Звіт з навчальної практики ПАТ «Оболонь»

 

1. Історія інституту

2. Структура

3. Відділи та лабараторії

4. Експерементальна база

5. Лабораторія хроматографії ПАТ «Оболонь»

6. Бортницька станція аерації

7. Фізико-хімічна і біологічна лабораторії

 

 

Сільське господарство України за останні роки досягло стабільної по- зитивної динаміки і стало однією з провідних галузей економіки. Вироб- ництво рослинницької продукції інколи значно перевищує рівень 1990 р. Але ж понад третини вирощуваних врожаїв сільськогосподарських культур недобирається внаслідок негативної діяльності шкідників, збудників хвороб рослин та бур’янів. Незважаючи на величезні досягнення науки із захисту рослин, є ще багато проблем, які потребують свого негайного вирішення. Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України – це головна установа Науково-методичного центру, що займається комплексними науковими розробками з проблем захисту сільгоспкультур від шкідливих організмів та фітосанітарної безпеки. Його досягнення широко використовуються в селекції рослин на стійкість проти шкідників та хвороб, при виробництві екологічно чистої продукції, при випробуванні та реєстрації нових пестицидів, здійсненні карантинних заходів. За більш ніж 80-річний період існування Інституту були сформовані наукові школи.

 

 

В 1946 році в системі Академії наук Української СРСР на базі 3-х лабораторій Інституту зоології був організований Інститут ентомології і фітопатології, змістом програми робіт якого складало вдосконалення методів захисту рослин та розробка заходів боротьби з найбільш небезпечними шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. У 1956 р. ця установа була реорганізована в Український науково-дослідний інститут захисту рослин, підвідомчий Міністерству сільського господарства УРСР, який набув статусу Республіканського науково-методичного центру із захисту рослин. З січня 1971 р. Інститут став складовою Південного відділення ВАСГНІЛ, в 1992 р. отримав назву Інститут захисту рослин Української академії аграрних наук, а в 2010 р. – Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України (ІЗР НААН). Нині ІЗР НААН є головною установою Науково-методичного центру в Україні з проблеми захисту рослин та фітосанітарної безпеки, координує діяльність 30 установ НААН.

З 2011 р. директором є почесний академік НААН, кандидат сільськогосподарських наук О. І. Борзих

 

 

До структури Інституту захисту рослин НААН входить 14 наукових підрозділів, а також відділ фінансів та бухгалтерського обліку, експлуатаційно-господарський відділ.

Щорічно Інститут видає міжвідомчий тематичний науковий збірник «Захист і карантин рослин«, щомісячно – часопис «Карантин і захист рослин«, два рази на рік – Український ентомологічний журнал.

Щорічно Інститут проводить курси підвищення кваліфікації працівників агропромислового виробництва, науково-практичні конференції державного та міжнародного рівнів. Свої досягнення постійно демонструє на всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих виставках.

 

 

Відділ наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій.

Основні напрями наукових досліджень:

організація і методичне керівництво пропагандою та впровадженням у виробництво розробок, досягнень і рекомендацій Інституту;

підготовка та проведення міжнародних симпозіумів, регіональних та державних конференцій, семінарів із захисту рослин;

проведення курсів підвищення кваліфікації для фахівців із захисту рослин;

створення банку даних завершених наукових розробок;

забезпечення реклами і стимулювання збуту наукової продукції (інновацій), інших товарів;

підготовка експозицій для міжнародних та державних виставок;

Відділ карантину рослин

Основні напрями наукових досліджень:

дослідження особливостей розвитку та розробка моделей можливого розповсюдження і шкідливості карантинних організмів;

аналіз фітосанітарного ризику шкідливих організмів, удосконалення схем аналізу фітосанітарного ризику, оптимізація національного переліку регульованих шкідливих організмів;

розробка та удосконалення методів виявлення та діагностики карантинних організмів;

апробація сучасних методів фітосанітарної експертизи;

розробка заходів з локалізації та ліквідації вогнищ карантинних організмів;

розробка та запровадження карантинних фітосанітарних нормативів, стандартів та методичних рекомендацій.

Лабораторія прогнозів

Основні напрями планових досліджень:

формування комп'ютерних баз статистичних даних щодо поширення та чисельності головних шкідників в Україні;

вдосконалення систем моніторингу шкідників сільськогосподарських культур: саранових, лучного метелика, озимої совки, кукурудзяного метелика, звичайного бурякового довгоносика, капустянки звичайної, лускокрилих шкідників саду;

вдосконалення методів прогнозування поширення та шкодочинності основних шкідників сільськогосподарських культур;

Лабораторія ентомології та стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників

Основні напрями наукових досліджень:

вивчення екологічних закономірностей динаміки чисельності, розвитку та шкідливості основних фітофагів у посівах сільськогосподарських культур;

теоретичне обґрунтування використання механізмів стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників для створення комплексно стійких сортів;

розробка теоретичних і методичних основ створення комплексно стійких сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі проти основних шкідників;

удосконалення методик польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу і сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі до основних шкідників;

удосконалення хімічного захисту польових культур від шкідників на основі біоценологічного принципу;

багатоцільова оптимізація систем інтегрованого захисту рослин, які є органічними складовими екологічно орієнтованого землеробства за різних форм господарювання;

теоретичне обґрунтування формування і зонального розподілу видового складу шкідливих кліщів, комах та особливостей їх біології в різних типах плодових насаджень в різних ґрунтово-кліматичних зонах;

теоретичне обґрунтування формування акаро- і ентомокомплексу за умов різної інтенсивності застосування пестицидів в системах захисту і визначення домінантних видів;

розробка систем захисту плодових насаджень від шкідників.

Лабораторія екологічної