Земельне право України

Стаття 239 - Забруднення або псування земель: забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, які спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 254 - Безгосподарське використання земель: безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури грунту, - караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Слід зазначити, що в наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних проступків.

 

 

Найбільш розповсюдженим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення є адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність це такий вид юридичної відповідальності, яка наступає за адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення та іншими нормативними актами. Адміністративна відповідальність матеріалізується у вигляді адміністративного стягнення. Адміністративне стягнення міра відповідальності за адміністративне правопорушення (проступок) застосовується з ціллю здійснити виховну дію на порушника та інших осіб і тим самим попередити здійснення нових проступків, а також злочинів. 

Адміністративні стягнення можуть накладатися адміністративними комісіями при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, суддями, держадміністраціями, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій, які уповноважені здійснювати контроль і накладати такі стягнення; органами пожежного нагляду, залізничного транспорту, правовими і технічними інспекторами праці, митними органами, санепідеморганами тощо.

Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства в області використання і охорони земель і порядку регулювання земельних відносин розглядає, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний комітет із земельних ресурсів та його органи на місцях.

Органи Державного комітету із земельних ресурсів накладають адміністративні стягнення за: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст.52); порушення правил використання земель (ст.53); самовільне зайняття земельної ділянки (ст.53-1); приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст. 53-2); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст.54); самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст.54); знищення межових знаків (ст.56).

За порушення санітарних правил охорони земель справи про адміністративні правопорушення розглядають органи державного санітарного нагляду.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Це можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни та особи без громадянства крім тих, які, згідно з чинними законами та міжнародними договорами, користуються імунітетом. Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Порушення умов і порядку використання земель сільськогосподарськими виробниками, порча землі при проведенні будівельних та інших робіт, самовільна зміна режиму використання землі, неприйняття заходів щодо охорони земель наносять шкоду земельним ресурсам, тому вони є підставою для застосування засобів адміністративного впливу. При виявленні правопорушення інспектор землевпорядної служби або інша уповноважена особа складає протокол. Останній є підставою для розгляду справи про порушення законодавства.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається на засадах рівності громадян, відкрито, за наявності складу адміністративного проступку, протоколу про адміністративне правопорушення, доказів і пояснень зацікавлених осіб.

Найбільш поширеним видом адміністративних стягнень є штраф. При його накладенні конкретний розмір  визначається в межах санкцій конкретної статті кодексу. Так, наприклад, згідно ст. 53 КпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, розмір штрафу буде залежати також від тяжкості проступку, ступеня вини правопорушника, майнового положення винного, а також обставин, що обтяжують або пом'якшують адміністративну відповідальність.

 

У випадках порушення майнових прав власників землі, землеволодільців, землекористувачів і орендарів земельних ділянок або завдання їм шкоди застосовується цивільно-правова відповідальність. 

Загальні положення, що стосуються відшкодування шкоди, завданої власнику землі, землеволодільцю, землекористувачу або орендарю землі в результаті порушення земельного законодавства визначаються нормами цивільного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність це ті невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки, які встановлені законом або договором на випадок невиконання обов'язку, а також невиконання