Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
37
Мова:
Українська
для передачі руху від одних тіл до інших або перетворення руху одного виду на інший.
У складних механізмах деталі здійснюють різні види рухів: обертальний (вали, вісі, шківи, зубчасті колеса) і поступальний (поршні, повзунки). Ці рухи можуть здійснюватися за наявності різного виду з'єднаних між собою деталей. Обертальний рух у механізмах забезпечують вали, осі.
Демонструючи зубчасте, пасове та рейкове з'єднання, учитель уводить поняття «види з'єднань».
Демонструючи механізми з наявними в них осями, валами, з'ясовується призначення кожного з них, а також відмінності між ними. Учні мають усвідомити, що зазначені механізми приймають на себе та передають до інших частин зусилля за допомогою передач (пасових, зубчастих, рейкових).
На прикладі свердлильного верстата зі знятим захисним пристроєм клино-пасової передачі учитель пояснює призначення передачі.
3.Передаточне число механізмів.
Розповідь учителя. Шків, закріплений на валу електродвигуна свердлильного верстата, є ведучим, а шків, з'єднаний пасом із ведучим шківом, одержує від нього обертальний рух і є веденим. Відповідні назви мають і вали, на яких закріплені шківи. Опори, на яких утримуються вали, називаються підшипниками.
Ведучі й ведені елементи пасової та зубчастої передач завжди перебувають у певній залежності один від одного. Ця залежність характеризується передаточним числом (и), яке можна визначати за формулою:
де п1 — частота обертання (кількість обертів за секунду) ведучого вала; л„ — частота обертання (кількість обертів за секунду) веденого вала.
Передаточне число пасової передачі залежить від співвідношення діаметрів шківів і виражається формулою:
де d1 і d2, — діаметри шківів.
Передаточне число зубчастої передачі також можна визначити за кількістю зубців ведучого та веденого коліс за формулою:
де z1, і z2, — кількість зубців відповідно ведучого та веденого коліс передач. (Ведуче та ведене колеса вчитель показує на моделі.)
Для кращого засвоєння учнями набутих знань учитель демонструє дві моделі пасової передачі: одну — зі шківами однакового діаметра, другу — зі шківами різних діаметрів. За позначеними рисками на шківах обох моделей учні спостерігають під час обертання ведучих шківів за швидкістю обертання ведених. Вони мають переконатися, що піків меншого діаметра завжди обертатиметься швидше, ніж такий самий шків більшого діаметра.
Для наочності можна використати моделі зубчастих передач. В одній моделі кількість зубців ведучого та веденого коліс має бути однаковою, у другій — кількість зубців ведучого колеса удвічі більша, ніж у веденого. За позначеними рисками обох моделей учні спостерігають під час обертання ведучих коліс за швидкістю ведених. Результати зіставлення підтверджують формулу, оскільки ведене колесо моделі з однаковою кількістю зубців обертається зі швидкістю, яка дорівнює швидкості ведучого колеса, а швидкість обертання веденого колеса другої моделі удвічі більша, ніж ведучого.
4. Зображення механізмів на кінематичних схемах.
Заповнити таблицю.
Завдання. Знайдіть і покажіть у майстерні механізми та машини.
III.Підсумки уроку.
Заключне слово вчителя. Механізм — це пристрій, призначений для передачі руху від однієї деталі до іншої.
Використання механізму дає змогу полегшити виконання роботи.
Деталі механізмів здійснюють різні види рухів: обертальний (вали, вісі, шківи, зубчасті колеса) і поступальний (поршні, повзунки).
Залежність між ведучою та веденою деталями механізмів характеризується передаточним числом.
ІV.Домашнє завдання.
1)Повторити матеріал, який вдався важко.
2)Навести в зошитах приклади механізмів у побуті, визначити їх види та принципи роботи.
3)Виконати оцінювання учнів.
УРОК № __
Тема. Техніка. Поняття про механізми.
Мета: сформувати поняття про механізми перетворення руху, їх види, призначення та застосування в техніці; розвивати вміння визначати та пояснювати призначення ведучої та веденої деталі, сутності процесу передачі руху від однієї деталі до визначеного руху іншої (інших).
Основні поняття: гвинтовий механізм, рейковий механізм, кулачковий механізм.
Обладнання: плакати, деталі механізмів, верстат свердлильний ВСН.
Структура уроку
І. Організаційний момент.
Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів.
1.Поняття про механізми перетворення руху.
2.Свердлильний верстат та його механізми.
3.Правила безпечної роботи на свердлильному верстаті
ІІ. Підсумки уроку.
ІІI. Домашнє завдання.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Фронтальне опитування:
1)Що називають механізмом?
2)Який механізм називають передачею?
3)Що таке передаточне число?
1. Механізми перетворення руху.
Для перетворення одного виду руху в інший, наприклад, обертального в поступальний, застосовують механізми перетворення руху. Найпоширенішими з них є рейковий, гвинтовий, кулачковий та ін.
Рейковий механізм (наприклад, свердлильного верстата) перетворює обертальний рух зубчастого колеса 2 у поступальний рух рейки 1 і навпаки (Додаток А)
Гвинтовий механізм (Додаток Б) перетворює обертальний рух гайки 2 у поступальний рух гвинта 1 і навпаки. Такі механізми застосовують у пристроях, де потрібне значне зусилля (наприклад, у токарних верстатах для обробки металів, пресах, лещатах тощо).
Кулачковий механізм (Додаток В) застосовують у тих випадках, коли необхідно перетворити обертальний рух кулачка у поступальний рух стрижня (штока). Ці механізми застосовують в автомобільних двигунах, Складовим елементом такого механізму є кулачок - деталь у формі виступу, що поштовхами приводить у рух механізм.
2. Свердлильний верстат та його механізми.
Нині в техніці використовують різноманітні механізми, які полегшують працю людини, швидко