Аналіз господарської діяльності судоремонтного підприємства на прикладі СРЗ ім. Куйбишева

 

Останні роки позначені суттєвим погіршенням стану суднобудівної та судноремонтної індустрії України. Річний випуск її продукції, який . 90-х років перевищував 400 млн. дол., нині впав до 200 млн. Завантаженість судноремонтних та суднобудівних заводів становить у середньому 25-30°о виробничих потужностей. Украй сутужним є фінансовий стан Кредиторська заборгованість перевищує 600 млн. гри., дебіторська приблизно удвічі менша. Остання, до речі, дорівнює боргам, які підприємства винні банкам. Серед видів кредиторської заборгованості борги за енергоносії, бюджетні платежі, платежі до Пенсійного фонду, із заробітної плані.

Головною причиною величезних боргів галузі є збитковість продукт акція $збиткова через те, що собівартість її вища за цін оскільки на заводі замість чотирьох-п'яти суден за рік виготовляють  на кожне припадає увесь спектр витрат за основні фонди, податки, адміністративно-управлінські витрати тощо; отож продукувати (ремонтувати) мізерії) кількість суден узагалі невигідно. Створення судна проце ий. ІЗ умовах нашої нестабільності відсотки банківських кредитів мають величезне, іноді вирішальне значення, адже замовник авансу 20. максимум 40% ціни майбутнього судна. Комерційні ж банки живуть сьогоднішнім днем. Беззаперечним свідченням скрути у суднобудівній та судноремонтній галузі є виготовлення на її підприємствах продукції, далекої від справжнього профілю, і обладнання для цукрової промисловості, теплообмінники для хімічної та газової промисловості, бурові колонки для будівництва житла, газоперекачувальні агрегати, не виробляючи нічого, але набагато гірше, ніж сгворювати профільну продукцію.

Значущість експорту для підприємств українського суднобудування та судноремонту абсолютно недостатньо назвати великою, вона визначальна. Щоб пересвідчитися у цьому твердженні, досить навесні відповідні дані за останні роки. У 1995 році з 19 вироблених суден експортовано 18, у 1999 році з ІЗ експортовано 11, у 1997 році з 10 суден - 7, у 2001 році з 13 - 13.

Не всім відомо про і є, що суднобудівна і а судноремонтна промисловість нашої країни зазнала занепад) в останні п'ять років не тільки через кризу. Суднобудування майже усієї земної кулі опинилося у штопорі через захоплення двома країнами Японією і Південною Кореєю, які виробляють понад три чверті суден світу, головного портфеля та дедвейтом спущених суден позад України опинилися США, Велика Британія, за винятком кількох країн, суднобудування та судноремонт усього світу буквально розтрощені. Ось головна причина того, що ситуація у нашому суднобудуванні, а слідом і у судноремонті особлива, надзвичайна.

Водночас досвід деяких європейських країн, наприклад Польщі й Хорватії.

Це свідчить, що за підтримки уряду, субсидій, пільгового кредитування, залучення іноземних інвесторів є змога вижити галузі, мати доволі замовлень. Сума нових контрактів Польщі перевищує 3 млрд. дол.; лише дві її корабельні мають замовлень на побудову 87 суден. Портфель замовлень 33 судна, ... 70 тиc. тонн; її уряд узяв на себе програму залучення інвестицій у галузь у вигляді позик строком до 10 років. Завдяки цим позикам вдалося модернізувати усі 5 корабелень, які є гордістю країни, налагодити співробітництво між ними, що має неабияке значення на стадії добудови судна.

Купувальники виробів нашої суднобудівної та судноремонтної промисловості знаходяться на усіх континентах земної кулі: в Сирії, Африці, Північній і Південній Америці, Океанії. Це і високо розвинуті країни: США, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, Італія, Бельгія. Данія. Греція, Голландія, Канада, і країни колишнього соціалістичного табору КНР, ... Болгарія, і країни СНД, і середземноморські, такі, наприклад, як Кіпр, Мальта, Ліван, Туреччина, і далекі країни Панама, Нова Зеландія. Є серед замовників наших суден країни, що не мають власних потужних корабелень, як, скажімо, Марокко, Іран, а є, окрім зазначених високо розвинутих держав світу, й такі, що ведуть перед у випуск) суден, паві і: сама Хорватія. На першому місці серед покупців наших суден іде Греція, далі \ першій десяті знаходяться Росія, Мальта, Данія, Індія, Туреччина, Велика Британія, Кіпр, В'єтнам і Болгарія. За два з половиною роки (і999 р. 1 половина 2000 р.) сума експорту у ці країни дорівнювала відповідно 94761 тис. дол., 78388, 24188, 23840, 6006, 53 12, 4659, 4405, 333 1. 3272 тис. дол.

Стосовно номенклатури експорту нашої суднобудівної галузі, то і першому місці були вантажні судна, баржі та інші плавучі засоби для перевезення вантажів і пасажирів, круїзні й пасажирські судна, пороми. За 1997, 1998 і першу половину 1999 року експорт їх становив відповідно 48839 тис . 90452 тис. і 5 І 1 87 ніс. дол. На другому місці з призначені на злам. - відповідно 19598 тиc., 4750 ніс, 265 тис. дол. На третьому риболовні судна, плавучі засоби для переробки і консервування рибної продукції. - відповідно 5915 тис, 4722 тис, 1854 тис. дол. Далі йдуть плавучі платформи для буріння, маяки, доки, знаряддя та інші спеціалізовані плавучі засоби, а також сигнальні судна 1279 тис, 69874 тис, 233 тис. дол. За ними військові кораблі і а рятувальні судна 1667 тис, 3472 тис, 2381 тис дол. На шостому місці серед експортної продукції нашою суднобудування знаходяться різні плавучі засоби експорту, відповідно 11-13 тис. 1865 тис і 750 тис. дол.. буксири й судна - штовхачі 1340 тис, 223 тис, 32 тис. дол. Останнє місце посіли плавучі баки, причали, буї та бакени: 519 тис, 258 тис. 8тис дол.

Як сказано, цифри торкаються лише експорту суден, кораблів та