Загально-кримінальна корислива злочинність

 

План

1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів.

2. Характеристика особи загально-кримінальних корисливих злочинів.

3. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини.

4. Попередження корисливих злочинів.

1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів.

Загально кримінальна корислива злочинність – це сукупність відповідних злочинів, тобто діянь, які пов’язані з прямим незаконним заволодінням чужим майном, що вчиняються з корисливих мотивів і з метою протиправного збагачення за рахунок цього майна, причому без використання суб’єктами свого службового становища та без порушення господарських зв’язків і відносин у сфері економіки.

Це передусім крадіжки, грабежі, розбої, шахрайство, вимагання, вбивство з корисливих мотивів у різних їх формах.

Істотні ознаки загально кримінальних корисливих злочинів такі:

- це посягання на чуже майно, враховуючи гроші та цінні папери, та інші предмети власності. Вимагання може бути пов’язане з вимогою передачі права на майно;

- корислива мета – протиправне безоплатне вилучення або повернення чужого майна на користь винного;

- корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу, обігу матеріальних цінностей.

Йдеться про злочини, пов'язані з корисливим посяганням на особисту власність, споживацьку і виробничого призначення. Ця власність є приватною, але такою, що не пов'язана безпосередньо з підприємницькою діяльністю.

Згідно зі ст. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про корисливі злочини проти приватної власності» № 12 від 25 грудня 1992 р. предметом посягання на приватну власність громадян є майно, яке належить громадянам: жилі будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Це майно може належати як одній особі, так і кільком особам за умови, що воно перебуває в їх спільній сумісній або частковій власності і якщо їх об'єднання не є юридичною особою.

Корисливі посягання є «вічними» злочинами, що разом з некорисливими насильницькими злочинами створюють «ядро» кримінальної! злочинності в усіх країнах світу й дістають дедалі більшого поширення.

Корисливі посягання поділяються на такі види:

• не пов'язані з насильством над особово («тихі» злочини) : крадіжка – таємне викрадення майна (ст. 185 КК України) ; грабіж без насильства – відкриті викрадення майна (ч. 1 ст. 186 КК України) ; вимагання без насильства (ч. 1ст. 189 КК України) ; шахрайство -володіння майном або здобуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК України) ;
• пов'язані з насильством над особою («гучні» злочини) : умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України) ; грабіж, поєднаний з насильством (ч. 2 ст. 186 КК України) ; розбій (ст. 187 КК України) ; вимагання, поєднане з насильством (ч. 2-4 ст. 189 КК України) ; бандитизм (ст. 257 КК України).

Окрім корисливих злочинів проти приватної власності споживацького і виробничого призначення такі самі злочини вчиняються і проти інших форм власності. У кримінології їх розглядають окремо, оскільки характер їх вчинення багато в чому різниться і особи, які вчиняють ці злочинии» здебільшого різні, особливо якщо це кваліфіковані злочинці. До того ж злочини, пов'язані з посяганням на приватну власність вчиняються значно частіше, і кримінологічна чутливість населення до них набагато вища.

Отже, корисливі злочини це дії, спрямовані на незаконне заволодіння цією власністю ненасильницьким шляхом (крадіжка, шахрайство, грабіж без насильства, вимагання без насильництва або з насильством (грабіж поєднаний з насильством, розбій, вимагання з насильством, вбивство з корисливих мотивів, бандитизм).

Предметом корисливих і корисливо-насильницьких злочинів здебільшого є гроші та споживацькі товари підвищеного попиту й легкої реалізації: коштовності, предмети антикваріату, хутро й шкіряні носильні речі, відео- і аудіоапаратура, автотранспорт, комп'ютерна техніка, раритетні книги, музичні інструменти тощо. Саме такі злочини мають резонансний характер, на їх тлі здійснюється «непримітні посягання на власність на городах, з льохів, кишенькові, пляжні тощо, яких, звичайно, більше, але й набагато вища їх латентність.

Охарактеризуємо окремі види злочинів.

Крадіжки – найпоширеніший вид злочинів проти приватної власності. Вони становлять понад 40% усіх злочинів, що зареєстровані карним розшуком. Серед крадіжок найнебезпеч-нішими і резонансними вважаються крадіжки квартирні й автотранспорту. Перші становлять 32% усіх зареєстрованих крадіжок, другі – 5%.

До найпоширеніших належать також крадіжки на транспорті, кишенькові, худоби (у сільській місцевості), у місцях спільного проживання (гуртожитках, готелях).

Квартирні крадіжки вчиняють здебільшого вдень (від 10 до 16 години) у так званих спальних районах, крадіжки автотранспорту – найчастіше ввечері й уночі.

Способи вчинення крадіжок, з одного боку, залишаються традиційними: входження у довіру, підбирання ключів, використання відмичок та іншого злочинного інструменту, відчинення кватирок, вікон, даху, дверей балконів, розрізання кишень і дамських сумок. З іншого боку, вони набирають агресивності: ламання дверей, зривання замків, проломи стін і перекриттів стелі тощо.

Поруч з «аматорами» такі злочини часто вчиняють професіонали. Найбільше їх серед кишенькових і автотранспортних злодіїв. Останні частково становлять під структуру організованої злочинності. У «бригаду» входять спеціалісти, які відчиняють дверцята автомобілів, усувають протиугінні засоби, заводять двигун, розбирають агрегати,