Використання дидактичних ігор на уроках

А ось приклад використання рухливої дидактичної гри. Гра "Математичний струмок" допомагає вчителеві закріпити склад числа. Двоє учнів беруться за руки, утворюючи ворота, і тримають цифрову картку, наприклад, 8. Решта дітей (їх теж вісім) розходяться по класу. Потім кожний повинен знайти свою пару 7-1, 6-2, 5-3, 4-4. Вчитель подає сигнал: "Струмок до воріт!", - і діти парами проходять через ворота. "Ворота" пропускають тільки ті пари, котрі правильно склали задане число із двох менших, тобто склад числа.

Кожний вчитель знає, наскільки важливим є засвоєння учнями різних випадків складу числа для успішного виконання ними в майбутньому операцій додавання і віднімання в межах 10, на яких ґрунтуються обчислення в усіх наступних концентрах. Вчителі також знають, наскільки важко йде процес запам’ятовування складу чисел. А наведена дидактична гра ілюструє нам спосіб значно полегшити цей процес.

Т.І. Рудакова із досвіду своєї роботи переконалася, що гра розкриває дітей краще від діагностичних тестів. Це для вчителя у майбутньому - великий простір для спостережень і роздумів. Орієнтація на гру як спосіб навчання і форму організації діяльності допомогли авторці даної статті зробити працю приємною, стосунки з учнями - приязними та довірливими, а навчання - цікавим та захоплюючим [23, С. 98].

У статті "Дидактичні ігри" С.А. Денис - вчителька початкових класів ділиться з нами своїм досвідом роботи у школі. Вона запевняє, щоб розкрити всі "секрети" шкільного життя та навчання, дати шестиліткам знання, уміння і навички, передбачені програмою, потрібно застосовувати не лише заняття, а й дидактичні ігри. Це один із засобів розвитку пізнавальної діяльності найменших школярів. У даній статті вчителька наводить приклади кількох ігор. Наприклад, гру "Мандрівка до лісу" вчителька застосовує на уроці математики. Для проведення цієї гри вона заготовляє роздаткові картки, силуетні малюнки (мухомор, боровик, ялинка). Учні одержують по 1-2 картки з варіантами завдання під назвою "Склади приклади". Дитина сигналізує "ялинкою", що приклади складені. В нагороду одержує "боровичок", неправильна відповідь - "мухомор".

У монографії М.І. Микитинської, Н.Д. Мацько розглядаються питання організації та управління ігровою діяльністю молодших школярів в процесі засвоєння важливих математичних понять. Особлива увага звертається проблемам розвитку творчих можливостей учнів, їх пам'яті, уваги, уявлення. У даній монографії описується дидактична і виховна мета ігор, даються методичні рекомендації щодо проведення ігор на різних етапах уроку.

М.В. Богданович у своїй монографії "Методика викладання математики в початкових класах" теж згадує про дидактичні ігри. Він вважає, що на уроці гра організовується не для того, щоб діти погрались, а щоб чогось навчились. Автор даної монографії запевняє, що гра не передує виконанню навчальних завдань і не чергується з ними, а є однією з форм організації колективної роботи учнів у класі.

Отже, кожен вчитель початкових класів повинен усвідомити, що використовуючи дидактичні ігри на уроках покращує навчальний процес учнів. В грі дитина розвивається, пізнає щось нове, засвоює краще матеріал уроку тощо [10, С. 105].

Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі проблема використання дидактичних ігор на уроках має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми. Цей висновок підтверджує доцільність вибору теми даного дослідження.

 

 

Як відомо, рушійною силою говоріння є мотив. Створення мотиву говоріння - самий важкий компонент діяльності вчителі при організації рольової гри. Для того, щоб проникнути в сферу інтересів учнів, потрібно створити особистісний мотив до участі в рольовій грі й тим самим правильно скласти завдання до рольових ігор. Адже рольові ігри в групі дітей мають невичерпні можливості відтворення всіляких відносин, у які вступають люди в реальнім житті.

Навчальні ігри на уроках підрозділяє гри на наступні категорії:

- лексичні ігри;

- граматичні ігри;

- фонетичні ігри;

- орфографічні ігри;

- творчі ігри.

Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості [11, С. 245].

Існують також і різні погляди на класифікацію дидактичних ігор:

- ігри-подорожі. Відображають реальні факти і події через незвичайне: просте - через загадкове, складне - через переборне, необхідне - через цікаве. Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу учнів на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо;

- ігри-доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити;

- ігри-припущення. Їх ігрове завдання виражене в назвах: "Що було б?", "Що б я зробив, якби .?" та ін. Вони спонукають учнів