Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Узагальнення та систематизація знань трудового навчання з теми «Техніка» у 7 класі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і якісно виконують певні технологічні операції. Такий механізм або їх комплекс, призначений для виконання корисної роботи за рахунок перетворення одного виду енергії в інший, називають машиною. Залежно від призначення машини поділяють на групи: транспортні, транспортуючі, технологічні, енергетичні. Кожна з цих машин має двигун, передаточний та виконуючий механізми. Свердлильний верстат належить до групи технологічних машин. Він призначений для виготовлення точних циліндричних отворів у заготовках з металу, деревини, пластмаси та інших матеріалів. У шкільних майстернях застосовують настільні вертикально-свердлильні верстати марки 2М112, НС 12А, СН 15 III1, НС 12М. Букви означають: Н - настільний, С - свердлильний, М - механічний. Цифра після букв показує найбільший діаметр свердла (у міліметрах), яким можна свердлити отвори на цьому верстаті.

Настільним вертикально-свердлильним верстатом моделі ВСН можна свердлити отвори діаметром до 12 мм у заготовках з металу, деревини й пластмаси.
В верстаті застосовані рейкова передача для подачі свердла. А гвинтовий механізм для налаштовування висоти корпуса. Для передачі обертання від двигуна до шпинделя використана пасова передача. В різних моделях верстатів передач може бути від 1 до 4. В машинних лещатах також є гвинтовий механізм, який рухає рухому губку. 
3. Правила безпечної роботи на верстаті.
Працювати в спецодязі.
Надійно кріпити свердло та заготовку.
Користуватися захисними пристроями.
Користуватися лише справним інструментом.
Перед початком свердління намітити шилом на деревині або кернером на металі центр отвору.
Бути особливо уважним на початку та наприкінці свердління.
Після роботи прибрати верстат, здати інструменти.
ІІ. Підсумки уроку.
Заключне слово вчителя. Для перетворення одного виду руху в інший, наприклад, обертального в поступальний, застосовують механізми перетворення руху. Використання механізму дає змогу полегшити виконання роботи.
ІІI. Домашнє завдання.
1)Опрацювати додатково відповідний матеріал за конспектом.
 
Висновки
 
Перед учителем стоїть завдання так організувати навчальний процес, що контроль природньо включався в систему навчання як обов’язковий функціональний компонент, який забезпечує його цілеспрямованість та об’єктивність. Використовуючи традиційні форми і методи контролю та оцінки, вчителі повинні знайомитися з досвідом педагогів-новаторів та результатами їх досліджень та експериментів; використовуючи цей досвід, шукати нові ефективні методики контролю. Найбільш ефективною на сьогоднішній день формою контролю є тест. По-перше, він сприяє досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання завдяки забезпеченню зворотного зв’язку, спрямованого на навчальну діяльність учителя та учнів. По-друге, зворотній зв’язок зумовлює подвійну природу функціонування контролю. Це відображається у здійсненні його в поточній (інтегрованій) та підсумковій (відносно самостійній) формах
Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їх оцінювання виконують такі функції:
а) освітню (навчальну), суть якої втому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша або спостерігаючи за виконанням вправ, учні звіряють з ними свої знання, ставлять запитання, доповнюють, відмічають недоліки, що сприяє повторенню та систематизації знань всіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал;
б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання;
в) розвиваючу – в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислитель на діяльність, мовлення, пам'ять, увага, уява;
г) діагностичну – у процесі перевірки і оцінки виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях, навичках чунів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані не поліпшення успішності;
д) стимулюючу – схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;
е) оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;
є) управлінську – на основі перевірки та оцінювання визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому випадку вчитель коригує і свою власну діяльність – змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.
 
Список використаної літератури:
 
1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки обучения школьников: Экспериментальное педагогическое исследование. – М.: Педагогика, 1984. – 296 с.
2. Амонашвили Ш.А. Обучение.Оценка.Отметка.–М.:Знание,1980.–150с.
3. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогіка і психологія – 1996. – №3. – С.86-96
4. Близнюк С.Л. Роль оцінки в удосконаленні знань, умінь і навичок учнів. – К.: т-во “Знання”, 1983.
5. Богданова О.С. Воспитательное значение оценки знаний учеников // Советская педагогика. – 1952. – №9. – С.54-59.
6. Богданова Г.А. Тематический зачёт как одна из форм ориентации учебного процесса на конечный результат // Русский язык в школе. – 1994. – №6. – С.35-38.
7. Брейгена М.Е. Контроль в обучении иностранным языкам учащихся средних профтехучилищ. Метод. пособ. – М.,1979. – 63 с.
8. Глуханюк Д. Як об’єктивно оцінити знання учнів (з досвіду впровадження залікової системи) // Педагогіка толерантності. – 1997. – №1-2. – С.86-90.
9. Делікатний К.Г. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. – 1989. – №5.– С.44-50.
10. Колобова Е.В. Использование зачётной системы для контроля и оценки знаний учащихся // Математика в школе. –1991. –№3. –С.25-27.
11. Лисенко Л.В. Модульне навчання і рейтингова система оцінювання знань учнів // Початкова школа. –1995. –№3. –С.27-29.
12. Лисенкова С.М. Об использовании опыта учителей новаторов // Советская Россия. –1983. 23 августа.
13. Методика викладання іноземних мов / Під ред. Ніколаєвої С.Ю. – К.: ЛЕНВІТ, 1996.– 111с.
14. Микитась В. Давні українські студенти і професори. – К.: Абрис, 1994.– С.212.
15. Миролюбов А.А. Приблизительные нормы оценивания успевания овладения иностранным языком // ИЯШ. – 1997. – №4.– С2-5.
16. Мороз В. Рейтингова система оцінювання знань учнів // Освітянин. – 1996. – №4. – С.20.
17. Москаленко К. Как должен строится урок // Народное образование. – 1959. – №10. – С.67-70.
18. Ніколаєва С.Ю., Петращук О.П. Тестовий контроль лексичних навичок аудіювання (англійська мова). – К.: ЛЕНВІТ, 1997. – 91c.
19. Ніколаєва С.Ю., Метоьлкина О.Б. Тестовий контроль читання (англійська мова). – К.: ЛЕНВІТ, 1997. – 88c.
20. Педагогіка. Частина І. Загальні основи педагогіки. Теорія навчання (дидактика): Навчальний посібник для студентів педагогічних закладів / В.Л. Омельченко, С.В. Омельченко, С.Г. Мельничук. – Кіровоград. – 1997. – С.121-123.
21. Петращук О.П. Організація та забезпечення процесу навчаннч (англійська мова). – К.: ЛЕНВІТ, 1997. – С.64-68.
22. Петращук О.П., Петренко О.П. Поточний тестовий контроль у навчанні інезомній мові // Іноземні мови. – 1995. –№ 3-4. – С.16-19.
23. Поляков О.Г., Бим И.Л. Рекомендации по подготовке и использованию итогового теста за базовый курс обучения иностранному языку // ИЯШ. – 1996. – №3. – С.2-5.
24. Прокопенко Л.І., Тевлін Т.Л. Стобальна система оцінка знань старшокласників // Рідна школа. – 1992. – №9. – С.67-69.
25. Рапопорт И.А., Сельг Р., Соттер И. Тесты в обучении иностранным языкам в средней школе. – Таллин, 1987. – 249с.
26. Розенкранц Н.В. Использование тестовой методики при обучении чтению текста в разных функциональных стилях в старших классах // ИЯШ. – 1996. – №2. – С.5-8.
27. Рысь В.Л. Контроль: от реальных требований к объективным результатам // Химия в школе. – 1997. – №3. – С.17-21.
28. Симкин В.М. Осторожно: тест // ИЯШ. – 1996. – №5. – С.10-14.
29. Скалкин В.Л. Иноязычно-речевая компетенция учащихся как объект контроля // Контроль в обучении иностранным языкам в средней школе: Кн. для учителя: Из опыта работы / Ред.-сост. В.А. Слободчиков. – М., 1986. – 211с.
30. Слободчиков В.Л. Контроль в обучении иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1986.– 111с.
31. Сукова Т.С. Контроль знаний. Системный подход // Биология в школе. – 1997. – №4. – С.38-43.
32. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.3.– К.:Рад. школа. – 1977. – С.167.
33. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – Киев, 1968.
34. Сухорский С.Ф. Самоконтроль і самооцінка учнями знань // Рідна школа. – 1996. – №5-6. – С.61-63.
35. Сухорский С.Ф. Система обліку успішності в школі. – К.: Рад. школа, 1968. – 159с.
36. Тестова перевірка знань учнів / Під ред. Н.М. Розенберга. – К.: Рад. школа. – 1973. – 168с.
37. Фоломкина С.А. Тестирование в обучении иностранным языкам // ИЯШ. – 1986. – №2. – С.16-20.
38. Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 224с.
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Фото Капча