Вдосконалення управління матеріально-інформаційними потоками підприємств АПК на засадах логістики

Видовий склад сільськогосподарської галузі характеризується різноманітністю організаційних форм господарювання. Поряд з агроформуваннями ринкового типу (приватними підприємствами, господарськими товариствами, виробничими сільськогосподарськими кооперативами, фермерськими господарствами) функціонують державні сільськогосподарські підприємства та інші категорії сільгоспвиробників.

Масштаби логістичних процесів у зазначеному сегменті економіки визначаються насамперед обсягами і структурою виробництва й реалізації товарної продукції сільськогосподарської галузі, тенденції змін яких показано на рис. 2.

 

 

За рахунок надходження інвестицій в галузь значними темпами зростає виробництво продукції рослинництва; це суттєвий аспект, зважаючи на відмінності у формуванні логістичних потоків із продукцією рослинництва і тваринництва. Ринкові трансформації упродовж двох останніх десятиріч в Україні зумовили докорінні зміни в організації руху матеріальних потоків продукції сільського господарства. Сформувалася багатоканальна схема реалізації продукції аграрних підприємств (табл. 1). На ринку зростає роль комерційних посередників, які увійшли до категорії «за іншими напрямами». Водночас, офіційна статистика недостатньо глибоко відображає специфіку системи міжгалузевих відносин АПК щодо організації матеріальних потоків, організаційних форм і механізмів взаємодії суб’єктів АПК під час збуту сільськогосподарської продукції і матеріального забезпечення її виробництва.

 

 

 

У зв’язку з цим проведено дослідження стану організації логістичних потоків та організації систем логістики на прикладі вибіркової сукупності аграрних підприємств Львівської області, в яку увійшло 20 підприємств. Вивчення стану формування логістичних систем в АПК регіону засвідчило, що аграрні підприємства є недостатньо готовими до стабільної роботи з організації та здійснення руху матеріальних потоків, які формуються за їх участю.

Встановлено, що в АПК регіону склалася певна система руху матеріальних потоків продукції сільського господарства, але її недоліками з точки зору інтересів сільськогосподарських підприємств є:

• скорочення обсягів закупівель і реалізації кінцевої продукції аграрних підприємств на найвигідніших (чи хоча б прийнятних) умовах;
• за деякими видами сільськогосподарської продукції аграрні підприємства виявилися фактично відірваними від створених переробними підприємствами логістичних ланцюгів і змушені самостійно здійснювати збут готової продукції та продуктів її переробки;
• відсталість застосовуваних технологій опрацювання елементів матеріальних потоків, зумовлена слабким рівнем організаційної і техніко-технологічної взаємодії з іншими учасниками логістичних ланцюгів щодо спільного використання складських потужностей, застосування транспорту загального користування, використання ефективних транспортних технологій.

Дослідження сучасного стану організації логістичних процесів в АПК на прикладі вибіркової сукупності підприємств виявило існування суттєвих проблем щодо забезпечення ефективної організації руху матеріального потоку, зумовлених низьким рівнем організаційно-правової роботи з формування господарських зв’язків аграрних підприємств із постачальниками матеріальних ресурсів, переробними підприємствами, торговельними підприємствами – оптовими покупцями сільгосппродукції, обмеженістю застосовуваних каналів реалізації та неефективністю вибору гуртових посередників (зокрема низьким рівнем взаємодії зі системою споживчої кооперації), слабким рівнем техніко-технологічної взаємодії з іншими учасниками логістичних ланцюгів (щодо спільного використання складських потужностей, застосування транспорту загального користування, використання ефективних транспортних технологій). Активність на аграрному ринку окремих категорій посередників відображають дані табл. 2.

 

 

Ще складнішими є проблеми організації матеріальних потоків за участю аграрних підприємств у частині матеріального забезпечення основного виробництва сільськогосподарською технікою, транспортними засобами, іншими матеріальними ресурсами промислового походження у зв’язку з недостатністю фінансових ресурсів, неприйнятністю умов кредитування, переглядом схем закупівель таких ресурсів.

У системі відтворювання продукту АПК важливу роль відіграє організація господарських зв’язків сільськогосподарських підприємств з іншими господарюючими суб’єктами, задіяними в процесах переробки, транспортування, реалізації аграрної продукції та/або процесах матеріального забезпечення аграрного виробництва. Господарські зв’язки в АПК в дисертації розглянуті як комплекс взаємовідносин між незалежними господарюючими суб’єктами – учасниками АПК, які складаються в процесі їх спільної діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, його матеріального забезпечення та/або просування продукції як у переробленому, так і в непереробленому вигляді до споживачів для задоволення потреб останніх.

Збігання мети формування господарських зв’язків в АПК з метою будь-якої логістичної системи дозволяє використовувати їх як один з основних інструментів організації руху матеріального потоку як єдиного ланцюга поставок, в якому центральним системоутворювальним елементом є певний вид продукції, що має сільськогосподарське походження. У роботі уточнено перелік видів господарських зв’язків та їх функції в контексті організації матеріальних потоків у системі АПК, а також роль господарських договорів як організаційно-правового інструменту формування параметрів потоків сільськогосподарської продукції та/або потоків матеріальних ресурсів для потреб аграрних підприємств.

У третьому розділі – “Удосконалення управління логістичною діяльністю підприємств АПК” – визначено особливості організації управління логістичними процесами на підприємствах АПК, досліджено вплив чинників на формування результатів діяльності й запропоновано комплекс заходів із впровадження інструментарію логістико-орієнтованого управління матеріальними та інформаційними потоками на підприємствах АПК.

У результаті проведеного анкетного опитування встановлено, що управління розвитком логістичної системи підприємств АПК розглядається респондентами переважно в контексті створення внутрішньовиробничої логістичної системи в межах окремої фази виробничо-комерційного циклу (фази виробництва) і з орієнтацією на здійснення логістичної функції організації інформаційних потоків у межах обслуговування аграрного виробництва, а також формування інформаційної підсистеми логістичної системи окремого аграрного підприємства. Слід зазначити,