Адміністративні реформи 40-60 рр. хх століття в Західних областях УРСР: історико-правовий аналіз

РЕДЬКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 342. 9: 351/354: 94 (477. 8) «ХХ»

 

 

 

 

Актуальність теми. Для ефективного вирішення всього комплексу завдань, пов’язаних із пошуком оптимальних моделей адміністративно-територіального устрою й виробленням концептуальних підходів до аналізу регіональної специфіки сучасної України, необхідно насамперед осмислити й узагальнити радянський досвід територіальної організації українських земель та управління українськими територіями. Така практична потреба значною мірою й викликала теоретичний інтерес до адміністративних реформ у західних областях УРСР у 40-60 рр. ХХ ст. як наукової проблеми.

Іншим чинником, що спричинив інтелектуальну зацікавленість у вивченні цієї теми, є її малодослідженість. У наявних наукових дослідженнях часто присутня політизованість в оцінці пакту Молотова-Рібентропа, тенденційність в описі та поясненні процесів поширення та утвердження компартійної влади, побудови суспільно-політичного ладу, духовного життя в західному регіоні України за зразками тоталітарної системи СРСР. Деякі автори оминають факт насильницького характеру встановлення та поновлення радянського режиму в Західній Україні, випадки застосування тиску, волюнтаристських методів у процесі адміністративного реформування західноукраїнських земель. Тому особливо важливо глибоко переосмислити функціонування радянського режиму в західних областях УРСР у 1940-1960 рр. на основі нових матеріалів та документів зі зверненням особливої уваги на правові аспекти його діяльності.

Історико-правові дослідження окресленої проблеми у різні часи і на різних методологічних засадах здійснювали вітчизняні та зарубіжні вчені В. М. Грицак, Р. І. Гричук, В. М. Даниленко, Л. М. Іванов, В. Л. Ісраелян, В. С. Коваль, І. І. Компанієць, О. Р. Куц, А. А. Недух, В. А. Рянжин, В. С. Парсаданова, П. П. Севастьянов, В. Я. Сіполс, Ю. Ю. Сливка, Л. М. Стрельцов, І. А. Тимченко, В. Г. Трухановський, М. М. Швагуляк та інші.

Проте комплексного історико-правового дослідження адміністративних реформ 40-60 рр. ХХ століття в західних областях УРСР не проводилося. Разом з тим, саме таке дослідження є не тільки важливим напрямом науки історії держави та права, а й теоретичною передумовою історико-правового аналізу та міжнародно-правового врегулювання адміністративних реформ в Західній Україні в 1940-1960 рр.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії держави та права Національної академії внутрішніх справ та відповідає завданням Комплексної цільової програми НАН України “Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення”, номер державної реєстрації 0186. 0. 070872.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в осмисленні теоретичних і методологічних засад, оцінці правових підстав як міжнародного, так і внутрішнього характеру, аналізі змісту адміністративних реформ, проведених радянською командно-адміністративною системою у західноукраїнських областях Східної Галичини, приєднаних до складу УРСР у 1939 р.

Мета дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

• проаналізувати історичні, правові джерела, необхідні для реалізації мети дослідження;
• уточнити хронологічні межі проведення радянською владою адміністративних реформ у західноукраїнських областях Східної Галичини; адміністративних перетворень, їх відповідність законодавству СРСР та УРСР;
• показати політико-правову оцінку, здійснену вищими органами державної влади Союзу РСР, висновки та узагальнення сучасних українських дослідників щодо процесу міжнародно-правового врегулювання і конституційно-правового забезпечення входження західноукраїнських земель Східної Галичини до складу УРСР у 1939 р. ;
• виявити стан правового забезпечення, особливості та мету адміністративних реформ, проведених радянською командно-адміністративною системою у західних областях радянської України в 1939-1941 рр. і 1944-1962 рр. ;
• здійснити порівняльно-правовий аналіз першого етапу адміністративної реформи в умовах становлення радянського режиму в 1939-1941 рр. та другого в умовах його поновлення в 1944-1962 рр. і виявити політико-правове обґрунтування радянською державою доцільності таких перетворень;
• висвітлити кадрову політику та якісний склад керівних кадрів компартійної системи влади та управління в західноукраїнських областях Східної Галичини в 1940-1962 рр.

Об’єкт дослідження – система адміністративних правовідносин, що склалася в західноукраїнських областях Східної Галичини внаслідок приєднання їх до Радянського Союзу (1940-1960 рр.).

Предмет дослідження – адміністративні реформи 1940-1960 рр., проведені радянською владою у західноукраїнських областях Східної Галичини.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період від приєднання західноукраїнських земель Східної Галичини восени 1939 р. і започаткування процедури закріплення їх державно-територіального статусу у складі СРСР та УРСР до закінчення процесу десталінізації радянської командно-адміністративної системи на початку 1960 р.

Територіальні межі дослідження включають утворені в 1940 р. на території Східної Галичини західні області УРСР у тогочасних адміністративних кордонах.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових здобутків забезпечуються використанням загальнонаукових, конкретно-наукових та спеціально-правових методів пізнання. Основою дисертаційного дослідження став діалектичний метод, який дозволив визначити закономірності проведення адміністративних реформ, їх специфіку, породжену переходом краю із системи правовідносин однієї країни до іншої (підрозділи 2. 1, 2. 2). Метод герменевтики сприяв пізнанню текстів нормативних актів, архівних матеріалів, інших документів, аналізу та оцінці змісту монографічних праць, наукових публікацій, що дозволило узагальнити політико-правові явища та властивості предмета дослідження (підрозділи 1. 1, 3. 1, 3. 2). Історично-філософський підхід застосовувався при аналізі і оцінці спроб обґрунтування Радянським Союзом правомірності приєднання західноукраїнських земель загалом і територій Східної Галичини зокрема (підрозділи 2. 1, 2. 2). Аксіологічний метод використовувався для визначення якості нормативних актів радянського адміністративного законодавства, їх відповідності етичним категоріям