Зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу

«без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи «, коли втрати відшкодовуються у випадку повної загибелі всього або частини судна, а також при його пошкодженні, що викликане зіткненням, посадкою судна на мілину, пожежею тощо.

Як наслідок переліченого, найповніше захищають інтереси сторони, що ризикує, умови страхування «з відповідальністю за всі ризики». Однак і вони не передбачають відшкодування збитку, який виникає внаслідок навмисних дій або грубої недбалості відправника чи отримувача, природних властивостей вантажу (самозаймання, відмокання, гниття тощо), військових дій. Крім того, в деяких країнах (наприклад у Франції) страхові поліси «від усіх ризиків'' не гарантують від ризику, пов'язаного з розкраданням або пропажею товару. Тому у випадках, коли вимагається розширити обсяг страхування, внести в нього доповнення, необхідно просити про це страхову компанію.

Розмір платежів за страхування становить, як правило, частки відсотка від вартості товару.

До питань страхування, щоб попередити подальші суперечки і непередбачені втрати, слід ставитись дуже уважно, особливо стосовно імпортних контрактів. Так, передусім, не можна ігнорувати ці питання, а необхідно обов'язково включити їх у контракт, оскільки у противному разі продавець сам може застрахувати вантаж на користь і за рахунок покупця. Більше того, доцільно перелічити в контракті всі ті ризики, від яких повинен бути застрахований вантаж.

Страхування здійснюється у відповідних страхових компаніях, наприклад, у Індержстраху. Страхування обов'язково має бути підтверджено Міжнародною ТПП.

Приклад запису цієї статті ЗТК:

«Страхування проданого обладнання Продавець здійснює у першокласному страховому товаристві па свій розсуд від звичайних морських ризиків для даного товару до на користь покупця».

 

Більшість зовнішньоторговельних контрактів містять умову, що дозволяє переносити термін виконання договору чи взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань за договором. Це може відбутися у випадку настання після укладення контракту не залежних від сторін обставин, що перешкоджають виконанню договору. Такі обставини звичайно іменуються в контракті також «непередбаченими», «форс-мажорними».

Відповідна умова в контракті називається «застереження про нездоланну силу», «форс-мажор», «випадки, що звільняють від відповідальності», «підстави для звільнення від відповідальності».

Форс-мажорні обставини поділяються на дві категорії: тривалі й короткочасні. До перших звичайно відносяться, насамперед, заборони експорту (іноді й імпорту), війна, блокада, валютні чи обмеження інші заходи урядів і урядових органів, До короткочасного відносяться пожежі, повені, інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на звичайному морському шляху між портами відвантаження й вивантаження, відхилення в шляху, викликані воєнними діями і ін.

Природно, що в інтересах обох сторін буде заздалегідь точно визначити, які обставини вони відносять до форс-мажорних, інакше ці обставини можуть витлумачуватися відповідно до торговельних порядків країни виконання договору. Інтереси продавця й покупця в цьому випадку не збігаються. Звичайно продавець прагне перелічити в контракті максимальне число можливих обставин, включаючи і такі, як неможливість одержання транспортних засобів, аварія на виробництві, нестача сировини, електроенергії, робочої сили.

При обставинах нездоланної сили термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини чи їх наслідки. Якщо, такі обставини будуть продовжуватися довше погодженого сторонами в контракті терміну, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом, і в цьому випадку жодна зі сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків. Тривалість встановлюваного в контракті терміну дії зобов'язань нездоланної сили визначається з урахуванням терміну, виконання договору, характеру товару, способу продажу, торговельних порядків (наприклад, у контрактах на швидкопсувні товари такий термін складає звичайно не більш 15-30 днів, на устаткування 3-6 місяців). Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок непередбачених обставин, повинна негайно в писемній формі повідомити іншу сторону як про порушення, так і про припинення дії цих обставин. У контракті сторони вказують також назву організації (звичайно торговельної палати), що буде свідчити настання й тривалість дії непередбачених обставин шляхом видачі про це довідки.

 

У процесі виконання контракту між сторонами можуть виникнути суперечки й розбіжності, що не удається вирішити шляхом переговорів. Ці суперечки можуть виникнути у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов'язань за контрактом чи з різним тлумаченням сторонами умов контракту при його виконанні. У більшості країн суперечки, що виникають у ході виконання зовнішньоторговельних контрактів, розглядаються в арбітражному порядку в міжнародних комерційних арбітражних судах. Основні відмінності арбітражних судів від державних, які роблять перших більш привабливими для учасників зовнішньої торгівлі, полягають у наступному:

- сторони, що беруть участь у суперечці, можуть обрати за взаємною домовленістю будь-який арбітраж і тих арбітрів, яких вони вважають найбільш придатними для розгляду даної суперечки, тоді як державний суд розглядає справи в межах своєї компетенції по звертанням зацікавлених осіб, незалежно від того, чи домовилися сторони про звертання в суд чи ні; у державному суді судді призначаються, а не вибираються сторонами;

- арбітражний розгляд відбувається в елементарній процесуальній формі в короткий термін (іноді сторони можуть навіть визначити в контракті терміни винесення арбітражного рішення), тоді як судовий розгляд супроводжуються багатьма формальностями і може продовжуватися дуже довго;

- витрати на арбітраж набагато