піддані примусовому приводу, зокрема особи, які не підлягають допиту як свідки. Однак не вирішено питання про неможливість примусового приводу осіб, які мають право відмовитися від давання показань; ухвала про застосування заходів процесуального примусу не підлягає оскарженню окремо від судового рішення, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду [8, c. 438]
Пошук
Зміст, правова природа, особливості застосування заходів процесуального примусу
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
43
Мова:
Українська
Цивільне процесуальне право – це сукупність норм і принципів, що встановлюють процедуру розгляду і розв'язання цивільних справ при здійсненні правосуддя у судах.
Цивільне судочинство – процесуальний порядок (форма) здійснення правосуддя в цивільних справах, захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів [28, c. 194]
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне процесуальне право є частиною системи права України й перебуває в тісному взаємозв'язку з усіма іншими галузями права.
До прийняття ЦПК України 2004 р. цивільне процесуальне законодавство не містило такого консолідованого інституту, як заходи процесуального примусу, хоча в процесуальній літературі у різні часи ставилось питання про необхідність дослідження проблематики цивільної процесуальної відповідальності. Досліджуючи проблему процесуальної відповідальності, усі автори погоджувалися з тим, що вид відповідальності доцільно виділяти на підставі галузевих критеріїв та розглядати цивільну процесуальну відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Так, М. Й. Штефан зазначає, що вихідною основою для правильного розуміння цивільної процесуальної відповідальності є норми цивільного процесуального права, що передбачають відповідальність за окремі види цивільних процесуальних правопорушень.
Всі учасники цивільного судочинства мають добросовісно виконувати процесуальні обов'язки і своїми діями або бездіяльністю не порушувати процесуальних прав інших осіб. В разі порушення встановлених в суді правил або протиправне перешкоджання здійснення судочинства тягне застосування заходів процесуального примусу, якими є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід.
Отже, заходи процесуального примусу є реакцією суду на ті правопорушення, які допустили учасники процесу або інші особи, присутні в залі судового засідання, і які заважають подальшому розгляду справи. Тому їх застосування є виключним правом суду. Застосування заходів процесуального примусу можливе судами всіх ланок судової системи, однак виключно під час судового засідання.
Цивільний процесуальний примус – це сукупність передбачених ЦПК заходів примусового впливу, які покликані забезпечити виконання обов'язків учасниками процесу та належне виконання завдань цивільного судочинства.
ЦПК України включає главу 9 розділу І «Заходи процесуального примусу». Заходами процесуального примусу є встановлені ЦПК процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
Заходи процесуального примусу – це процесуальні дії, що застосовуються за ухвалою суду до осіб, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають ефективному розгляду і вирішенню справ.
Підставами для застосування заходів процесуального примусу є: а) порушення встановлених у суді правил; б) протиправне перешкоджання здійсненню судочинства.
Перелік заходів процесуального примусу передбачено у ст. 91 ЦПК.
До них законодавець відносить:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід.
Залежно від спрямованості заходи процесуального примусу можна поділити на дві групи:
1) ті, які застосовуються до порушників порядку в залі судового засідання (попередження і видалення із залу судового засідання) ;
2) ті, що забезпечують процес доказування (тимчасове вилучення доказів для дослідження судом і привід свідка).
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення.
Процесуальний примус включає різні за ступенем правові обмеження. Крім того, він повинен, по-перше, мати певні межі ефективності в механізмі правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин, тобто бути оптимальним за результатами свого правового впливу. По-друге, загальна спрямованість примусу повинна визначатися завданнями, які стоять перед судочинством як справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
СПИСОК ВІКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України: Закон від 28. 06. 1996, Тлумачення від 15. 05. 2014,
Цивільний процесуальний кодекс України: Закон від 18. 03. 2004, редакція від 06. 11. 2014
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс від 07. 12. 1984, редакція від 06. 02. 2015
Закон України «Про міліцію» від 20. 12. 1990, редакція від 01. 01. 2015
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: від 04. 11. 1950, редакція від 01. 06. 2010
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України в 2 томах – за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К. : Юрiнком Iнтер 2013. – 1952 с.
Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.
Адвокатський іспит: підготовчий курс / навч. посіб. за ред. Баулін О. В., Лебідь В. І., Матвеев П. С, Пожидаєва М. А. К. : Алерта, 2013 р. – 736 с.
Васильєв С. В. Цивільний процес, Харків: Одисей. 2008р. 408 с.
Кілічава Т. М. – Цивільне процесуальне право. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 352 с.
Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 1352 с.
Тертишніков В. І. Цивільний процес. Учбовий посібник. – Х. : Консум, 2001. – С. 358
Цивільний процес України (Лекції) / В. І. Тертишніков – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2010.
Цивільний процес: Навч. посіб. / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Угриновська та ін.. / За ред. Ю. В. Білоусова. – К. : Прецедент, 2006 р. – 293 с.
Цивільне процесуальне право: навч. посіб. / С. В. Сеник, Р. Я. Лемик; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 423 с.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ – Навчальний посібник, Васильєв С. В., 2010р. – 994 с.
Цивільний процес: навчальний посібник. / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. / За ред. Ю. В. Білоусова. – К. : Прецедент, 2005. – 172 с.
Цивільний процес України: навч. посіб. / О. А. Логінов, О. О. Штефан. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 368 с.
Цивільний процес України: академічний курс: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. ; за ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2009. – 848 с.
Цивільний процес України: Підручник / За ред Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К. : Істина, 2012. – 536 с.
Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С. С. Бичкової. – К. : Атіка, 2006. – 384 с.
Цивільний процес України: підручник / за ред. Червоний Ю. С. – К. : Істина, 2007. – 392 с.
Чорнооченко С. І. Цивільний процес, навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. І. Чорнооченко. – [3-тє вид., перероб. та допов. ] – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 416 с.
Чорнооченки С. І. цивільний процес України: Навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 380 с. [ c. 14]
Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 624 с.
Штефан М. Й. Санкції цивільного процесуального права / М. Й. Штефан // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 484.
Штефан О. О. Цивільне процесуальне право України. К. : Юрінком інтер, 2009. – 361 с.
Юридична енциклопедія / В. К. Гіжевський, В. В. Голов-ченко, В. С. Ковальський та ін- К. : Юрінком Інтер, 2003. – С. 466.
Ясинок М. М. Принципи усності, безпосередності та безперервності у цивільному судочинстві / М. М. Ясинок, В. А. Кройтор. – Х. : Еспада, 2007. – 248 с.
Ясинок М. М. Цивільний процес України: підручник за заг. ред. д. ю. н., доцента М. М. Ясинка. – К. : Алерта, 2014. – 744 с.