Вплив забруднення атмосферного повітря промислового міста на захворюваність гострою ЛОР-патологією

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О. М. Марзеєва АМН України

 

КРАЄВА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

 

УДК: 614. 71; 616. 21/22; 616-093/-098

 

 

14. 02. 01. – Гігієна

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертація є рукописом. 

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, Антомонов Михайло Юр’євич, Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України, завідуючий відділом.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Корчак Галина Іванівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України, завідуюча лабораторією доктор медичних наук, професор, Яворівський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідуючий кафедрою.

 

 

Актуальність проблеми. Різка якісна зміна біосфери, яка відбулася майже в усіх країнах світу за останні 50 років, є основним проявом сучасної екологічної кризи. Різноманітного забруднення фізичними й хімічними факторами зазнали атмосфера, літосфера і гідросфера (А. М. Сердюк, Є. І. Гончарук, Ю. І. Кундієв, 1990, 2000). За даними багатьох дослідників населення відчуває на собі сумісний вплив багатьох фізичних та хімічних факторів. Але інтенсивніше над усе забруднюється атмосферне повітря – найбільш рухливий компонент середовища. Тому саме повітря має виняткове значення в загальному забрудненні та його наслідках (В. Є. Присяжнюк, І. С. Кіреєва, І. О. Черниченко, 2000). Викиди відходів у навколишнє середовище і нераціональне природокористування, сировинна орієнтація виробництва привели до нинішнього стану атмосфери в Україні, який можна класифікувати як загрозливий.

За даними В. Є. Присяжнюка, В. М. Доценко (1999) найбільший в Україні Придніпровський економічний регіон за рівнем забруднення й деградації навколишнього природного середовища займає одне з провідних місць в Україні: більш 80% його населення мешкає в містах із вираженим техногенним навантаженням. Місто Дніпродзержинськ виділяється в цьому регіоні як центр чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування та будівництва. Великі рівні забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря від промислової діяльності, несприятливі рельєфні та метеорологічні умови, розміщення підприємств у районі житлової забудови обумовлюють високі рівні забруднення атмосфери міста. В атмосферне повітря викидається більше 100 забруднюючих речовин, багато з яких відносяться до I-II-го класів небезпеки. За останні 10 років перевищення рівня деяких інгредієнтів у 2-5 і більше разів відмічалися не тільки за максимальними разовими концентраціями, але й за середньорічним значенням вмісту шкідливих речовин в атмосфері міста. В повітрі одночасно присутні інгредієнти, які сумісно негативно впливають на організм людини і викликають мультифакторні хвороби (О. М. Тимченко, О. И. Турос, 1995).

Відомо, що забруднене атмосферне повітря впливає на розвиток багатьох хвороб серед населення, особливо дітей (Н. С. Полька, О. І. Бердник, О. І. Тимченко, 2001). Шкідливі фактори зовнішнього середовища поряд з усіма системами організму впливають також на його імунну систему (О. І. Винарська, 2000) і сприяють збільшенню захворюваності, в тім числі інфекційної природи.

Останнім часом все більшого значення в розвитку захворювань набувають умовно-патогенні мікроорганізми, що свідчить про порушення захисних сил організму людини, особливо в умовах забрудненого довкілля. За таких умов банальні мікроорганізми, які мають деякі фактори патогенності, здатні викликати захворювання нарівні з патогенними. Цей процес являє собою конфлікт макроорганізму з його власною умовно-патогенною мікрофлорою внаслідок неадекватності імунних реакцій (Izurieta H. S., Youngblood T. ets., 1997).

Для вирішення проблеми популяційного здоров'я у зв'язку зі зміною факторів довкілля потрібні інформаційні системи та системи територіального медико-екологічного моніторингу (М. Ю. Антомонов, 2000). Найбільш доцільним може бути використання геоінформаційних систем з великими базами даних за декілька років, які охоплювали б різні показники на даній території, дозволяли планувати та організовувати збір інформації, статистично обробляти її і, таким чином, з'ясовувати закономірності процесів, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок цих явищ, а також проводити епідеміологічний прогноз.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідницьких робіт ІГМЕ ім. О. М. Марзеєва «Розробка уніфікованого програмного забезпечення й впровадження його в практику санепідслужби для підвищення ефективності її роботи» (№ держ-реєстрації 0196U024340) і «Розробка інформаційних технологій аналізу результатів гігієнічних досліджень з використанням сучасних математичних, програмних і компютерних засобів» (№ держреєстрації 0101U001137).

Мета роботи – дослідити вплив забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією та імунітет, а також на патогенні властивості деяких збудників інфекційних процесів верхніх дихальних шляхів на прикладі м. Дніпродзержинська.

Для реалізації мети було необхідно вирішити такі завдання:

1. Дати аналіз забруднення атмосферного повітря, встановити його основні чинники та особливості розподілу на території міста.

2. Визначити захворюваність гострою ЛОР-патологією та стан антитоксичного протидифтерійного імунітету населення, яке мешкає в районах з різними рівнями забруднення атмосферного повітря.

3. Вивчити вплив забруднення атмосферного повітря на деякі фактори патогенності коринебактерій та інших збудників гострої ЛОР-патології.

4. Розробити геоінформаційні системи стану атмосферного повітря міста й захворюваності населення гострою ЛОР-патологією.

Об’єкт дослідження: залежність захворюваності населення м. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією, рівня імунітету до дифтерії