Вдосконалення управління матеріально-інформаційними потоками підприємств АПК на засадах логістики

 

 

ХУZ-аналіз проводиться шляхом порівняння показників повної і виробничої собівартості товарної продукції аграрного підприємства у розрахунку на стандартну одиницю фізичної маси продукції (коефіцієнт  ) за формулою 2:

 , (2)

де СВпсфо – повна (комерційна) собівартість стандартної одиниці фізичної маси реалізованої товарної продукції; СВвсфо – виробнича собівартість стандартної одиниці фізичної маси реалізованої товарної продукції (визначаються за даними статистичної звітності).

 ; (3)

 , (4)

де Орфо – обсяги реалізації даної продукції у стандартних одиницях фізичної маси.

Для проведення розрахунків рекомендується використати наведені у роботі табличні форми (остаточна форма – табл. 3).

 

 

Така форма є адаптивною до комп’ютерних стандартних програм і зручною для аналізу отриманих результатів.

 

 ВИСНОВКИ

 

У дисертаційній роботі запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо забезпечення логістико-орієнтованого управління матеріальними та інформаційними потоками на підприємствах АПК. Основні наукові і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у такому.

1. Під логістикою слід розуміти сферу господарської діяльності, пов’язану з просуванням матеріальних потоків у системах постачання сировини та готової продукції, елементи якої працюють на спільні цілі. Основним змістом управління логістикою є вироблення та здійснення керуючих впливів на матеріальні та відповідні до них потоки з метою оптимізації використовуваних ресурсів в економічних потоках у межах логістичних формувань.

2. В АПК центральне місце серед різних моделей логістичних формувань займає логістична система, тобто адаптивна економічна система, утворена аграрними підприємствами та іншими суб’єктами господарювання, які взаємодіють з ними в процесі здійснення господарських зв’язків з просування матеріального потоку у сформованих за участю аграрних підприємств логістичних ланцюгах до кінцевих споживачів з мінімальними логістичними витратами.

3. Вивчення стану формування логістичних систем на мікро- та макроекономічному рівні засвідчило, що в АПК ці процеси характеризуються фрагментарністю і безсистемністю створення суб’єктної, об’єктної, процесної структури утворених логістичних формувань, недостатньою готовністю аграрних підприємств та їх фахівців до впровадження і використання інструментів логістичного підходу, відсутністю сучасної логістичної інфраструктури ринкового типу.

4. Вирішення зазначених проблем і удосконалення управління логістичною діяльністю підприємств АПК пропонується забезпечувати через використання різноманітних організаційних форм, методів та інструментів логістичного управління, які б забезпечували системну єдність потокових процесів.

5. Для забезпечення зв’язку логістичної діяльності підприємств АПК із загальною стратегією суб’єкта господарювання доцільне створення інтегрованої логістичної інформаційної системи підприємства АПК, яка пов’язана з впровадженням інформаційно-комп’ютерних технологій та адаптованого до умов діяльності аграрних підприємств інформаційно-програмного забезпечення.

6. Для оптимізації елементів ланцюгів постачань у межах підприємства АПК і забезпечення узгодженої взаємодії між ланками логістичного ланцюга на основі системного підходу визначені основні напрями оптимізації логістичних процесів у діяльності аграрних підприємств, запропоновано використання аутсорсингу, залучення до процесів просування матеріальних ресурсів та готової продукції АПК посередників ринкового типу та системи споживчої кооперації, формування регіональної логістичної системи АПК, а також можливостей нормативного та організаційно-правового регулювання взаємодії між учасниками логістичних ланцюгів.

7. Для формування системи й показників оцінки логістичних потоків та їх застосування в управлінні підприємствами АПК пропонується використовувати розроблену автором структурну схему моделі управління виробничою діяльністю аграрного підприємства на основі маркетингових цілей з урахуванням ролі собівартості та логістичних витрат аграрного підприємства.

8. Для практичної реалізації зазначених пропозицій рекомендується створити адаптовану до специфіки діяльності підприємств АПК систему управлінської звітності, яка б дозволяла визначати належність логістичних витрат до певного функціонального циклу та їх розміри, запровадити спеціальні облікові документи, які б відображали логістичні витрати аграрного підприємства, і використовувати їх у процесі економічного аналізу логістичної діяльності; впроваджувати розроблені автором і апробовані конкретні методичні прийоми такого аналізу, зокрема АВС-ХУZ-аналізу в його модифікованій формі для дослідження номенклатури видів продукції, яка реалізовується аграрним підприємством і формує його вихідний матеріальний потік, на предмет її ролі в процесах збуту (АВС-аналіз) та витратомісткості процесів її збуту (ХУZ-аналіз), для подальшої оптимізації матеріальних потоків.

 

 

У наукових фахових виданнях:

 

1. Струк Н. Транспортно-експедиційне забезпечення логістики підприємств АПК / Н. Струк // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. – 2004. – № 11 (2). – С. 246-251.
2. Струк Н. Інтеграція маркетингу та логістики підприємств АПК в умовах інноваційних змін в економіці / Н. Струк // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2005. – № 2 (66). – С. 80-82.
3. Струк Н. Економічна ефективність та види витрат у логістиці підприємств АПК / Н. Струк // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. -2005. – № 12. – С. 243-246.
4. Струк Н. Логістичні системи на підприємствах АПК: методологічні аспекти формування / Н. Струк // Вісник НУ “Львівська політехніка”. – 2005. – № 526. 1. – С. 647-652.
5. Струк Н. Управління постачанням у логістичних системах підприємств АПК: