Українсько-польські відносини (1991-1997 рр.)

Пріоритетними напрямками українсько-польського економічного співробітництва також є розвиток фармацевтичної промисловості, сільського господарства та переробки сільської продукції, енергетики та теплопостачання, модернізації транспорту, охорони природного довкілля, осторонь стоїть розвиток воєнно-промислового комплексу та конверсії. 

Співробітництво в енергетиці передбачає збереження енерголінії Хмельницька АЄС – Жешув з можливим будуванням підстанції постійної напруги на польської терріторії, розглядається питання спільного експорту електроенергії в Центральну та Західну Європу. Транспортне співробітництво спрямоване на перебудову доріг та залізниць: будування автомагістралі Тарнов – українсько-польський кордон, як частини транспортної артерії Гамбург-Київ. Існує проект створення транспортного коридору Одеса-Гданськ. Україна і Польща отримують вихід до Чорного та Балтийського морей. В справі охорони природного середовища є проекти, які заслуговують на увагу – це програма екологічного співробітництва “Чистий Буг”, “Карпатський екологічний заповідник”, модель розвитку зони Розточчя. Воєнно-економічні стосунки – одна з галузей українсько-польських відносин, яка розвивається досить дінамічно. Польська сторона особливо цікавилась закупівлею: радіолокаційних станцій, систем автоматичного керування вогнем, приборів наведення й націлювання для танків і протиракетних комплексів, артиллерийських прицілів, голівок самонаведення комлексів типу “Гла-1”, всіх видів прицілів для стрілкової зброї та гранатометів, оптико-електронних систем пошука. Перспективним напрямком в економічній сфері автор вважає будування стосунків на регіональному рівні, зокрема в межах еврорегіонів “Карпати”, “Буг”. 

Єврорегіон “Карпати” був створений на зустрічі міністрів закордонних справ Польщі, України, Угорщини в Дебрецені 14 лютого 1993 року. Власне єврорегіон “Карпати” складається з прикордонних теріторій України, Польщі, Угорщини, Словаччини. Головні напрями розвитку єврорегіону: економічна, наукова, екологічна, культурна співпраця, допомога в сфері освіти. Утворені постійні комісії з питань розвитку господарства, культури та ревізійна мають на меті полегшити кооперацію. 

За планом розвитку єврорегіону “Буг” передбачається побудова відтинку швидкісної траси сполучення Люблін-Замосць-Луцьк, який би замінив відсутню на сьогодні частину автошляху Варшава-Люблін-Луцьк-Житомир-Київ, розбудова та осучаснення прикордонно-пропускних пунктів Гребенне-Ягодин, Устилуг-Зосін, Ягодин-Дорогуск. Опрацьовано бізнес-план розвитку Волині при взаємодії з польськими воєводствами. Розглянуто проект розширення прикордонної структури – “Інтерпорт “Ковель”. 

Єврорегіони “Карпати” і “Буг” стають полігонами для пошуку та опрацювання нових можливостей, які надають більшої динаміки українсько-польському співробітництву. 

Четвертий розділ дисертації – “Українсько-польські культурні взаємини” автор виділив для вивчення культурної сфери 1991-1997 років, зокрема взаємодії між українцями та поляками в недержавних організаціях, на офіційному рівні – між міністерствами культури та освіти двох країн, з'ясовується також становище та вплив національних меншин – української у Польщі, а польської – в Україні на розвиток українсько-польських відносин. 

Офіційним стосункам в галузі культури між Україною та Польщею у 1991-1997 роках передували контакти між українцями і поляками в польських об'єднаннях інтелектуалів, найбільш вагомими серед яких були – “Pomost”, Об'єднання співробітництва народів Східної Європи “Зближення”, паризький часопис “Культура”. Головним генератором українсько-польського зближення була польська та пропольськи налаштована еміграція у Франції, яка об'єдналася навколо часопису “Культура”. Ідеї Єжи Єєдройця, Юліуша Мєрошевського, Єжи Стемповського, Юзефа Лободовського знайшли своє віддзеркалення в їх статтях у “Культурі”, де проголошувалась необхідність відмови поляків від зазіхань на східні землі, особливо Львів, визнавався той факт, що відсутність тісногоспівробітництва між Україною та Польщею збільшує загрозу для обох держав. 

Факт існування цих об'єднань польських інтелектуалів та порівняння їх засадничих положень примушують замислитись над однією з серйозніших проблем українсько-польських відносин сучасного періоду – необхідності подолання упередженого ставлення польського суспільства до українців. 

На офіційному рівні ця проблема вирішується у стосунках між міністерствами культури та міністерствами освіти двох країн. Протокол про співробітництво між міністерствами культури України та Польщі від 6 вересня 1991 року став першим документом, що був підписаний після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. У квітні 1995 року була парафована, а у вересні підписананова Угода про співпрацю між міністерствами освіти України та Польщі. Відповідно до неї на 1996-1998 роки заплановано пріоритетний розвиток таких напрямків: проведення спільних наукових досліджень в галузі гуманітарних, природничих, технічних, педагогічних наук, що становлять взаємний інтерес, і, особливо, що стосуються спільного історичного минулого обох народів; підготовка і перепідготовка кадрів за спеціальністю у формі повного і часткового навчання, аспірантури, докторантури, наукових стажувань, підвищення кваліфікації; розвиток і вдосконалення вивчення рідних мов представниками української національної меншини в навчальних закладах Польщі і польської національної меншини в навчальних закладах України; розвиток добросусідських відносин і прямого співробітництва між дошкільними установами, школами, професійно-технічними училищами, вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами України і Польщі; вивчення питань взаємного визнання та еквівалентності документів про освіту, вчені ступені і звання. Представники української громади Польщі та польської в Україні можуть, на думку автора, зробити найбільш реальний внесок у розв'язання головної проблеми українсько-польських відносин – подолання негативного стереотипу українця в польському суспільстві. 

Українці згуртовані в цілий ряд суспільно-громадських об`єднань, найбільшими з яких є Об'єднання українців у Польщі, Об'єднання лемків у Польщі, Союз українців Підлящща. 

Чисельність найбільш впливового Об'єднання українців у Польщі не перевищує 7, 5 тис. чоловік, Об'єднання лемків та Союза українців Підлящщя – відповідно 450 і 300 активних членів. Порівняння даних загальної кількості