого методичного обгрунтування питань вибору форм руху, типу і кількості автобусів для заданої транспортної системи міст за окремими маршрутами.

Встановлено, що відомі у теорії перевізного процесу критерії та математичні моделі характеризують в цілому якість організації автобусного сполучення, а також розкривають важливі проблеми з оптимізації транспортної маршрутної системи міст, пасажирських кореспонденцій з різних видів транспортних засобів, управління їх взаємодією і контролем. Проте, в сучасних умовах перехідної економіки і перспективного формування нових ринкових відносин у державі, наявності конкуренції між перевізниками, вже недостатньо їм відповідають нині існуючі розрахункові методи оцінки якості та організації автобусних перевезень. У подальших розробках щодо її вдосконалення має системно розглядатися вплив сукупності основних кількісних параметрів на транспортний процес із пошуком заходів до більш ефективного використання автобусів. Виходячи із єдиного узагальненого критерію, надалі важливо базувати організацію перевезень на достовірних відомостях з обстежень обсягів пасажиропотоку, змін середньої дальності та швидкості пересування пасажирів. Для цього необхідна розробка нової методики математичного моделювання процесу перевезень із метою обгрунтування економічного та соціально виправданого співвідношення автобусів різної пасажиромісткості для міської мережі з урахуванням конкуренції. При розробках даного питання слід проводити грунтовний аналіз не тільки параметрів руху автобусів, але й визначати загальний обсяг, складові частини і характеристики забруднення атмосфери шкідливими викидами рухомого складу різної пасажиромісткості з метою їх зниження.

У другому розділі висвітлено головні результати теоретичного дослідження параметрів і методів організації міського автобусного сполучення на основі нового критерію за концепцією соціально-етичного маркетингу, обрано більш досконалий метод розрахунку з використанням ПЕОМ параметрів руху автобусів, проведена кількісна та якісна оцінка швидкісних і паливних характеристик та шкідливих викидів автобусами різних типів, обгрунтовано можливі засоби удосконалення технологічного процесу перевезень у напрямі скорочення витрат часу пасажирів на пересування автобусним