Аналітичне дослідження діяльності ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

 

Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004-91* [50] пожежна безпека забезпечується: системою запобігання пожеж; системою пожежного захисту; організаційними заходами щодо пожежної безпеки.

Категорія приміщення по ступеню вибухо-пожежонебезпеки визначено як В [50], вогнестійкість будівлі –ІІ [51]. Зона класу приміщення П-ІІа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони – ІР44 [50].

Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:

-використання відповідного електроустаткування: ступінь захисту електроапаратури не менш ІP-44, ступінь захисту світильників ІР-2х;

-будівля потребує І або ІІ рівня блискавкозахисту  [52];

-забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників);

-використання вогнегасників ВВК-5 в кількості 15 штук. 

 

 

 

Основними задачами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" [53], прийнятого 25 червня 1991 року, є регулювання відносин в області охорони природи, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Устаткування, що використовується на робочому місці, не є джерелом забруднення навколишнього середовища, проте при виробленні ресурсів стає повторною сировиною і підлягає утилізації.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів і бромідів (BS 7750) TCO'95. У стандартах TCO'99 накладається ряд обмежень до кабелів, що використовуються. Також міжнародними стандартами (починаючи з TCO'92) передбачається застосування енергозберігаючих технологій, накладаються обмеження на допустимі рівні потужності, споживані в неактивному режимі.

 

 

Планово-економічний відділ на ДП «Завод ім. В.О.Малишева» має бокове освітлення з параметрами приміщення: А – 25м, В – 6м, Н – 3м. Розряд зорової роботи III, Кб=1. Пояс світлового клімату IV. Світлові прорізи орієнтовані за сторонами горизонту: 135 – 225ᵒ. Споруда розташована на північ від 50ᵒ пн. ш. 

Для забезпечення нормованого значення КПО при бічному освітленні необхідна сумарна площа світлових прорізів залежно від площі підлоги становить:

 

 

tз = 0,8*0,75*0,9*1*0,9 = 0,486

Sпр = (1,71*9,6*150*1*1,2)/(100*0,486*2,4) = 25,33(м2)

 

Отже, необхідна площа світлових прорізів у адміністративному приміщенні складає 25,33  .

 

5. Цивільний захист

 

Цивільна оборона України – це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [1].

У даному розділі дипломного проекту розглядається питання:

«Дослідження стійкості роботи об’єкта господарювання»

Дослідження стійкості роботи об'єкта господарювання (ОГ) полягає у всебічному вивченні умов, які можуть скластися у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, і у визначенні їх впливу на виробничу діяльність.

Мета дослідження сталості об'єкта господарювання полягає в тому, щоб виявити вразливі місця в роботі об'єкта господарювання у надзвичайних ситуаціях і виробити найефективніші рекомендації, спрямовані на підвищення сталості [52].

Критерії стійкості об’єктів господарювання до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій

1. До впливу повітряної ударної хвилі (ПУХ).

Як кількісний показник стійкості до ПУХ приймається значення надлишкового тиску, при якому будівлі, споруди, обладнання і КЕМ об'єкта зберігаються або зазнають слабких чи середніх руйнувань — це значення надлишкового тиску 

прийнято вважати межею стійкості об'єкта до ударної хвилі — АРф цт (мінімальна межа стійкості досліджуваних елементів, які входять до його складу) [2].

Об'єкт стійкий, якщо АРф нт > АРф тах.

2. До впливу теплового (світлового) випромінювання.

Як показник стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) випромінювання береться мінімальне значення теплового (світлового) імпульсу, при якому може статися загоряння матеріалів чи конструкцій будівель і споруд, у результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті.

Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) імпульсу — Цсв 1іт.

Об'єкт стійкий, якщо Цв 1іт > Цв тах.

3.До впливу радіоактивного зараження.

Як критерій стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження граничне значення рівня радіації на об'єкті, при якому ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не дістане дозу випромінення, більшу установленої) — Рі 1іт (Р/год) [52].

Об'єкт стійкий, якщо Р1 1іт > Р1 тах.

4.До впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху (ЕМІ). Як показник сталості роботи об'єкта в умовах впливу ЕМІ ядерного вибуху прийнятий коефіцієнт безпечності, який визначається відношенням гранично допустимого наведеного струму або напруги Ц до наведеного, тобто створеного ЕМІ в даних умовах ие, що вимірюється у децибелах (Дб):

Стійкість системи в цілому визначається за мінімальним значенням коефіцієнта безпечності елементів, що входять до її складу.

За результатами досліджень розробляється план заходів по підвищенню сталості роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. Визначаються вартість впровадження заходів, джерела фінансування, сили і засоби, терміни виконання і відповідальні за виконання особи. План заходів, які проводяться силами об'єкта, затверджується керівником підприємства — начальником ЦО.

На кожному підприємстві, виходячи з його призначення, розташування і специфіки виробництва, заходи по підвищенню стійкості можуть бути різні