Звіт з навчальної практики ПАТ «Оболонь»

Основні напрями наукових досліджень:

дослідження пов’язаності маркерних локусів з ознаками продуктивності як інтегрального показника адаптивності генотипів та взаємодії генів стійкості, асоційованих з маркерними локусами;

аналіз колекційного та селекційного матеріалу пшениці за допомогою молекулярно-генетичних маркерів;

iдентифікація сортів та ліній пшениці з чужинними транслокаціями за допомогою молекулярно-генетичних маркерів;

дослідження популяцій диких видів злаків як потенційного джерела генів стійкості та інших цінних генів для збагачення генофонду культурної пшениці;

вивчення генетичних основ взаємодії у системі “рослина пшениці – збудник захворювання” для обгрунтування програм, спрямованих на створення стійких сортів та гібридів пшениці;

пошук джерел стійкості пшениці з ознакою комплексної стійкості до ряду збудників захворювань;

визначення типу ознаки стійкості, особливостей її успадкування та зчепленості з іншими цінними ознаками;

моніторинг расового складу популяції збудника бурої іржі; створення банку ефективних генів стійкості пшениці;

 

Лабораторія гематології

 

Основні напрями досліджень:

вивчення фітогельмінтозів зернових культур, картоплі, цукрових буряків, ріпаку, овочевих та квітково-декоративних культур закритого ґрунту;

пошук легкодоступних, мало енергоємних та ефективних методів виявлення фітопаразитичних нематод, встановлення їх видового складу та вивчення шкодочинності;

розробка системи прогнозування розвитку нематодозів;

розробка екологічно безпечних заходів захисту основних польових, овочевих культур та квітково-декоративних рослин від нематодозів.

Лабораторія мікробіологічного методу захисту рослин

Основні напрями наукових досліджень:

виявлення в біо- і агроценозах корисних мікроорганізмів, які стримують чисельність шкідливих членистоногих і розвиток збудників захворювань сільськогосподарських культур;

виявлення, селекція і відбір місцевих високовірулентних штамів ентомопатогенних грибів, бактерій і грибів-антагоністів для створення біопрепаратів;

розробка технологій виробництва і застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур.

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів

Основні напрямки досліджень:

розробка методів визначення нових пестицидів, продуктів їх розпаду та перетворення у рослинах, ґрунті й воді;

вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та механізмів їх дії на метаболізм в рослинах;

визначення ризику застосування пестицидів та розробка комп’ютерних моделей екологічно безпечного захисту рослин від шкідливих організмів в різних грунтово-кліматичних зонах України.

 

Лабораторія токсикології пестицидів

 

Основні напрямки наукових досліджень:

теоретичне обгрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур;

обгрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин;

моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих;

вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

Лабораторія імунітету сільськогосподарських рослин до збудників хвороб.

Основні напрями наукових досліджень:

теоретичні та методичні основи імунітету рослин;

вивчення генетичних і фізіологічних факторів імунітету для обґрунтування принципів і методів селекції на стійкість;

вивчення структури вірулентності популяцій збудників бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу, церкоспорельозу озимої пшениці, фомопсису, білої та сірої гнилі соняшнику, пероноспорозу огірків;

ідентифікація генів вірулентності збудників хвороб рослин;

ідентифікація генів стійкості рослин;

теоретична розробка створення сортів сільськогосподарських культур з груповою стійкістю до шкідливих організмів з використанням методів клітинної біології

Лабораторія фітопатології

Основні напрями наукових досліджень:

вивчення особливостей біології збудників найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, таких як септоріоз, фузаріоз колоса, кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, піренофороз, аскохітоз, плямистості листя ярого ячменю, сажкові хвороби та ін. ;

моніторинг поширення та розвитку хвороб;

виявлення особливостей формування епіфітотій найбільш шкодочинних хвороб основних сільськогосподарських культур;

формування та вдосконалення асортименту протруйників та фунгіцидів;

теоретичне обгрунтування раціонального застосування фунгіцидів в інтегрованих системах захисту рослин;

вдосконалення систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від хвороб.

Сектор науково-інформаційного забезпечення

Сектор був створений у 2005 році на базі бібліотеки, яка існує в Інституті протягом всієї його історії і має статус наукової. Основний напрям роботи є формування довідково-інформаційного фонду бібліотеки, наукова обробка літератури, бібліотечно-інформаційне забезпечення наукових досліджень, пропагування аграрної політики держави, висвітлення досягнень науки й техніки та передового досліду в агропромисловому виробництві. Загальний фонд бібліотеки – понад 99 тис. примірників, з яких 33 тис. книг, 66 тис. назв періодичних видань.

 

 

Наукова розробка відділу карантину рослин:

Прискорена діагностика збудника бактеріального опіку плодових

Відбір зразків від уражених дерев груші в 3 етапи: ранньовесняний період (розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев), осінній (період посиленого сокоруху).

Наукова розробка лабораторії прогнозів:

Ефективний захист городніх культур від капустянки

Є можливість зберегти на присадибних та дачних ділянках до 35% урожаю картоплі, до 25% – моркви, до 40% – огірків і капусти, утримати в чистоті довкілля та отримати екологічно чисту продукцію.

Наукові розробки лабораторії ентомології:

Система захисту посівів гороху від горохової попелиці

Зниження щільності популяції горохової попелиці:

на ранніх посівах гороху – в 2-8 разів порівняно з посівами оптимальних та пізніх строків;

за норми висіву 1, 5 млн. зерен/га – майже в