рослин;
- органічні добрива;
- органо-мінеральні добрива.
2) застосуванням заходів, які зменшують мінералізацію органічної речовини ґрунту та урівноважують процеси гуміфікації та мінералізації або забезпечують переважання гуміфікації, а саме:
● збалансована структура ландшафтів, що зменшує ерозійні втрати грунту в басейні річки;
● балансована (контурно-меліоративна) організація території угідь, що зменшує ерозійні втрати грунту,
запобігає підтопленню, засоленню, підкисленню грунтів;
● збалансована структура посівних площ на основі допустимого рівня розораності, що зменшує ерозійні
втрати грунту та дисбаланс між гуміфікацією і мінералізацією ОРГ;
● введення та освоєння збалансованих сівозмін, у складі яких є достатня частка ґрунтозахисних культур,
що забезпечує збільшення надходження свіжої органічної речовини, зменшує ерозійні втрати грунту та
дисбаланс між процесами мінералізації та гуміфікації;
● збалансовані системи застосування добрив, що забезпечують надходження в грунт достатньої кількості
свіжої органічної речовини органічних добрив, достатню кількість елементів живленнярослин і
попереджують процеси мінералізації гумусу та використання його компонентів для живлення, підвищують
врожайність і забезпечуєть зростання маси пожнивно-кореневих решток;
● збалансовані системи обробітку грунту та заробки добрив у грунт, що забезпечують зменшення втрат
гумусу на мінералізацію та оптимальні умови для протікання процесів гуміфікації (поверхневий,
безполицевий обробіток; заробка основної маси органічних добрив на глибині 10-15 см;
● збалансовані гідротехнічні, агрофізичні та агрохімічні меліорації грунтів, що забезпечують умови
переважання процесів гуміфікації над мінералізацією: попереджують прискорення мінералізації гумусу за
рахунок збільшення доступності мінеральних форм елементів живлення грунту та міндобрив для
мікроорганізмів і рослин; створюють умови фіксації і закріплення новоутвореного гумусу мінеральною
частиною грунту.
Для оцінки та регулювання балансу гумусу використовують середні показники вмісту гумусу в грунті та його мінералізації (табл. 10.4).
Таблиця 10.4. Баланс гумусу в сівозміні
(за Міхаровим О.Є., 1978 )
Вміст
№ гумусу Мінералізація
Поповнення гумусу за
поля Культура
1 Багаторічні
в
грунті,
% ц/га
гумусу, т/га
рахунок пожнив. і корен. решток, т/га
трави 2,3 69 0,6 0,6
Багаторічні
трави 2,4 72 0,6 0,6
Пшениця
озима 2,3 69 1,0 0,4
4 Картопля 2,2 66 1,5 0,2
5 Овес 2,2 66 1,0 0,4
6 Кукурудза 1,7 51 1,5 0,2
Ячмінь
7 ярий з підсівом
баг. трав
2,1 61 1,0 0,4
Разом - 457 7,2 2,8
Осереднено 2,2 65 1,03 0,4
Так, згідно із даними табл. 10.1 на дерново-підзолистих ґрунтах у семипільній сівозміні з двома полями багаторічних трав дефіцит гумусу в середньому по сівозміні становить: 0,40 т/га.
На основі балансу гумусу за ротацію сівозміни розробляють заходи щодо його оптимізації розраховують норму органічних добрив для покриття дефіциту гумусу у сівозміні, якщо такий існує. Для цього користуються залежністю:
, (10.1)
, (10.2)
де: НОД –норма органічного добрива (насиченість ріллі), т/(га рік);
Б – баланс гумусу за ротацію сівозміни, т/(га рік);
Кг – коефіцієнт гуміфікації органічного добрива, долі від одиниці;
Кср – коефіцієнт вмісту сухої речовини, долі від одиниці;
W – вологість органічного добрива, %.
Загалом професором М.К. Шикулою встановлено осереднені норми насичення ріллі органічними добривами для підтримання бездефіцитного балансу гумусу у сівозмінах за систем землеробства різного рівня екологізації (див. табл.10.5.).
Таблиця 10.5. Норми насичення ріллі органічними добривами у системах землеробства різного рівня екологізації
(М.К. Шикула та ін. ,2000 )
Рівень екологізації землеробства
Індекс екологізації, ІеЗональні норми насичення ріллі органічними добривами, т/(га рік)
Сухий
СтепПосуш.
Степ
СтепЛів.бер.
СтепПрав.бер.
СтепЗх.
Полісся
Органічне (біологічне) землеробство
Найвищий 0 14 18 22 26 30 34
Екологічне землеробство
Інтенсивний 4-1 14 18 22 26 30 34
Наростаючий
15-5
8-13
10-2711-
21
13-25
16-29
18-33
Промислове (техногенно-хімічне) землеробство
Спадаючий 16-25 5-7 6-9 7-10 8-12 9-15 10-17
Низький >25 4 5 6 7 8 9
Згідно із даними Інституту землеробства УААН, вміст гумусу в дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся України можна довести до 2,5%, а у глинисто-піщаних – до 1,9-2,0 %. Такий вміст гумусу досягнуто в ґрунтах індивідуальних присадибних ділянок, де протягом багатьох років вносять високі норми гною та інших органічних добрив.
10.6. Оцінка основних видів органічних добрив як факторів стабілізації балансу гумусу
Органічна система удобрення є найбільш екологічною, але через обмеженість видів органічних добрив таку систему застосування добрив важко збалансувати. Недолік органічних добрив у тому, що кожен вид органічного добрива має відносно стабільний склад біогенів. Перевага – широкий спектр біогенів – від макро- до мікроелементів та наявність біологічно активних речовин і відповідної мікрофлори, що позитивно впливають на біологічну активність грунту, а відтак – оптимізують живлення рослин.
Органічні добрива є прямим постачальником грунту органічною речовиною, яка поступово трансформується: мінералізується та гуміфікується. Ці два процеси мало вивчені, але, за свідченнями вчених, є взаємозалежними та взаємопов’язаними. Мінералізація органіки ґрунтовою біотою вивільняє