Звіт з навчальної практики ПАТ «Оболонь»

Переробка ПЕТ пляшки

За рік корпорація «Оболонь» переробляє 23 млн. пластикових пляшок У 2002 році в Олександрії (Кіровоградська обл.) запущено лінію з переробки ПЕТф пляшок потужністю 500 кг на годину. За рік на цьому підприємстві піддається вторинній переробці на сировину понад 800 тонн ПЕТ тари. У 2008 році установку вдосконалено за допомогою промислової лінії випуску бандажної стрічки потужністю 125 кг на годину. Це надсучасна німецька лінія з переробки ПЕТ, яка є першим виробництвом бандажної стрічки в Україні.

 Розвиток екологічної свідомості «Оболонь» за останній рік активізувала роботу з виховання екологічної свідомості персоналу і населення загалом.

 

 

Бортницька станція аерації – комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод Києва та обробки затриманих забруднень. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їх очистки на самих підприємствах. Станція складається з трьох блоків очистки стічних вод, трьох цехів обробки опадів і допоміжних цехів.

Проектна потужність станції – 1, 8 млн м3 стічних вод на добу, а проектна потужність кожного з трьох блоків – 600 тис. м3 на добу. Середньодобовий обсяг стічних вод – 1131928 м3.

Споруди станції забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників, за яких дозволений їхній скид у р. Дніпро. Контроль якості очищення стічних вод і обробки опадів проводиться хіміко-бактеріологічної станцією. Контроль якості очищеної стічної води ведеться по 16 показникам, які затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.

Головні проблеми:

Біля «Бортничів» затримується майже 10 тон сміття та 3 тисячі тон сирого осаду щодоби.

Цей осад потрібно спалювать. Проте спочатку його потрібно обезводити до вологості 75%, тоді досушити до 50%, і вже потім переробляти на заводі.

Але у Києві така ланка переробки відходів відсутня. Осад та надлишковий активний мул, якого утворюється понад 9 тисяч тон щодоби, відправляють на мулові поля, площа яких сягає 272 га. При чому заповнені вони втричі більше допустимої норми. На полях сьогодні лежить 9 млн. кубів осаду та мулу.

Цех із обезводнення та завод для спалювання осаду є виходом із ситуації, але для їх будівництва потрібно 137 млн. євро.

Ще 420 млн. євро знадобиться на перебудову та переоснащення станції, щоб якість очищеної води відповідала 16 показникам, що сьогодні передбачені нормативами. Станція ж, І блок якої збудували ще в 1965 році (ІІ – у 1975, ІІІ – у 1985 роках), розрахована на очистку за трьома показниками.

Шлях столичних нечистот

Брудота, яку зливають в столиці, після подорожі підземним містом, потрапляє до насосних станцій трьох блоків БСА, які піднімають нечистоти на грабельне відділення. На решітках Бортничів затримується сміття, яке відвозять на сміттєспалювальний завод. Проте чимало непотребу безперешкодно простує далі, адже в старих решітках, які працюють понад 40 років, утворились діри.

Якщо «крок» у решітці повинен становити 16 мм., то сьогодні часто трапляються тридцяти міліметрові шпарини. Більше сміття заримують 5 нових решіток, які встановили три роки тому.

Наступний етап очистки (після збирання великих шматків сміття) відбувається на пісколовках. Там затримується 60% піску, розміром від 0, 25 мм.

Оскільки пісок (який вичищають двічі на добу) містить близько 10-12% органіки, його ніде не використовують, а відправляють на піскові майданчики. Відтак там щороку збирається близько 20 тис. тон піску з пульпою.

В Європі ж довжина пісколовок вдвічі більша та становить 40-45 м, тому там затримується 97-98% піску. До того ж його промивають, доводячи концентрацію органіки до 2-3% та використовують у будівництві, найчастіше доріг.

Отже, стоки проходять гвинтовими рухами через пісколовки та потрапляють через канал до первинних відстійників (круглої ємності, діаметром 40 метрів та глибиною 4 м) – заключної ланки механічного етапу очистки.

Газ із брудоти

За 2-2, 5 години, доки вода від центру відстійника сягне збірного лотка, випадає 40% осаду, який в подальшому відкачують на метантенки. Тут в результаті бродіння утворюється біогаз, що містить до 70% метану. Його використовують на місцевій котельні для обігріву. 

Проте чотири із восьми метантенків Бортницької станції аерації побудовані 1965 році і вже не придатні до реставрації.

Шлях же освітленої після первинних відстійників води пролягає до аеротенків. Тут за допомогою активного мулу (колонія мікроорганізмів) відбувається біологічна очистка стічних вод.

З аеротенків суміш подається на вторинні відстійники, де за 2-2, 5 години активний мул осідає та переправляється до мулових колодязів. Надлишок мікроорганізмів, який утворився внаслідок активного розмноження, після обробки в аеробних стабілізаторах відправляють на мулові поля – найбільш проблемну ланку при очистці стічних вод.

Завод для спалювання та цех із обезводнення не побудований. Більше того, немає ще навіть їх проекту.

Очищена вода із вторинного відстійника по каналу, довжиною майже 9 км, тече у Дніпро. Однак чистою її можна назвати умовно.

Оскільки Дніпро відносять до водоймища культурно-побутового призначення, то й показники не такі жорсткі, як для рибогосподарського. Звичайно, до тих показників, які вимагають при виході зі станції, БСА не очищує.

 

 

Фізико-хімічна і біологічна лабораторії оцінки якості сировини та продукції входить до складу Центру оцінювання якості сировини та готової продукції.

Мікробіологічна лабораторія досліджує продукти та сировину на вміст мікроорганізмів. Вона має дозвіл на роботу з особливо-небезпечними культурами.

Сама лабораторія поділяється на дві зони, а саме чисту і заразну. У чистій зоні зберігають, миють прилади, посуд, обладнання. У заразній зоні зразок реєструється. Потім в боксах роблять посіви даного зразка. Далі бокси надходять у робочу кімнату з термостатами, де шкідливих і проводять їх дослідження. Всі матеріали для посіву передаються через вікно в автоклав.

В фізико-хімічній лабораторії продукти та сировину досліджують на вміст важких металів і фізико-хімічних показників.

Лабораторія забезпечена сучасними іонометрами, рН-метрами, які необхідні для визначення вмісту нітратів. Також обладнана аналізаторами для виміру важких металів, а також муфельною піччю.

В загалом лабораторії обладнані сучасним обладнанням, де проводяться дослідження продукції для більшості продуктів харчової промисловості.

 

 

1. Журнал «Карантин і захист рослин» є науково-виробничим фаховим виданням Інституту

2. Науковий збірник «Захист і карантин рослин»

3. http://www.ipp.gov.ua/ -Офіційний сайт

4. http://www.slideshare.net/ObolonUkraine/ss-3826233 ПАТ «Оболонь»

5. http://vodokanal.kiev.ua/ua БСА

6. Стаття журналу «Українська правда»: Бортницька станція аерації: клоака столиці чи проблема країни?

7. Аналітична хімія. О. В. Набиванець

8. http://uk.wikipedia.org/wiki Лабораторія хроматографії