Використання дидактичних ігор на уроках

 При проведенні дидактичних ігор "багато-мало-один", "Угадай", "Підбери стільки ж кружечків" закріплюваються вміння визначити, яких предметів більше, а яких - менше. Важливо, щоб діти усвідомлювали, що коли в одній з порівнювальних сукупностей предметів більше, то це означає, що в другій їх менше. Поступово навчаються з’ясовувати, на скільки в одній з груп предметів більше (менше), ніж у другій, що треба зробити, щоб предметів в обох групах стало порівну.

Для удосконалення просторових уявлень, таких, як "зліва-справа", "вище-нижче", "довше-коротше", "ширше-вужче", "до-після" проводила ігри: "Зверху-внизу", "Вищий-нищий", "Куди підеш і що знайдеш?", "Літає, стрибає, пливе".

Особливе пожвавлення викликала гра "Чарівний мішечок". Для проведення цієї гри вчителі використовують плоскі і об’ємні іграшки, різні геометричні фігури, різні дрібні предмети. Все це складають у мішечок. Зміст гри полягає втому, що дошкільник, не дивлячись у мішечок, дістає предмет і на дотик визначає, що саме у нього в руці, називає голосно і лише потім витягає руку з мішечка, показує дітям предмет. Гру повторюють декілька занять поспіль, поки діти добре не засвоюють зміст гри [20, С. 432].

 Формування просторових уявлень у дошкільників є основою для успішного засвоєння геометрії в наступних класах. Розвинена просторова уява, нагромаджений запас системи уявлень є однією найнеобхідніших умов для розвитку мислення, свідомого засвоєння знань. З цією метою слід проводити дидактичні ігри "Кмітливе око", "Впізнай фігуру", "Знайди фігуру", "Кращий колір", "Знайди свою фігуру", "Хто швидко і правильно складає дану фігуру".

 За допомогою цих ігор у дітей розвивається уява про геометричні фігури (квадрат, круг, прямокутник, трикутник). Діти пізнають геометричні фігури за допомогою зразка, по назві, на дотик, розрізняють геометричні фігури в навколишньому середовищі. Ігри розвивають здорове, слухове сприймання, довільну увагу, спостережливість. Дидактичним матеріалом для таких ігор є Демонстрація - це активна форма чуттєвого пізнання, вона сприяє чіткості сприйняття і доказовості вивчених положень. Вчитель використовує показ об’єктів: геометричних фігур, предметів різної величини, форм, показ способів дій. Перед демонстрацією педагог дає завдання, настанову: подивитись і порівняти геометричні фігури. Якість і чіткість сприйняття досягаються за допомогою пояснень і запитань до дітей. 

Застосування демонстраційного дидактичного матеріалу і пояснення вчителя при цьому поліпшують наочно-образне і словесно- огічне запам’ятовування. Дії дитини з дидактичним роздавальним матеріалом, активізують зорову, рухову, дотикову пам'ять. Використання привабливого, красиво оформленого матеріалу збуджує емоційну пам'ять. У повсякденному житті, діти виконують безліч математичних та логічних операцій з дидактичним матеріалом: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою; згруповують, класифікують, оперують з множиною, будують умовиводи [21, С. 86].

 Важливого значення набуває дидактичний матеріал, коли треба "привести" дитину до більш складного способу діяльності. Необхідно запропонувати такий дидактичний матеріал, щоб створилася ситуація, в якій старими способами вже не можна визначити потрібне, а тому слід слухати інших способів діяльності.

 Добираючи дидактичний матеріал до ігор, вчитель повинен довести дітям потребу в певній діяльності, життєву необхідність у ній. Кожна дитина має зрозуміти, для чого треба виконати дане завдання. Така робота сприяє формуванню пізнавального ставлення до своїх дій і свідомому засвоєнню знань і умінь.

Серед рекомендованих сучасною наукою ефективних шляхів розвитку математичних уявлень належне місце відводиться художньому слову з елементами математичного змісту. Художнє слово дає можливість засвоїти числа, їх величину, послідовність, формує міцні обчислювальні навички.

Художнє слово, виражає у віршах, загадках, лічилочках, скоромовках, коротеньких оповіданнях і казках, є живим джерелом знань. Вони відображають реальний світ, містять в собі широке коло знань і цим самим дають дитині зрозуміти, що математика тісно пов’язана з фактами і явищами навколишньої дійсності [22, С. 56].

 Художнє слово ставить перед дитиною предмет то з одного, то з другого боку, зосереджує увагу на зовнішніх ознаках (кольорі, формі, величині) що вказує на його призначення. Успішно спрямуватись з таким завданням дітям допомагає дидактичний матеріал.

 Майже всі ігри вимагають наявності дидактичного матеріалу. Таким чином дидактичний матеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові. 

 

 

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників [23, С. 167].

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

- готовність учнів до участі в грі. (Кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

 - забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

- чітка постановка завдання гри. Пояснення гри