Забезпечення науково-методичного супроводу процесу трансформування традиційних бібліотек загальноосвітнього навчального закладу в сучасні інформаційні центри

 

 

Інноваційний шлях розвитку бібліотеки – це шлях перетворень, що вимагає науково-обґрунтованих підходів до оновлення бібліотечної діяльності, застосування спеціальних методик їх практичного здійснення. Потрібно розуміти, що інноваційний розвиток бібліотечної справи – не мода, а стійкий тренд, що інновації у бібліотечній справі мають свою специфіку, вони відрізняються від інновацій в інших сферах.

У термінологічному словнику «Библиотечное дело» термін «інновація» тлумачиться, як відновлення продукції і послуг, здійснюваних бібліотекою, її технологій, форм та методів управління і т. д., що забезпечують підтримку сучасного іміджу, якості обслуговування, конкурентноздатності (Библиотечное дело: терминолог. словарь. – М., 1997. – С. 45.). Бібліотечна інновація розуміється, як кінцевий результат інноваційної діяльності, що втілюється у вигляді нового чи вдосконаленого інформаційного продукту або послуги, нового підходу до технологічного процесу, що використовується у бібліотеці. Інновація – новий результат інтелектуальної діяльності, який відрізняється від попередніх кількома параметрами. Основна відмінність полягає в тому, що інновація вважається принципово новою реалізованою ідеєю, яка отримала втілення у новому продукті, у новій технології або в новому підході до інформаційних послуг. Друга відмінна якість – інновація повинна забезпечувати підвищення ефективності а також – бути стимулом та передумовою народження наступної інновації.

Які ж фактори впливають на інноваційні зміни в діяльності бібліотек? Насамперед – це унікальні особисті якості творчої людини – не мрійника з сміливими ідеями, а професіонала, який має сильну енергетику та волю для впровадження інновацій. Не менш важливим є і сприятливе середовище, своєрідне багатоальтернативне поле для творчого вибору. Серед елементів, які формують таке середовище, можна назвати зацікавленість керівництва бібліотеки в її оновленні, розробку відповідної стратегії, постановку загальних цілей; створення надійної команди, яка серед інших функцій виконує роль головного експерта при оцінці неординарних ідей, а також вміння «заразити» цими ідеями колектив. Також, потрібно не забувати про зворотній зв'язок, постійно відслідковувати психологічне самопочуття людей, перевіряти творчий імпульс у команді. Атмосфера радості, де посмішка бібліотекаря створює у читача хороше ставлення до бібліотеки, допомагає розкрити творчий потенціал.

Темпи поширення новацій, у багатьох випадках, залежать від наявності відпрацьованої системи заохочення інноваторів: доплати, премії, підвищення категорії, посади.

Важливим завданням та складовою частиною впровадження нововведень є навчання бібліотекарів творчому відношенню до своєї роботи. Тут провідне місце належить методисту, який не просто повинен помітити прагнення підлеглого до раціоналізації бібліотечних процесів (дати бібліотекареві уяву про їх можливості, постійно вивчати та пропагувати нове, передове, порівнювати зі старим), а й допомогти йому в пошуках проблем, котрі чекають свого удосконалення (допомогти бібліотекарю самостійно знаходити задачі, які заслуговують аналізу та раціоналізації; навчання навикам проведення соціологічного дослідження, моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища бібліотеки, реальних та потенційних користувачів) а також – опанувати методику аналітичної та науково-критичної діяльності (обговорювати їх власні напрацювання, спроби інноваційної творчості, проводити оцінку ефективності нововведень).

Інноваційна діяльність повинна бути спрямована на систематичне стимулювання розвитку бібліотеки шляхом змістовного структурно-організаційного оновлення, технічної і технологічної модернізації всіх процесів а також – позитивних змін у професійній свідомості співробітників.

Її можна відобразити у ряді документів, що забезпечують послідовну конкретизацію цілей, завдань, дій і ресурсних затрат для здійснення інновацій, серед яких: «Концепція розвитку бібліотеки» на найближчих 5 років, у якій підкреслена соціальна значущість (місія) бібліотеки та перспективи її розвитку; «План заходів із реалізації «Концепції…»; «Перспективний план інструктивно-методичного забезпечення впровадження інформаційних технологій у бібліотеці»; «План заходів із впровадження комп’ютерних технологій»; «Перспективний план роботи з фондом», які сприятимуть впровадженню інновацій у роботу бібліотеки. Кожен з цих документів має своє призначення, а весь ряд – забезпечує конкретизацію цілей, завдань, дій і ресурсних затрат для здійснення інновацій.

Основою в інноваційній роботі бібліотеки є інформаційна підтримка навчально-виховного процесу ЗНЗ шляхом:

- автоматизації основних технологічних процесів бібліотеки;

- удосконалення (створення) сайту бібліотеки;

- поповнення електронного каталогу;

- створення власних електронних ресурсів;

- участі у корпоративних проектах;

- надання інформаційних сервісних послуг та інше.

Кінцевою метою інновацій є суттєве підвищення якості, оперативності та повноти задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів та репрезентація своїх ресурсів у зовнішньому інформаційному середовищі.

Інновації в обслуговуванні читачів (якісні зміни технологічного процесу в обслуговуванні читачів). Сьогодні автоматизована документовидача у бібліотеці повинна базуватися на штрих-кодуванні кожного документа, який поступає до фонду бібліотеки, та читацьких карток. Переведення всіх категорій читачів на автоматизоване обслуговування сприятиме оперативнішій роботі з ними.

На зміну традиційному паперовому формуляру повинен прийти електронний, в якому відображена вся інформація про видані документи та контроль за термінами їх повернення.

Також, у книгозбірні можна здійснювати послуги з електронної доставки документів.

Інновації у створенні електронних ресурсів та баз даних (формування фонду документів на електронних носіях, який включає дискети, СD та DVD-диски). Виготовлення електронних копій документів (рідкісних, цінних, які користуються підвищеним попитом) з фондів бібліотеки та реєстрація їх у системі електронної бібліотеки (далі – ЕБ) ; реєстрація електронних документів, які не мають паперового аналогу у