Алергія до тарганів у хворих на бронхіальну астму та алергічний риніт

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

побічні реакції виникали однаково часто при проведенні СІТ АлТ і алергеном ДП (P>0, 05). Так, лише у (7, 14+3, 97) % пацієнтів основної (СІТ АлТ) та у (10, 53+4, 98) % осіб контрольної групи (СІТ алергеном ДП) був відмічений розвиток легких місцевих побічних реакцій у вигляді гіперемії шкіри, локального набряку та свербежу в місці ін’єкції, які не вимагали проведення з метою їх ліквідації спеціальних медичних заходів. Крім того, нами спостерігалися один випадок легкої системної реакції (закладеність носа, чхання, нежить) та також один випадок системної побічної реакції середньої тяжкості (відчуття утрудненого дихання, сухий кашель, кропив’янка). Легка системна реакція розвинулася під час проведення СІТ АлТ, а системна побічна реакція середньої тяжкості виникла при застосуванні алергену ДП. Отже, загальна кількість випадків побічних реакцій в наших спостереженнях при проведенні СІТ АлТ склала (9, 52+4, 53) % при проведенні СІТ АлТ та (13, 15+5, 48) % при застосуванні алергену ДП. Слід підкреслити, що розвиток таких реакцій відбувався, як правило, під час нарощування дози алергенів і лише у однієї особи під час отримання підтримуючої дози алергену ДП. Слід підкреслити, що розвиток таких реакцій не перешкодив подальшому проведенню СІТ, яка була продовжена після відповідної корекції схеми лікування.

Таким чином, результати нашого дослідження свідчать про те, що проведення СІТ АлТ та алергеном ДП є достатньо ефективним та безпечним методом лікування хворих на БА або АР за умов ретельного відбору пацієнтів та дотримання всіх вимог щодо її проведення. Цей метод добре поєднується з фармакотерапією і може проводитися в амбулаторних умовах під контролем лікаря-алерголога.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі клінічної алергології – підвищення якості діагностики та ефективності лікування алергії до тарганів у хворих на бронхіальну астму та алергічний риніт шляхом застосування шкірного прик-тесту і специфічної імунотерапії вітчизняними алергенами тарганів.

1. Алергія до різних видів тарганів реєструється y (38, 98+3, 17) % хворих на бронхіальну астму та/або алергічний риніт.

2. У хворих на бронхіальну астму та/або алергічний риніт частіше виявляється сенсибілізація до алергенів чорного американського (13, 14+3, 52) % та рудого німецького (6, 78+2, 62) % тарганів і рідше – до алергена чорного мадагаскарського (4, 24+2, 10) % або декількох алергенів тарганів (2, 12+1, 50) % - (5, 93+2, 46) % одночасно.

3. Гіперчутливість до алергенів тарганів достовірно частіше (P<0, 05) діагностується у пацієнтів з поєднанням бронхіальної астми та алергічного риніту (51, 28+8, 0) %, ніж у хворих лише на бронхіальну астму (38, 03+5, 76) % або алергічний риніт (35, 71+4, 27) %.

4. Хворі на бронхіальну астму та/або алергічний риніт з гіперчутливістю до алергенів тарганів часто сенсибілізовані й до інших внутрішньожитлових алергенів: в (80, 43+4, 14) % випадків до домашнього пилу, в (56, 52+5, 17) % – до пір’я подушок, в (51, 09+5, 21) % – до кліщів роду Dermatophagoides, в (35, 87+5, 0) % спостережень до епідермісу свійських тварин).

5. У (22, 83+4, 38) % пацієнтів з гіперчутливістю до комплексного алергену домашнього пилу виявляється сенсибілізація саме до алергенів тарганів, а не до інших внутрішньожитлових алергенів.

6. Шкірний прик-тест з вітчизняними алергенами чорних та рудого тарганів є високоінформативним, надійним і специфічним методом діагностики гіперчутливості до даних алергенів. Це підтверджують більш висока частота позитивних результатів шкірного тестування з алергенами тарганів у хворих на бронхіальну астму та/або алергічний риніт (38, 98+3, 17) % випадків проти (5, 56+3, 82) % в контрольній групі), у (68, 48+4, 84) % осіб з алергічними захворюваннями, які мали контакт з тарганами, порівняно з (22, 92+3, 50) % пацієнтами, що не контактували з цими комахами, а також покращання клінічного перебігу бронхіальної астми та алергічного риніту у (31, 33+4, 84) % хворих після припинення контакту з тарганами.

7. Специфічна імунотерапія алергенами тарганів є ефективним методом лікування хворих на бронхіальну астму або алергічний риніт з гіперчутливістю до відповідних алергенів. Її клінічна ефективність становить (85, 71+5, 40) % за результатами 12-місячного спостереження за хворими. Вона вже через рік сприяє зниженню шкірної гіперчутливості до відповідних алергенів у (42, 86+7, 64) % пацієнтів.

8. Специфічна імунотерапія алергенами тарганів є безпечним методом лікування. Частота легких місцевих (7, 14+3, 97) % та нетяжких системних (2, 38+2, 35) % побічних реакції при її проведенні складає сумарно лише (9, 52+4, 53) % випадків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вітчизняні алергени тарганів поряд з іншими внутрішньожитловими алергенами (кліщі домашнього пилу, пір’я подушок, бібліотечний пил, епідермальні алергени свійських тварин, плісняві гриби, пилок рослин тощо) повинні бути внесені в діагностичну панель інгаляційних алергенів при скринінговому обстеженні пацієнтів з клінічними ознаками респіраторних алергічних захворювань.

2. З метою своєчасного виявлення гіперчутливості до алергенів тарганів у хворих на бронхіальну астму та/або алергічний риніт лікарям-алергологам рекомендується після збирання алергологічного анамнезу виконувати шкірний прик-тест з вітчизняними алергенами рудого німецького (Blatella germanica) та чорного американського (Periplaneta americana) тарганів.

3. При виявленні гіперчутливості до алергенів тарганів, в разі відсутності протипоказань, пацієнтам (можливо на фоні базисної терапії) рекомендується проведення специфічної імунотерапії