Земельне право України

Центральним органом виконавчої влади спеціальної компетенції, який здійснює функції управління земельними ресурсами всього земельного фонду країни незалежно від відомчої підпорядкованості суб'єктів земельного права, є Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем України).

Відповідно до положення про Державний комітет України по земельних ресурсах на Держкомзем покладено функції щодо реалізації державної політики в галузі земельних відносин, сприяння структурній перебудові економіки, формування системи заходів щодо забезпечення економічної самостійності України. Головними завданнями Держкомзему України є: координація проведення земельної реформи, створення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання; організація проведення робіт, пов'язаних з роздержавленням земель, сприяння паюванню земель у колективних сільськогосподарських підприємствах, розвитку селянських (фермерських) господарств тощо.

Управління земельними ресурсами в межах районів, міст, селищ і сільських населених пунктів здійснюють органи місцевого самоврядування місцеві Ради.

До відання місцевих Рад у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: 

1. передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, визначеному законодавством; 
2. реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 
3. вилучення (викуп) земель відповідно законодавства; 
4. ведення земельно-кадастрової документації, тощо.
5. Діяльність по управлінню земельним фондом розкривається через його функції. Види і зміст функцій управління земельним фондом визначаються законодавством.

Основні функції державного управління земельним фондом включають: ведення державного земельного кадастру і обліку земель; планування використання і охорони земель; надання та виїмка земель; здійснення землеустрою; проведення державного контролю за використанням і охороною земель; вирішення земельних спорів.

 

 

Важливою функцією державного управління земельним фондом є контроль за правильним використання і охороною землі всіма землекористувачами.

Завдання державного контролю за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог земельного законодавства з метою ефективного використання та охорони земель.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів, а також Державним комітетом України із земельних ресурсів. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. 

Система контролю за використанням і охороною земель включає в себе здійснення ведення моніторингу земель.

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг земель представляє собою систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення його змін, їх оцінки, відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності.

Залежно від охоплених територій здійснюється такий моніторинг земель: глобальний, національний, регіональний, локальний. 

Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження, вишукування, виявлення змін, а також оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури фунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами тощо. 

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на: базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель): періодичні (через рік і більше); оперативні (фіксують поточні зміни).

Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників. 

Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінприроди, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших заінтересованих міністерств і відомств.

Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, областях, Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої Інформаційної системи обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів і Комітету із земельних ресурсів і земельній реформі Республіки Крим.

За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.

 

 

Державний земельний кадастр є інструментом державного управління земельним фондом. Він забезпечує прийняття науково обґрунтованих рішень в області організації раціонального використання і охорони землі.

Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. 

Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом із