Зародження економіко-теоретичних знань

Кількість продукції, що постачається на ринок, перебуває також під впливом очікування зміни цін у майбутньому. Якщо передбачається зростання цін у перспективі, то власнику товарів вигідніше не поставляти товар на ринок зараз, а «притримати» його і реалізувати у майбутньому, бо це принесе йому більший дохід. Крім того, очікування зростання цін у майбутньому може стимулювати розширення виробничих потужностей, що дозволить збільшити обсяги виробництва, а отже, і пропозицію товарів на ринку.

Пропозиція залежить і від зміни цін на взаємопов'язані товари. Якщо, наприклад, ціни на свинину зростають, то буде більше вироблятись м'яса птиці, що означає збільшення його пропозиції, оскільки виробникам буде вигідніше використовувати ресурси саме для виробництва м'яса птиці.

На пропозицію впливають і ціни на ресурси. Щоб виготовити певну кількість товару, потрібні ресурси. Вони платні, тому виробництво вимагає певних затрат на придбання ресурсів. Якщо ціна на них зростає, то для виготовлення попередньої кількості товару потрібно більше затрат на придбання ресурсів. Виготовлений товар буде дорожчим і за незмінної ціни його виготовлення стане невигідним. Отже, пропозиція такого товару на ринку буде зменшуватись. Відповідно, зменшення цін на ресурси приведе до зменшення їх затрат на кожну нову одиницю товару, а отже, їх виробництво збільшиться, відповідно, зросте і пропозиція на ринку.

Отже, на пропозицію, як і на попит, впливають дві групи факторів – цінові та нецінові. Залежно від цього виділяють поняття зміни величини пропозиції і зміни у пропозиції. Збільшення або зменшення пропозиції залежно від зміни ціни за інших рівних умов називається зміною величини пропозиції. Збільшення або зменшення пропозиції під дією нецінових факторів іменується зміною у пропозиції. Ці процеси по-різному відображаються на графіку кривої пропозиції (див. схему 5. 6). При зміні величини пропозиції зміни цін зумовлюють переміщення точки на кривій пропозиції Б вгору (якщо величина пропозиції збільшується) або вниз (коли величина пропозиції зменшується). Зміни у пропозиції відображаються зміщенням кривої пропозиції вліво при зменшенні пропозиції або вправо при збільшенні пропозиції.

Пропозиції, як і попиту, притаманна еластичність. Вона показує ступінь залежності між зміною обсягу пропозиції та ціни. Якщо виробники чутливі до зміни цін, пропозиція еластична, якщо відносно нечутливі – пропозиція нееластична.

23. Рівноважна ціна.

У кожний конкретний момент виникає певна рівновага між попитом і пропозицією. І ця рівновага досить ефективна.

У разі встановлення такої рівноваги випуск продукції досягає економічно доцільного рівня. В результаті, як дотепно зауважує П. Самуельсон, «людям, які люблять яблука, ніхто не пропонує апельсини, і навпаки».

Відомий французький економіст Л. Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноважної ціни (або ціни рівноваги).

Рівноважна ціна – це така ціна на конкурентному ринку, за якої 1 попит дорівнює пропозиції, відсутні товарний дефіцит і надлишок товарів і послуг

Така ціна не впливає на зміну обсягів виробництва. Рівновага досягається в результаті діяльності всіх учасників ринку і сприяє забезпеченню максимально високого рівня задоволення потреб.

Рівноважна ціна – ціна на конкурентному ринку, при якій кількість товарів і послуг, які бажають придбати споживачі, абсолютно відповідає кількості товарів і послуг, які виробники бажають запропонувати.

24. Конкуренція: сутність, методи, способи, функції.

Конкуре́нція – економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас – механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.

Конкуренція – важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування. У перекладі з латинської це слово означає «сходитися», «стикатися». Конкуренція – це суперництво між суб’єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.

Конкуренція відбиває зв’язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв’язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об’єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображує причинно-наслідковий зв’язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім уже для виробника.

Змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:

• цінова – конкуренція, що здійснюється через зниження цін;
• нецінова – конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;
• чиста (ідеальна, досконала) – конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;
• недосконала – конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;
• монополістична – конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною