Визначення самооцінки молодої людини за методикою «Бланк самооцінки особистості»

Отже, у практичній діяльності важливо активізувати всі види пам’яті, що сприяє глибшому запам’ятовуванню матеріалу.

Залежно від мети діяльності виділяють мимовільну і довільну пам’ять. Мимовільна пам’ять характеризується тим, що людина запам’ятовує і відтворює матеріал, не ставлячи перед собою мету щось запам’ятати чи пригадати. Якщо людина свідомо ставить перед собою завдання запам’ятати і зберегти матеріал, то таке запам’ятовування називається довільним. Самі процеси запам’ятовування і відтворення виступають як спеціальні дії. У трудовій діяльності людина користується як мимовільною, так і довільною пам’яттю.

Залежно від тривалості часу, який проходить між запам’ятовуванням і відтворенням, виділяють короткотривалу і довготривалу пам’ять.

Короткотривала пам’ять характеризується коротким (секунди, хвилини) зберіганням і негайним відтворенням матеріалу після одноразового його сприйняття.

Довготривала пам’ять характеризується тривалим зберіганням матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення. Вона представлена всім обсягом знань, інформації, переживань, якими володіє людина.

Короткотривала і довготривала пам’ять розглядаються як дві стадії єдиного процесу. Завдяки короткотривалій пам’яті особливо значуща для досягнення майбутніх цілей інформація проникає в довготривалу пам’ять. У довготривалій пам’яті міститься інформація, яка має не тактичне, а стратегічне значення для особливо важливих цілей діяльності людини. Довготривале запам’ятовування як продукт попередньої діяльності виступає умовою ефективної майбутньої діяльності.

Виконання працівником конкретних дій і операцій обслуговується мнемічними процесами, які характеризуються як оперативна пам’ять.

Запам’ятовування, зберігання і відтворення інформації, яка надходить і переробляється в процесі виконання певних трудових дій і яка необхідна для досягнення мети цієї конкретної дії, називається оперативною пам’яттю. В оперативній пам’яті використовуються матеріали, які надходять як з короткотривалої, так і довготривалої пам’яті. При цьому в пам’яті утримуються проміжні результати розумової діяльності доти, поки людина ними оперує. По мірі наближення до кінцевого результату проміжний матеріал може забуватися. Певний обсяг матеріалу, який утримується в пам’яті для досягнення мети дії, називають оперативними одиницями пам’яті.

Показниками оцінки пам’яті є обсяг, швидкість та міцність запам’ятовування, точність і готовність до відтворення інформації.

Обсяг пам’яті щодо абсолютно нового, не пов’язаного за змістом матеріалу, становить 7 ± 2 одиниць. Швидкість запам’ятовування характеризується кількістю повторень, необхідних людині для запам’ятовування певного обсягу матеріалу. Міцність запам’ятовування виражається тривалістю зберігання матеріалу і швидкістю його забування. Точність пам’яті полягає в здатності без перекручень відтворити інформацію. Готовність пам’яті – це вміння пригадати в потрібний момент необхідну інформацію. Зрозуміло, що люди різняться за цими показниками пам’яті. Відмінності ці певною мірою зумовлені типом вищої нервової діяльності, а також залежать від умов індивідуального розвитку.

Разом з тим праця виступає важливим фактором і умовою вдосконалення пам’яті, яка разом з мисленням становить зміст усіх видів праці і характеризує рівень їх інтелектуалізації. Успішність запам’ятовування і відтворення знань, навичок, умінь працівника у трудовій діяльності залежить від усвідомлення її мети, інтересу до роботи, емоційного ставлення, мотивації.

Процеси пам'яті займають важливе місце в психофізіологічній структурі діяльності спеціаліста. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) й довгочасної (відстроченої) пам'яті застосовується методика В. Н. Смірнова (1966) в зоровому та слуховому варіанті. Продуктивність оперативної пам'яті визначається за методикою Т. Х. Джангарова в модифікації Ю. М. Боброва і B. C. Щоголєва (1973).

Якості уваги відповідальні за успішність професійної діяльності будь-якого спеціаліста. Застосування коректурної проби з кільцями Ландольта дозволяє характеризувати швидкість переробки інформації в зоровому аналізаторі (Генкін А. А., Медведєв В. І., Шек М. П., 1963), стійкість уваги та працездатність; за допомогою методик «Числові ряди», «Аналогії», «Додавання в умі» оцінюються особливості логічного (понятійного) мислення, здібність до аналогії, до обчислень як елементарних форм мислення.

Безпосередня (короткочасна) зорова пам'ять на числа.

Методика призначена для дослідження й оцінки об'єму й успішності короткочасної зорової пам'яті на числа. За допомогою цієї методики можливо визначити також здібності утримання матеріалу в пам'яті (відстрочена пам'ять). Для дослідження об'єму безпосередньої пам'яті використовуються два варіанти таблиць розміром 600 х 400 см з 12 двозначними числами. Дослідження полягає в тому, що обстежуваним показують таблицю протягом 30 сек. Вони повинні запам'ятати числа, а потім по команді (за 40-60 сек) записати їх. Таблицю показують 5 разів, кожен раз записані числа загортають (закривають). Загальний час обстеження – 6-7 хв. Середні показники та оцінки будуть дані на наступних сторінках.

Безпосередня (короткочасна) слухова пам'ять.

Короткочасна слухова пам'ять характеризується об'ємом правильно відтворених чисел. Числа читаються голосно, чітко, не дуже швидко. По команді записуються числа, які запам'ятали в будь-якому порядку в рядах. Повторюємо пред'явлені числа на слух 5 разів, з одним і тим же порядком чисел. Кожен раз записане загортаємо (закриваємо).

Іноді замість чисел експериментатор зачитує 10-12 слів, які потім відтворюються обстежуваними протягом 1 хв (45-60 сек). Крім того, для спеціалістів замість слів зачитуються професійно важливі параметри. Наприклад, для вахтових керівників наводяться елементи корабельного навантаження: курс – 143°, швидкість -12 вузлів, пальне – 214 т, вода – 15 т, масло – 15, глибина – 49 м, вітер – 3 бали, повітря високого тиску – 78%, режим роботи головного двигуна – 50% і т. д. В цьому випадку об'єм безпосередньої пам'яті також оцінюється за кількістю правильно записаних елементів і після однократного слухання (в середньому при 10 параметрах вона має такі показники: 8, 5 ± 1, 5).

Оцінювати відстрочену (довгочасну) пам'ять можливо по результатам відтворення параметрів (чисел) через 40-60 хв після їх пред'явлення, які коливаються в межах 6 ± 1, 1. Розраховується показник здатності людини зберігати одержану інформацію як відношення відстроченої пам'яті до об'єму короткочасної пам'яті, виражений в% (80 ± 10%). Відстрочена (довгочасна) пам'ять для спеціалістів професійно важлива, адже вона забезпечує запам'ятовування, тривале збереження та відтворення необхідної інформації. Звичайно зачитується 10 не пов'язаних за змістом слів до повного їх запам'ятовування. Наприклад: книга, сестра, вода, повітря, стіл, машина, цукор, дерево, молоко, ґудзик. Можливо зачитати й числа. Кількість повторів характеризує швидкість запам'ятовувань, кількість пред'явлених для запам'ятовування слів (чисел), поділених на кількість повторів – об'єм довгочасної пам'яті. Результати вважаються хорошими, якщо швидкість запам'ятовування 2/3 повтори, а об'єм довгочасної пам'яті – 5, 0 ± 1, 2.

Оцінка зорової та слухової пам'яті.

ОКЗП (ОКСП) – об'єм короткочасної зорової (слухової) пам'яті – це кількість правильно записаних чисел в першому пред'явленні.

а – кількість правильно відтворених чисел в усіх п'яти пред'явленнях.

в – кількість помилок (неправильно записаних чисел в усіх п'яти пред'явленнях).

КУ – коефіцієнт успішності запам'ятовування зорової (слухової) інформації.

 

Аналіз результатів слухової та зорової пам'яті проводиться шляхом порівняння записів обстежуваного з таблицею й визначається кількістю чисел, які він запам'ятав та відтворив. За нашими даними, показники зорової пам'яті у спеціалістів як правило вищі ніж слухової на 9-10%.

 

Таблиця оцінки слухової та зорової пам'яті

Слухова пам'ятьЗорова пам'ять

ОцінкаОКСПКУСПОКЗПКУЗП

Відмінно7 і більше0, 8 і більше8, 90, 9 і більше

Добре6-50, 79-0, 657-60, 89-0, 75

Задовільно4-30, 64-0, 54-50, 74-0, 6

Незадовільно30, 540, 6

Примітка: орієнтовні дані представлені за матеріалами дослідження спеціалістів з числа рядового складу.

 

Оперативна пам'ять.

Особливістю оперативної пам'яті є те, що вона характеризує запам'ятовування, відтворення за короткий час й своєчасне забування, а також переробку інформації, яка використовується для робочої діяльності.

 

Оперативну пам'ять досліджують шляхом пред'явлення 10 числових рядів, які складаються з 6 однозначних чисел. Наприклад: 

Числові ряди для тренуванняВаріант ІВаріант II

1. 4137851. 3174521. 347195

2. 8245732. 2548172. 281475

3. 2765743. 4193563. 536472

4. 1835474. 465381

5. 5367295. 643827

6. 6291786. 184365

Результат для перевірки7. 4718357. 729364

1. 5, 4, 10, 15, 138. 7293548. 381745

2. 10, 6, 9, 12, 109. 3654729. 475368

3. 9, 13, 11, 12, 910. 82639510. 583671

 

Завдання полягає в тому, що після проголошення одного цифрового ряду (9; 1; 5; 4; 8; 6) потрібно записати за 15 сек суми чисел першого з другим (10), другого з третім (6), третього з четвертим (9), четвертого з п'ятим (12), п'ятого з шостим (14). Після трьохразового тренування – перший раз без урахування часу, другий та третій -з урахуванням роботи за 15 сек. Відповідаємо на запитання й пересвідчуваємося в тому, що всі зрозуміли хід виконання методики й приступаємо до роботи з одним із трьох варіантів. Оцінка результатів методики оперативної пам'яті проводиться за загальною кількістю складань (сум) виконаних у всіх 10 радах, за кількістю правильно записаних сум та відносною частотою помилок у відсотках (частка від ділення кількості помилок на загальну кількість складань).

Для керівників-операторів інформативною виявилась модифікація методики – оперативна пам'ять – 2, відмінність якої полягає в тому, що на виконання завдання дається 8 сек. Для рядового складу спеціалістів операторського профілю загальна кількість складань становить 43±2, 8; кількість правильно виконаних дій – 40 ± 2, 5; відносна кількість помилок при цьому коливається від 3, 8% до 9, 1±1, 1%.

Для керівників-операторів результати оперативної пам'яті -2 (в дефіциті часу: 8 сек на виконання завдання) такі: продуктивність 40, 4±0, 85; кількість правильних сум – 35, 6±0, 6; якість -1, 19±0, 3%.

 

 

Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2000.

Леонова А. Б., Чернишева О. Н. Психологія праці і організаційна психологія: «Сучасний стан і перспективи»: Хрестоматія. – К. : Освіта, 1995.

Основы психофизиологии / под ред. Ю. И. Александрова. – М., 1998.

Плиска О. І. Фізіологія: Навч. посібник для студ. природничих ф-тів пед. навч. закл.. – К. : Парламентське вид-во, 2004.

Тимош І. М. Основи фізіології та психології праці. – Тернопіль: Економічна думка, 1999.

Толочек В. А. Современая психология труда: учеб. пос. – СПб. : Питер, 2006.