Визначення самооцінки молодої людини за методикою «Бланк самооцінки особистості»

 

1. Визначення самооцінки молодої людини за методикою «Бланк самооцінки особистості». Значення самооцінки у професійній діяльності

2. Суть та значення методики дослідження пам’яті (об’єму, слухової, зорової, логічної, механічної) в професійному доборі

Список використаної літератури

 

 

Мета дослідження за «Бланком самооцінки особистості»: визначення рівня самооцінки.

Матеріали та обладнання: список слів або спеціальний бланк зі словами, які характеризують окремі якості особистості, ручка.

Це дослідження має два, істотно відмінних за процедурою, варіанти визначення самооцінки особистості. В обох варіантах можна працювати як з одним досліджуваним так і з групою.

В основу дослідження самооцінки в цьому варіанті методики покладено спосіб ранжування. Процедура дослідження включає дві серії. Матеріал з яким працюють досліджувані, – це надрукований на спеціальному бланку список слів, що характеризують окремі риси особистості. Кожний досліджуваний отримує такий бланк на початку дослідження. Під час роботи з групою досліджуваних, важливо забезпечити самостійність ранжування.

Перша серія.

Завдання першої серії: визначення свого уявлення людини про риси свого ідеалу, тобто “Я-ідеального”. З цією метою слова, надруковані на бланку, досліджуваний має розмістити в порядку надання їм переваги.

Інструкція досліджуваному: “ Прочитайте уважно слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх ідеальній особистості, тобто з погляду їхньої корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх (розташуйте в певному порядку), оцінивши кожне в балах від 20 до 1. Оцінку 20 поставте в бланку, в колонці №1 ліворуч від риси, яка, на Ваш погляд, є найбільш корисною і важливою для людей. Оцінку 1 – у цій же колонці ліворуч від риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всі інші оцінки, від 19 до 2, поставте згідно Вашим ставленням до інших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцінка не повторювалася двічі.

Друга серія.

Завдання другої серії: визначення уявлення людини про свої власні риси, тобто “Я-реального”. Як і в першій серії, досліджуваного просять проранжувати надруковані на бланку слова, однак уже з погляду того, чи характерні (наявні) позначені ним якості самій особистості.

Інструкція досліджуваному: “Прочитайте знову всі слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх Вам, Проранжуйте їх у колонці №2, оцінивши кожну від 20 до 1, Оцінку 20 поставте справа від тієї риси, яка, на Ваш погляд, притаманна Вам найбільше, оцінку 19 поставте тій рисі, яка характерна для Вас трохи менше ніж перша, і так далі. Тоді оцінкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, ніж всі інші. Пильнуйте, щоб оцінки ранги не повторювалися”.

 

Бланк зі словами, які визначають риси особистості, має таку форму: 

№ 1Риси особистості№ 2Dd2

 Поступливість  

 Сміливість 

 Запальність 

 Нервозність 

 Терпимість 

 Захоплюванність 

 Пасивність 

 Холодність 

 Ентузіазм 

 Обережність 

 Вередливість 

 Повільність 

 Нерішучість 

 Енергійність 

 Життєрадісність 

 Помисливість 

 Упертість 

 Безпечність 

 Соромливість 

 Відповідальність  

 

Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення “Я-ідеальне” і “Я-реальне” Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати Коефіцієнт за формулою:

 

де: n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d – різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю, рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d2) додають суму вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

r = 1-0, 00075xSd2.

Коефіцієнт рангової кореляції (г) може бути в межах від -1 до +1. Коли одержаний коефіцієнт не менше -0, 37 і не більше +0, 37 (при p = 0, 05), то це вказує на слабкий незначний зв’язок (або на те, що його немає) між уявленнями людина про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Таким показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального “Я” і “Я реального”.

Значення коефіцієнта кореляції від +0, 38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним” то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення перебуває в інтервалі від -0, 38 до -1 засвідчує значущий негативний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до -1, тим більший ступінь невідповідальності.