Адміністративні реформи 40-60 рр. хх століття в Західних областях УРСР: історико-правовий аналіз

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображено у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена поставленою метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на сім підрозділів, висновків, 13 додатків та списку використаних джерел (351 найменування). Повний обсяг дисертації становить 257 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 169 сторінок.

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми, аналізується стан наукового дослідження, розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами; визначається мета, завдання, об’єкт і предмет, теоретико-методологічні та концептуальні засади, характеризується наукова новизна, теоретичне і практичне значення дисертації, наводяться відомості про публікації та апробацію результатів дослідження.

Розділ 1 “Історіографія, джерела та методологія історико-правового дослідження адміністративних реформ в західних областях УРСР (1940-1960 рр.) ” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1. 1. “Історіографія та джерелознавчий аналіз адміністративних реформ в західних областях УРСР 40-60 рр. ХХ ст. ” проаналізовано та узагальнено дослідження проблеми проведення адміністративних реформ в УРСР, зокрема в західних областях, у 40-60 рр. ХХ ст. З’ясовано ключові проблеми, що порушувались у наявних дослідженнях:

• міжнародно-правове закріплення державно-територіального статусу західноукраїнських земель на початку Другої світової війни (дослідження Л. Іванова, В. Коваля, В. Кульчицького, В. Парсаданової, Ю. Сливки, В. Сокуренка, В. Трухановського, М. Швагуляка) ;
• конституційно-правове забезпечення входження західноукраїнських земель до складу УРСР та СРСР у 1939-1941 рр. (дослідження М. Ільківа, К. Кондратюка, С. Кондратюк, В. Косика, Ю. Курносова, В. Макарчука, Ю. Сороки) ;
• ‒адміністративно-територіальне облаштування західноукраїнських земель 1940-1960 рр. та спроби його вдосконалення (дослідження В. Грицака, Р. Гричука, В. Даниленка, О. Клинченка, А. Недуха, І. Тимченка, П. Ткачука) ;
• забезпечення керівними кадрами компартійної системи влади та управління в західних областях УРСР, їх добір, розстановка, освітній рівень та підготовка в 40-60 рр. ХХ ст. (дослідження О. Гарана, М. Дорошка, І. Кожукала, В. Крупини, Т. Першиної) ;
• політика висування жінок на керівні посади компартійної радянської влади в західних областях УРСР у 1940-1960 рр. (дослідження І. Багрової, М. Богачевської-Хом’як, Л. Вітрук, І. Величко, В. Галаган) ;
• перехід від галузевого до територіального принципу організації компартійної системи влади та управління в західних областях УРСР у 1950-1960 рр. (дослідження В. Барана, В. Даниленка, В. Калиновського, О. Кузьминця, В. Кульчицького, С. Кульчицького, П. Музиченка, Б. Тищика).

Історіографічний аналіз наукового вивчення проблем, пов’язаних з адміністративними реформами в західних областях УРСР у 40-60 рр. ХХ ст., виявив, що за своїми особливостями зазначені проблеми мають міждисциплінарний характер. Вони торкаються сфери міжнародного, конституційного, адміністративного права, теорії управління, історії та соціології права, гендерної соціології, історичної регіоналістики, етнополітології. Ці проблеми у кожній із названих галузей наукового пізнання дослідженні неоднаковою мірою. Внаслідок ретельного огляду наявних досліджень було з’ясовано, що найменш дослідженою є проблема оптимізації компартійної системи влади та управління в західних областях УРСР у 1950-1960 рр., яка щільно пов’язана із теорією та історією державного управління, адміністративним правом, етнополітологією. Не набагато більше досліджена проблема конституційно-правового забезпечення входження західноукраїнських земель до складу СРСР та УРСР у 1939-1941 рр., що корелює із проблематикою історії радянської й української конституцій та конституційним правом України. Дуже мало приділено уваги кадровій політиці в західних областях УРСР у 1940-1960 рр., якісному складу керівних кадрів, їх освітньому рівню, підготовці та перепідготовці, підвищенню кваліфікації. Спеціально не досліджувалися етнопсихологічні стереотипи, ідеологічна заангажованість та упередженість, прояви ксенофобії й нетолерантності, що мали місце при проведенні кадрової політики компартійною верхівкою СРСР та УРСР в Західній Україні.

Дещо більше, але недостатньо звертається увага на реорганізацію адміністративно-територіального устрою західноукраїнських земель у 1940-1960 рр. та закріплення їх міжнародно-правового статусу в 1939-1951 рр. Власне такий ступінь дослідження всього комплексу проблем, пов’язаних із адміністративними реформами в західних областях УРСР у 40-60 рр. ХХ ст., обумовив стратегію цього історико-правового дослідження – опору меншою мірою на результати досліджень, а більшою мірою на залучення, аналіз та введення в науковий обіг нового фактичного матеріалу.

Джерельну базу дослідження складають джерела, що умовно можна розподілити на дві групи. До першої групи відносяться джерела, що містять нормативно-правовий матеріал. Це Конституції СРСР 1924 і 1936 рр. та Конституції УСРР 1929 і УРСР 1937 рр., численні нормативно-правові акти, насамперед, закони СРСР і УРСР та укази Верховної Ради СРСР і УРСР, постанови і розпорядження урядів СРСР та УРСР за період від 1938 до 1965 рр. Вони офіційно публікувались у “Ведомостях Верховного Совета”, “Відомостях Верховної Ради України” та інших виданнях. Ці ж нормативно-правові акти з усіма змінами й доповненнями вміщувалися у тематичних збірниках. У дослідженні використано подібні збірники як загальносоюзних, так і республіканських нормативно-правових актів. Це, зокрема, “Международное право в избранных документах”, “Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР”, “Збірник законів Української РСР і указів Верховної Ради Української РСР”, “Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради Української РСР”