Виховна робота: методологія, організація і методика

Слід уникати постановки загальних або випадкових запитань (“хто доповнить”, “є бажаючі відповісти”). Бажаючих не знайдеться і бесіда буде приречена на провал.

Доцільно формулювати запитання так, щоб вони мали проблемний характер, тобто домагатися, щоб для відповіді на них слухачі відчули недостатність своїх знань і самостійно зайнялись їх поповненням.

При необхідності керівник сам дає пояснення на поставлене ним самим або задане слухачами запитання.

У випадку, якщо керівник не готовий ґрунтовно відповісти на те або інше запитання, потрібно відверто сказати, що в даний момент він не володіє потрібними відомостями і, вивчивши питання, при першій ж нагоді дасть пояснення його воїнам.

Заняття методом “розповідь-бесіда” закінчується заключним словом керівника групи. В заключному слові необхідно:

• підвести підсумки заняття, вивчення та обговорення теми;
• дати правильне пояснення питанням, по яким висловлювались суперечливі та невірні думки;
• дати оцінку відповідям слухачів, відмітити позитивні моменти й недоліки в їх відповідях, доповненнях;
• поставити завдання на наступне заняття.

Однією із основних якостей хорошої розповіді-бесіди – лаконічність викладення, тобто вміння виразити коротко максимальну за об’ємом інформацію.

 

В роботі з технічними засобами, наочними посібниками важливо:

По-перше, підібрати таку наочність, дидактичний матеріал (слайди, кінофільми, схеми, графіки), які допоможуть розкрити зміст теми;

По-друге, потурбуватися про готовність приміщення, де проводяться заняття, до застосування наочних посібників і технічних засобів.

Слід пам’ятати також, що:

не можна механічно використовувати на занятті будь-які наочні матеріали, попередньо не познайомившись з ними;

надмірне насичення занять засобами наочності може відволікати слухачів від серйозної праці, тому що вони під час виступу керівника починають розглядати схеми, плакати, діаграми, відволікаючись від предмету розмови. Бажано демонструвати наочні матеріали по мірі необхідності, у відповідності з планом заняття;

не слід довго і докладно коментувати добре знайомий слухачам наочний матеріал; допускається внесення по ходу заняття коректив в план щодо застосування наочності у відповідності з ситуацією, яка склалася.

Найбільш доцільно використовувати наочні посібники та технічні засоби для вирішення в ході заняття наступних завдань:

• конкретизації уявлення воїнів про яке-небудь явище, подію;
• підкріплення абстрактних понять, теоретичних висновків конкретними фактами, образами;
• надання заняттям більшої емоційності,, особливо в слабо підготовленій аудиторії;
• активізації зацікавленості до матеріалу, який пропонується;
• “розгортання” дискусії на занятті;
• закріплення викладеного матеріалу;
• забезпечення зв’язку теоретичного матеріалу з життям.

 

Контрольне заняття є ефективним засобом впливу на якість засвоєння слухачами пройденого матеріалу. Воно, як правило, проводиться після вивчення найбільш складних тем навчального плану.

При підготовці та в ході проведення контрольного заняття доцільно:

• завчасно ознайомити слухачів з основними поняттями, які виносяться на контрольне заняття;
• дати вказівки помічнику зібрати або довиговити наочні матеріали по вказаній темі;
• підготувати підпитання для індивідуального письмового опитування (як варіант методу проведення заняття);
• забезпечити максимальну кількість слухачів на занятті;
• оцінити усіх слухачів групи, у тому числі відсутніх по поважній причині;
• підвести підсумки заняття та націлити слухачів на вивчення наступної теми.

 

В якості додаткових інформаційних заходів з військовослужбовцями доцільно використовувати:

• всі види інформування особового складу;
• демонстрацію науково-популярних і документальних фільмів;
• зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, Збройних Сил, з’єднання, військової частини (корабля);
• виступи представників органів державної влади та місцевого самоуправління, працівників прокуратур і військових судів;
• відвідування музеїв, Кімнат бойової слави;
• проведення заходів, пов’язаних з днями воєнної слави України;
• відвідування тематичних виставок або виставок останніх бібліотечних надходжень;
• щоденний перегляд і прослуховування інформаційних програм Національного радіомовлення і телебачення України.

Слід прийняти до уваги, що найбільша ефективність додаткових інформаційних заходів може бути досягнута за умови їх узгодженого по часу проведення з тематикою навчального плану гуманітарної підготовки.

 

• підбір керівників груп з урахуванням рівня їх підготовки та освіти;
• забезпечення регулярної участі в проведенні в з’єднанні (частині) зборів (двічі на рік перед початком кожного періоду навчання) та інструктивно-методичних занять (щомісяця за темами, що вивчаються на заняттях в групах гуманітарної підготовки);
• надання для підготовки до занять з гуманітарної підготовки не менше 4-х годин службового часу на тиждень;
• затвердження командиром роти (батареї) конспектів і планів проведення занять;
• організація і проведення показних занять досвідченими керівниками навчальних груп;
• контроль підготовки і проведення занять командиром роти та його заступником з виховної роботи;
• узагальнення, розповсюдження та запровадження позитивного досвіду організації і проведення гуманітарної підготовки;
• ознайомлення з фондом навчально-методичної літератури, бібліотеки частини, організація відвідувань виставок в допомогу керівникам груп гуманітарної підготовки;
• моральні та інші форми стимулювання кращих керівників груп.

 

 

Мова велика сила: вона

переконує, спрямовує, примушує.

Емерсон.

 

Інформаційне забезпечення військ (сил) виступає важливою складовою частиною в системі виховної, пропагандиської роботи та є на сьогоднішній день одним із вагомих засобів формування у особового складу високих моральних якостей, почуття любові до України, її народу, культури, традицій, святинь, розвитку у військовослужбовців гуманістичного світогляду, законодотриман-ня, правової свідомості, вивчення та розуміння закономірностей історичного