Використання ігрових прийомів у навчанні фонетики молодших школярів

Використання ігрових прийомів дає змогу вчителю англійської мови компенсувати певною мірою відсутність природного мовного середовища та одночасно забезпечити формування й удосконалення фонетичних навичок і вмінь молодших школярів.

 

 

2. 1 Визначення показників первинного рівня сформованості фонетичних навичок молодших школярів в експериментальному та контрольному класах

Основна мета експериментальної роботи полягала у перевірці гіпотези дослідження, яка ґрунтується на припущенні про те, що використання ігрових прийомів на уроках англійської мови дасть змогу розвинути фонетичні навички та вміння молодших школярів, за умов:

• забезпечення позитивної мотивації учнів у процесі навчання;
• методичного забезпечення процесу іншомовної фонетичної підготовки молодших школярів.

Завданнями експерименту були:

• визначення рівня сформованості фонетичних навичок учнів;
• перевірка впливу дидактичних умов успішної фонетичної іншомовної підготовки;
• визначення й оцінювання результатів експерименту.

Експеримент включав три етапи дослідження:

1) констатувальний етап експерименту, спрямований на визначення рівня розвитку навчальних здібностей учнів контрольного та експериментального класів;

2) формувальний етап експерименту, який включає дидактичні умови успішної фонетичної іншомовної підготовки та систему занять із використанням ігрових прийомів на уроках англійської мови для розвитку фонетичних навичок;

3) контрольний етап експерименту, спрямований на визначення результативності впливу педагогічних умов успішної фонетичної іншомовної підготовки.

Проведений експеримент з проблем розвитку фонетичних навичок молодших школярів, дозволив з’ясувати ефективність застосування ігрових прийомів на уроках англійської мови у молодших класах.

Підготовка до проведення експерименту передбачала:

- вибір експериментального і контрольного класів;

- відбір методики діагностування реальних навчальних можливостей учнів, рівня їх у навченості.

Експериментальне дослідження проводилося нами протягом січня − лютого 2015 навчального року на базі Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 у 2 − Б (12 учнів) та 2 − В класах (13 учнів).

На початковому етапі відбувалося визначення первинного рівня сформованості фонетичних навичок учнів. З цією метою учням експериментального й контрольного класів було запропоновано виконати контрольну роботу.

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму.

1) За ступенем складності фонетичного явища. Об'єктом засвоєння при навчанні вимови є лише ті фонетичні, що являють для учнів певні труднощі.

2) За критерієм відповідності потребам спілкування. До мінімуму передусім включаються ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні смислорозрізняльну функцію.

3) За критерієм нормативності. З фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання виступає повний стиль зразкової літературної вимови (за еталон береться вимова дикторів/ коментаторів радіо і телебачення).

Нами були визначені критерії оцінювання рівня сформованості фонетичних навичок, які представлено у таблиці 2. 1.

 

Для того щоб перевірити правильність визначення довготи голосних звуків, ми запропонували учням прослухати декілька слів, які знаходяться в опозиції одне до одного тільки за цією ознакою.

Нами було перевірено правильність відтворення довготи/короткості у читанні методом аудитивного аналізу.

Наявність або відсутність придиху не виконує дистинктивної функції. На нашу думку, це і спричинює неуважне ставлення до аспірації, яка є диференційною ознакою англійських приголосних, зокрема [h], [k], [t]. Неправильне використання цих приголосних у позиції перед наголошеним складом та після спричинює іншомовний акцент.

Критерії, які описані нами, дають змогу зробити висновок й оцінити сформованість фонетичних навичок на сегментному рівні. Усі наступні критерії пов’язані з фонетичними одиницями та явищами супрасегментного рівня.

Щодо визначення рівня сформованості фонетичних навичок, що використовуються на супрасегментному рівні, слід почати з паузації. Цей процес передбачає зв’язок з фразовою мелодикою.

У фонетиці англійської мови розрізняють три види мелодики:

• нисхідну;
• висхідну;
• прогредієнтну.

Види мелодики залежить від виду речення за метою висловлювання. Неправильне визначення мелодики при сприйнятті мовлення на слух та неправильне використання у читанні чи мовленні може призвести до порушення акту комунікації.

Після визначення пауз та виду мелодики доцільно розрізнювати наголос у складних та похідних словах. Порушення правил акцентуації, впливає на зрозумілість мовлення. Трудність зумовлена відмінністю акцентуації у англійській і рідній мовах: наголос у рідній мові є вільним, нефіксованим. Ми вважаємо, необхідно оцінити обрані нами види мовленнєвої діяльності за критерієм розрізнення наголосу у складних та похідних словах.

Рівні оцінювання знань та умінь молодших школярів:

Високий: 100 − 99% − 12 балів; 98 – 93% − 11 балів; 92 − 83% − 10 балів;

Середній: 84 − 75% − 9 балів; 74 − 61% −8 балів; 60 – 52% − 7 балів;

Достатній: 51 − 45% − 6 балів; 45 − 37% − 5 балів; 37 − 29% − 4 бали;

Низький: 29 − 21% − 3 бали; 21 − 13% − 2 бали; 13 − 7% − 1 бал.

У ході експерименту, рівні визначаються за такими характеристиками:

Високий рівень мають ті школярі, що проявляють активність у пізнавальній діяльності у класі, мають високий рівень навчальних досягнень, набули вмінь та навичок в процесі навчання фонетики англійської мови, дисципліновані, мають сформоване емоційно-позитивне ставлення до вивчення англійської мови й