Забезпечення науково-методичного супроводу процесу трансформування традиційних бібліотек загальноосвітнього навчального закладу в сучасні інформаційні центри

Формування системи бази даних шляхом поповнення електронного каталогу за двома напрямками: введення до електронного каталогу нових надходжень літератури та поступове ретровведення активної частини фонду, створення проблемно-орієнтованих аналітичних баз даних та робота зі створення власного повнотекстового ресурсу.

Інновації у довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів. Інтенсифікація наукових досліджень як з боку учнів, так і серед педагогів, прагнення до самоосвітньої роботи потребують удосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування, зокрема, якості довідково-бібліографічного апарату, від ефективної організації якого залежить виконання головної задачі бібліотеки – інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу.

Одним із головних інформаційних продуктів бібліотеки повинен стати електронний каталог, що відображає активний фонд бібліотеки та створює основу для виконання різноманітних інформаційних запитів користувачів. Він забезпечує багатоаспектний оперативний пошук.

Віртуальна довідкова служба – це нове технологічне рішення традиційного довідково-бібліографічного обслуговування.

Web-сайт бібліотеки. Web-сайт бібліотеки містить багато цікавої та корисної інформації, яка постійно поповнюється та поновлюється.

Просвітницька робота. Бібліотека є не тільки засобом забезпечення доступу до знань та інформації, але і просвітницьким осередком, який сприяє вихованню гармонійної особистості, здатної до постійної самоосвіти та саморозвитку. Інноватика у проведенні просвітницьких заходів проявляється у наявності елементів дискусійності, проблемності, театралізації у викладі інформації; включенні ігрових моментів; використанні новітніх комп'ютерних технологій; у залученні читачів до розробки сценарію та їх активній участі в самому заході.

Проектна діяльність бібліотеки. Проектування є потужною креативною рушійною силою інноваційного розвитку, дозволяє генерувати свіжі ідеї і перетворювати їх у життя, забезпечувати реорганізацію та модернізацію бібліотек на новій реформаторській хвилі.

Науково-методична робота та маркетингова діяльність. Досить важко вивчити і впровадити у практику нові форми і методи роботи. Цей напрямок методичної діяльності вимагає професійної підготовки. Необхідно озирнутись назад, проаналізувати вивчене, відібрати краще, апробувати в існуючих умовах, щоб нові форми і методи роботи не тільки дали ефективний результат, але й підвищили культуру обслуговування. Цьому сприяє одна з основних функцій методичної роботи – аналітична. Завдання методиста – ретельно проаналізувати умови, в яких функціонують бібліотеки; визначити проблемні зони; запропонувати шляхи їх вирішення, використовуючи як традиційні, так і нові форми (наукова діагностика й експертиза, оцінка рівня роботи, виявлення елементів інноваційної творчості, тобто здійснення повноцінної аналітичної діяльності).

Частиною аналітичної діяльності є методичний моніторинг. Це своєрідна система відстеження змін у бібліотечній справі, яка покликана зібрати інформацію про діяльність бібліотек, аналіз якої дозволяв би судити про рівень їхньої роботи, нововведення у бібліотечній справі та їх поширення по системі бібліотек. Оперативне одержання цих даних, спостереження за їхньою динамікою дозволяє оцінювати стан і рівень бібліотечної діяльності та, на цій основі, розробляти методичні рекомендації щодо подальшого удосконалення роботи бібліотек.

Провідним аспектом діяльності методиста є консультаційна допомога. Вона надається керівникам та бібліотекарям шкільних (публічно-шкільних) бібліотек.

Консультаційна допомога стосується проблематики роботи з персоналом у сучасних умовах, утвердження власного іміджу, розгортання інноваційної діяльності, пошуку додаткових джерел фінансування, організації роботи за цільовими бібліотечними програмами, вивчення потреб користувачів та їх задоволення рівнем обслуговування у бібліотеках, створення інформаційно-консультаційних центрів з питань життєдіяльності територіальних громад, організації та проведення нових інтерактивних форм професійного навчання: майстер-класів, проблемно-творчих лабораторій, використання тренінгових методик тощо.

Майбутнє бібліотеки в суспільстві визначає персонал. Тому, не випадково в наш час, разом зі зміною загальної парадигми управління, коли стали впроваджуватись такі нові методи як менеджмент, маркетинг, стратегічне планування, що вимагають участі в їх реалізації всіх бібліотек та кожного її співробітника, формуються і принципово нові вимоги до кадрового складу, що розглядається як основний ресурс, який, у першу чергу, забезпечує успіх всієї системи бібліотек.

Розвивати творчу ініціативу, формувати професіоналізм у бібліотечних кадрів, стимулювати інноваційні процеси в бібліотеках області можна лише постійно удосконалюючи і навіть змінюючи систему професійного навчання бібліотекарів.

Методистам слід використовувати різноманітні засоби для формування і розширення професійного світогляду бібліотечних працівників. Це і традиційні, випробувані часом форми, і нові, сучасні, інтерактивні. Однією з найрозповсюдженіших традиційних форм підвищення компетентності, що дозволяє різнобічно і планомірно висвітлювати питання теорії і практики бібліотечної діяльності, є семінар. Зараз ця форма досить осучаснена, модернізована. Зміст проведення семінарів сьогодні належить до розряду проблемного навчання і при незначних фінансових витратах дає відчутний результат. Формою реалізації виступають довгострокові тренінгові семінари, проектні, учбово-практичні, відмінною рисою яких є максимальне наближення теорії до практики. Найчастіше подібне проблемне навчання є своєрідним інструментом апробації нових ідей, інновацій, поглядів.

Школа бібліотекаря за різними напрямками роботи: «Позиціонування бібліотеки або новий ракурс звичної діяльності», «Бібліотечні технології: актуальні питання роботи з фондом», «Організаційна культура та культура організації». Створюються своєрідні навчальні комплекси, творчі майстерні, що дозволяють організовувати навчання на принципово нових засадах.

Впроваджуючи нові форми професійного навчання, методисти повинні надавати перевагу таким формам, які спонукають до творчості і пошуку нових нестандартних рішень, наголошують на нових інтерактивних формах навчання, методика проведення яких сьогодні теоретично не розроблена, а зумовлюється практикою. Це – майстер-класи і творчі лабораторії. Можливості цих форм навчання дуже великі – вони дозволяють фантазувати, вносити нове в методику їх проведення і дуже подобаються бібліотечним працівникам.

До системи підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу