Управління та організація природоохоронної діяльності на Луцькому автотранспортному підприємстві

Плата за викиди та скиди забруднючих речовин проводиться згідно розрахунків та нормативної документації.

 

 

Диференційна оцінка території служить базою для рекомендацій певного набору природоохоронних заходів. Рівень інтенсивності повинен конкретизуватися в наборі певних напрямків та видів диференційних за видами ланшафтів і їх господарському використанні. Також при цьому слід враховувати весь комплекс їх використання і перетворення, наводити карти-схеми їх територій, вказувати розташування підприємства з висвітленням місцевих природоохоронних чинників. Диференційну оцінку проводимо за «Комплексними картами охрани природи» С. Е. Сальнікова, В. В. Губанова.

Перш за все проводимо морфологічну оцінку ландшафтів. Всі ландшафти розділені на 3 групи: відносно стійка, малостійка, нестійка. Територія басейну, в якому  знаходиться підприємство, за морфологічною основою ландшафтів відноситься до групи «відносно стійка», оскільки  гірські породи, що складають морфологічну основу (лесовидні суглинки) майже виключають можливість протікання карстових явищ, а залісненість території обумовлює лише слабке протікання ерозійних процесів; яружна мережа слаборозвинута, еолові переформування рельєфу відсутні внаслідок залісненості території і важкого механічного складу грунтів, тобто відсутні актуальні і потенційні масиви деформації.

Оцінка промислово-урбаністичних територій полягає у визначенні сили антропогенного впливу на природу. В основу оцінки покладено число жителів, що проживають на цій території:

більше 1 млн. - найбільш сильний (5 балів)

500 тис - 1 млн. - дуже сильний (4 бали)

250 тис - 500 тис. - сильний (3 бали)

100 тис - 250 тис. - значний (2 бали)

20   тис - 100 тис. - послаблений (1 бал)

менше 20 тис. - слабкий (0 балів)

Крім цього, необхідно враховувати фонові концентрації, і при необхідності вводити поправку в показниках шкідливості промисловості. В м. Луцьк  проживае 300 тис. чоловік, тому антропогенний вплив оцінюється як значний.

Оцінка с\г земель проводиться за М. М. Губановим. Основою с\г виробництва служать землі (грунтово-рослинний покрив). Від стану грунтів залежить продуктивність с\г угідь. Для оброблюваних земель збереження і підвищення родючості грунтів - основна найголовніша задача охорони природи. Відрізняють такі типи використання с\г земель:

- зрошувально-землеробський - використання земель являє собою найбільш трансформовані агроландшафти, природно-технічні системи, що керуються людиною;

-землеробський - оброблювані неполивні землі складають основний фонд трансформованих ландшафтів. Основними критеріями природоохоронної оцінки окремих земель служать стійкість їх до ерозії і дефляції.

Для даного басейну характерний землеробський тип використання с\г земель. На території басейну наявні осушувальні та осушувально-зволожувальні меліоративні системи, які розміщені переважно у заплавах річок. Осушувальні системи необхідно реконструювати в осушувально-зволожувальні. Це викликано як необхідністю отримання оптимального водного режиму в посушливі роки, так і зниженням рівня грунтових вод в результаті зміни клімату і антропогенної діяльності (людина останнім часом все більше порушує гідрологічний і гідрогеологічні режими території).

Також необхідно провести оцінку с\г сіно-пасовищних земель. Природна рослинність -  лісова, лучна, степова, болотна, - має вирішальне значення в галузі охороні природи. Сіножаті і пасовища в сільському господарстві представлені нелісовими ландшафтами з природною рослиністю чи рослинністю, що розвивається як природна. Тому основою для оцінки повинні в першу чергу служити природні властивості, насамперед природна стійкість, яка різна для розглядаємих типів використання сіно-пасовищних земель. Виділяють наступні типи: лучно-сінокосний і пасовищно-тваринницький.

При лучно-сінокосному типі використання територій центральне місце займають високоврожайні заплавні луки. Ландшафти заплав і річок відрізняються підвищеною сприятливістю для розвитку рослинності, але в той же час ці ландшафти дуже динамічні і достатньо вразливі, внаслідок великої залежності від зміни водного режиму, впливу водних мас і інших факторів. Вони залишаються одним із останніх резервів природної флори.

Лучно-сінокосний тип використання територій характерний і для даного басейну.Тут луки потребують мінімально-необхідного ступеню охорони (1 бал). Проте в результаті зниження РГВ може докорінно змінитись видовий склад цих територій. Тому необхідно оптимізувати РГВ в першу чергу на заболочених землях, які піддаються осушувальним меліораціям, шляхом перетворення цих меліоративних систем в системи двосторонньої дії, а також обгрунтованим відбором поверхневих і підземних вод та доцільним гідротехнічним будівництвом.

Оцінка лісогосподарських територій здійснюється за такою послідовністю:

1. Промислово-лісогосподарський тип

2. Водо- і грунтозахисний тип

3. Санітарно-гігієнічний тип

4. Рекреаційний тип

Промислово-лісогосподарський тип використання територій повинен оцінюватись по стійкості ландшафтів і ступеню антропогенного впливу.

Водо- і грунтозахисний тип - ліс є об`єктом, що охороняється і повинен оцінюватись по стійкості ландшафтів і степені освоєння прилеглих територій.

Санітарно-гігієнічні і рекреаційні типи використання лісових територій повині оцінюватись головним чином за ступенем антропогенного навантаження.

На території даного басейну наявні всі чотири типи лісогосподарського використання території. Так в районі населенного пункту з північного заходу на південний схід від нього переважає промислово-лісогосподарський підтип, узагальнена оцінка охорони якого - 3 бали. На вододілах і схилах переважають ліси водо- і грунтозахистного типу, оцінка - 3 бали. Поблизу населених пунктів переважають ліси рекреаційного та санітарно-гігієнічного