Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
61
Мова:
Українська
мов, що порівнюються.
В українському спілкуванні з найбільшою частотністю вживаються компліменти зовнішньому вигляду людини, друге місце за частотністю використання займають компліменти, які оцінюють професіоналізм або окремі здібності людини, на третьому місці знаходяться загальнооцінювальні компліменти [14]. З однаковою частотністю використовуються компліменти стосовно розумових здібностей та компліменти щодо окремих елементів зовнішності. Із найменшою частотністю зустрічаються мовні одиниці, що характеризують прикраси та захоплення іменем. Непопулярні також компліменти на тему житла, домашньої обстановки. Англійські комуніканти частіше виділяють у компліментах такі якості людини, як щедрість, сміливість, скромність, вихованість, чесність, релігійність, а українські – доброту та розум, наприклад: «I know what a modest creature you are.» - (Я знаю, який ти скромний.), [40].
Українськими комунікантами часто відзначається здібність гарно розмовляти, а англійськими – красиво розмовляти та писати. В українській лінгвокультурі адресантами виокремлюється тільки зовнішність у цілому та окремо очі, компліменти щодо зачіски, прикрас чи одягу відсутні. Англійський комунікант відзначає компліментом зовнішні характеристики в цілому, окремо волосся, очі, прикраси, манеру одягатися, наприклад: «You’re young. You’re better-looking now than when I first met you.» (Ти молода. Ти виглядаєш краще зараз, ніж коли я вперше тебе побачила.), [67, с. 96].
В англійській лінгвокультурі набагато частіше саме жінка стає адресантом компліментів щодо зовнішності та зовнішнього вигляду будь-якого адресата, жінки або чоловіка, а в українській лінгвокультурі – чоловік. Компліменти відповідно до здібностей адресата більш різноманітні в англійській лінгвокультурі, ніж в українській. Англійські комуніканти підкреслюють якісний аспект вміння малювати, грати на фортепіяно, співати, наприклад: «If I could but play as well as you and Miss Fairfax.» (Якби я міг, грати так, як ви міс Ферфакс.), [40].
Викликати позитивну оцінку в англійській лінгвокультурі можуть будь-які дії співрозмовника, що часто носять складний характер, тому мовець не описує їх, а замінює дієсловами to do і to make: «She is a remarkable girl, Harry, with seven strikes against her from birth, but she’s done a remarkable thing. – What? – She’s come to grips.» ( Вона чудова дівчина, Гаррі, з сімома ударами проти неї з народження, але вона зробила надзвичайну річ. – Що саме? – Вона стала боротись з цим.), [67, с. 59].
Для українського комуніканта характерні такі інтенціональні особливості компліменту: заспокоїти адресата, викликати жаль з його боку. Спільними є такі інтенції комунікантів в англійській та українській лінгвокультурах: виразити свою симпатію, вшанування та повагу адресату, встановити дружні стосунки, отримати бажане, поздоровити комуніканта або полестити йому [18].
Висновки до розділу 2
1.Сучасні уявлення про типологію мовних актів дозволяють зробити висновок, що комплімент є типовим мовним актом. Іллокутивною метою компліменту повинно бути повідомлення про те, що мовець хоче, щоб адресат зрозумів, що мовець думає про нього щось хороше. Відмінною рисою компліменту є підвищена емоційність. Комплімент повʼязаний з областю міжособистісних, субʼєктивно емоційних відносин і є невеликим «заслуженим» перебільшенням достоїнств співрозмовника.
2.Комплімент за своєю комунікативною спрямованістю поділяється на: 1) прямий комплімент, направлений безпосередньо на адресу співрозмовника; 2) непрямий комплімент, направлений за адресою співрозмовника опосередковано або в бік людини, яка не бере участі в комунікації; 3) взаємонаправлений комплімент передбачає наявність двох суб’єктів у комунікації та спрямований безпосередньо на адресу комуніканта; 4) комплімент собі самому, направлений на адресанта, тобто адресантом і адресатом цього виду компліменту стає одна і таж сама людина.
3. Встановлення фактору адресата при перекладі означає створення такого перекладу, зміст якого був би зрозумілим реципієнту. Рівень сприйняття і розуміння змісту залежить від типологічних особливостей адресатів. Встановлення необхідного прагматичного відношення реципієнта перекладу до повідомлення залежить від вибору перекладачем мовних засобів під час створення ним тексту перекладу.
4. Національно-специфічні компліменти притаманні певній лінгвокультурі і при перекладі вони замінюються словаоми або словосполученнями, які будуть зрозумілі для носія мови перекладу. Інтернаціональні компліментарні висловлювання є більш поширеними, як в англійській лінгвокультурі, так і в українській, і використовуються набагато частіше носіями мов, що порівнюються.
5. Найбільш розповсюдженими є інтернаціональні компліментарні висловлювання зі складовими nice, clever, genius, attractive, good, beautiful, marvelous, elegant, lovely, wonderful, honest, kind, determined та інші, і перекладаються вони найчастіше як милий, розумний, геній, привабливий, хороший, чудовий, незбагненний, елегантний, чарівний, дивовижний, чесний, добрий, рішучий.
6. В ході дослідження були виокремлені національно-специфічні компліментарні висловлювання: indiarubber face, diabolical beauty, voice, her rather low rich voice, with that effective hoarseness, little dandy , little peach, gorgeous. При перекладі були підібрані такі українські еквіваленти, як: порцелянове обличчя, неприродня врода, голос, низький, глибокий, грудний голос з такою ефектною хрипотцой, красуня, чарівна дівчина, душка.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Основні ідеї прагматики були закладені Ч.С. Пірсом, а сам термін «прагматика» у науковому значенні запропонував Ч.У. Морріс, один із засновників семіотики. На думку Ч.У. Моріса, прагматика вивчає поведінку знаків в реальних процесах комунікації та має справу з усіма психологічними, біологічними та соціологічними явищами, які спостерігаються при функціонуванні знаків. З точки зору прагматики значення виступають як окремі випадки вживання тієї чи іншої мовної одиниці.
Якщо виходити із уявлень про мову як продукт комунікативних ситуацій, прагматичне значення можна визначити як категорію, що сформувалася