Аналітичне дослідження діяльності ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

2) підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення:

- належних, безпечних і здорових умов праці;

- утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд, інженерних мереж, безпечного ведення технологічних процесів;

- необхідних засобів індивідуального захисту для працівників;

- організації і проведення навчання працівників з питань охорони праці;

- пропаганди охорони праці;

- обліку, аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці;

- професійного добору працівників окремих спеціальностей;

- страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань;

3) організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;

4) стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;

5) широке впровадження позитивного досвіду у сфері охорони праці.

 

 

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці .

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог [35].

На ДП «Завод ім. В.О.Малишева», відповідно до умов законодавства, створено відділ охорони праці, який представлений на рис.2.1.

Основні функції служби охорони праці (СОП): 

1 Розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці, що сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи. 

2 Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці. 

3 Проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці. 

4 Організовує забезпечення працюючих нормативними актами з охорони праці, паспортизацію робочих місць  облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці, підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці. 

5 Бере участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій,  у формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів,  в роботі комісії з питань охорони праці підприємства,  в розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів, які діють в межах підприємства, в роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці. 

6 Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров'я працівників або для людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у разі відмови з цих причин працівників від довіреної роботи. 

 

 

Приміщення планово-економічного відділу, у якому виконувалася дана робота, розташовано на другому поверсі трьохповерхового будинку. Площа приміщення, у якому виконувався дипломний проект, складає 150 м2, у ньому 8 робочих місця, тобто на робоче місце приходиться 18,75 м2. Зважаючи на те, що на одне робоче місце повинне приходитися не менш 6 м2 [36], можна зробити висновок, що розміри приміщення відповідають нормам проектування.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місті, що розглядається, надані в таблиці 4.1 [37].

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [38], виходячи з таких чинників: категорія тяжкості по енерговитратах, період року.

Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги, підняття і перенесення ваги, виконується сидячи. Енерговитрати не перевищують 120 ккал/год., тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [38], віднесена до категорії важкості − легка фізична Іа.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 треба ураховувати високу нервово – емоційну перенапругу користувачів, тому в приміщеннях з ПЕОМ повинні підтримуватися тільки оптимальні параметри мікроклімату, що наведені в таблиці 4.2.

Для створення необхідного мікроклімату у приміщеннях з ПЕОМ, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 [39], у робочому приміщенні встановлені побутові кондиціонери, що автоматично підтримують необхідні оптимальні параметри температури, незалежно від зовнішніх умов, а також проводиться природне провітрювання приміщення. У холодний період року проводиться опалення від центральної тепломережі.

Освітлення робочого приміщення у будівлях, що збудовані до 2006 року повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 [40], а у нових або реконструйованих будівлях − ДБН В.2.5-28-2006 [41]. В приміщенні, що розглядається,