Вища освіта в Україні

 

 

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, пов’язані з проголошенням незалежності, входження України у цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою  вищої освіти  України цілей Болонського процесу. Вона повинна бути спрямована на забезпечення мобільності, працевлаштування  та конкурентоспроможності фахівців.

Основним законом, що визначає діяльність вищих навчальних закладів є Закон України “Про вищу освіту” (прийнятий Верховною Радою в 17 січня 2002 р.).

Вища освіта рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні.

Освітні рівні включають неповну вищу освіту, базову вищу освіту, повну вищу освіту.

Неповна вища освіта–освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для  здобуття   нею кваліфікацій    за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Базова вища освіта–освітній рівень вищої освіти особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і  є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна  вища  освіта–освітній  рівень  вищої освіти особи, який характеризує сформованість її  інтелектуальних якостей,  що  визначають  розвиток  особи як особистості  і  є  достатніми  для  здобуття нею  кваліфікацій  за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах,  успішно  пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.

В Україні встановлені такі освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Молодший спеціаліст–освiтньо-квалiфiкацiйний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рiвня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Бакалавр–освiтньо-квалiфiкацiйний  рівень  вищої  освiти  особи,  яка на  основi  повної  загальної середньої освiти здобула  базову  вищу освiту, фундаментальнi  i спецiальнi  умiння та  знання   щодо узагальненого об’єкта працi (дiяльностi), достатнi для виконання завдань та обов’язкiв  (робiт) певного рівня професійної діяльності, що передбаченi для первинних посад у певному видi економiчної дiяльностi. Підготовка  фахівців освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавра може здійснюватися  на основі освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня молодшого спеціаліста.

Спеціаліст–освiтньо-квалiфiкацiйний рівень вищої освіти особи, яка на основі освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рiвня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр–освiтньо-квалiфiкацiйний  рівень  вищої освіти особи, яка  на основі  освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня бакалавра або cпеціаліста здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та  обов’язків  (робіт)  інноваційного характеру  певного рівня професійної  діяльності,   що  передбачені   для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Систему вищої освіти складають:  вищі навчальні заклади всіх форм власності,  інші юридичні  особи,  що надають освітні послуги у галузі вищої освіти, органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти. Основною  метою  діяльності  вищого  навчального  закладу  є забезпечення  умов,  необхідних  для отримання  особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України.

-вищий навчальний заклад першого рівня акредитації–вищий навчальний заклад, у якому здійснюється  підготовка фахівців за спеціальностями  освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

-вищий навчальний заклад другого рівня акредитації–вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами  підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

-вищий навчальний заклад третього рівня акредитації–вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

-вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації–вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:

1) університет–багатопрофільний  вищий навчальний  заклад четвертого  рівня акредитації,  який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв,  проводить фундаментальні  та прикладні наукові дослідження,  є провідним науково-методичним центром,  має розвинуту інфраструктуру  навчальних,  наукових  і науково-виробничих підрозділів,  відповідний  рівень  кадрового  і матеріально-технічного забезпечення, сприя поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Можуть створюватися  класичні та профільні (технічні, технологічні,  економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні  тощо) університети;

2)академія–вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям  певної  вищої  освіти  та  кваліфікації  у  певній