Аналіз господарської діяльності судоремонтного підприємства на прикладі СРЗ ім. Куйбишева

розрахунки по обов'язкам СРЗ перед бюджетними і не бюджетними фондами, розрахунки і Постачальниками;

розрахунки з Замовниками.

Платежі у бюджет і не бюджетні фонди здійснюються за допомогою платіжних доручень. Такий вид розрахунку являє собою письмове доручення підприємства банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства(організації). Такі платіжні доручення дійсні упродовж 10 днів з дня виписки. Платіжні доручення приймаються банком до виконання тільки при наявності коштів на рахунку платника. Такий вид розрахунків використовується при:

авансовій оплаті продукції(товарів, робіт, послуг);

оплаті з відстрочкою платежу;

перерахуванні податків та інших платежів у бюджет та не бюджетні фонди.

Платіжні вимоги-доручення являють собою розрахункові документи, які містять вимогу Продавця до 'Замовника сплатити на основі направлених йому рахунків і відгрузочних документів вартість виконаних робіт і. одночасно. доручення Замовника обслуговуючому його банку здійснити оплату отриманої продукції(робіт, послуї ).

На підприємстві існує також безакцентна форма розрахунків. На сьогоднішній день безакцентне (без згоди підприємства) списання коштів проводиться у відповідності до діючого законодавства у наступних випадках:

штрафні санкції до підприємства зі сторони податкових органів і не бюджетии-х фондів;

штрафні санкції по рішенню суду:

3.оплата послуї банку за розрахунково-касове обслуговування. У розрахунках з Замовниками присутні наступні види плате»

і.планові платежі;

зарахування взаємної заборгованості;

чекова форма розрахунків та ін.

При здійснені ремонту вартістю більше 10 тис.дол., Замовник оплачує ремонтні роботи в залежності від відсотку їх виконання. У зарубіжній практиці сума вартості рсмоніл сплачується Замовником у розмірі 80°о по закінчені ремонту і останні 20% - по закінченні гарантійного строку. Але для такої форми розрахунків має виконуватись цілий ряд умов, які на сучасному етапі не прийшля українських СРЗ.

 

При виході на зовнішній ринок підприємству необхідно подолати цілий ряд труднощів: від технічного переобладнання заводу до вдосконалення системи управління. Звичайно, процес .модернізації заводу у сучасне судноремонтне підприємство, яке зможе вільно працювати на зовнішньому ринку (не поступаючись якістю своєї роботи) досить тривалий і потребує значних капіталовкладень та підтримки з боку держави. Ллє ці кроки мають бути найпершими у відновленні галузі. Що ж стосується окремих підпрж .. то тільки на прикладі одного судноремонтного підприємства можна нарахувати значну кількість недоліків, які треба виправляти та багато проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення як з боку підприємства, так і з боку держави.

До основних проблем можна віднести:

1. Значний знос основних ((зондів (майже 70%) та відсутність коштів на їх оновлення.

2. Відсутність наукової бази по розробці новітніх технологій.

3. Неможливість отримання довгострокових кредитів через високі відс банків та відсутність гарантій.

4. Значне зростання цін на енергоносії, матеріали, комплектуючі.

5. Відсутність податкових пільг, які використовуються у багатьох країнах для стимулювання експортного виробництва.

Недостатнє: використання принципів і методів маркетингу в роботі судноремонтного підприємства.

Відсутність практики використання новітніх інформаційних технологій.

Для вирішення усіх вище перерахованих питань першочерговою дією повинна стати розробка комплексного план) подальшої роботи підпрікмсті . також плану його зовнішньоекономічної діяльності, якому і присвячений наступний розділ.

 

 

1. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність, від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. 1993. - №18. -18с.

2. Закон України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 // Все про бухгалтерський облік. -1998. - №117. -13с.

3. Закон України про внесення змін до Закону України Про підприємства в Україні від 4.02.98р. // Юридичний вісник України. -1998р. №11-с. 5-6.

4. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного Банку України Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів та нерезидентів з зовнішньоекономічних операцій від 12 грудня 1998 року №1968 // Бізнес/Бухгалтерія. -1999. - №34. -24с.

5. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебное пособие - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. - 320 с.

6. Андрушкин В.А. Основы менеджмента - М.: Инфес, 1995. -275с.

7. Голов С.Ф. Финансовый и управленческий учет - К.: Полифаст, 1996г. -543с.

8. Ехименко Е.Я. Охрана труда. -М.: Машиностроение, 1989. -216с.

9. Заруба В.Я. Основы финансового анализа и менеджмента. -К.: Высшая школа, 1998г. -274с.

10. Покропивный С.Ф. Экономика предприятия. - К.: Хвиля-Прес, 1995г. -280с.

11. Киреев А.П. Международная экономика, ч.1 - М.: Международные отношения, 2000.- 416с;

12. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. Е.М. Пеньковой. -Новосибирск: Наука, 1992. -736с.

13. Мескон М.А., Хедоури Ф., Альберт М. Основы менеджмента -М.: Дело, 1992.-640с.

14. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебное пособие / Под. Ред. А.И. Кредисова. - К.: Феникс, 1996.- 420с.

15. Лзаров И. Судостроению и судоремонту необходима государственная поддержка. // Судоходство - 2000. - №12. -с. 5-12.

16. Никитин B.C. Ремонт и модернизация судов. //Судоходство. 1999.№1.-с.12-14.

17. Пелашенко С. Техническое обслуживание судов исходя из оценки риска. //Судоходство. 1999. - №1. -с. 24-26.

18. Козовая Л. Наука требует средств. // Судоходство. -2000. - № 10. -с. 15-18.

19. Сутягин В. Обзор европейского рынка судостроения и судоремонта. //Судоходство. - 1999. - №8. -с. 12-13.

20. Грищенко В. Судоремонт в Украине. // Судоходство. - 2000. - №3. -с. 6-8.

21. Мартынов Л. Как возродить судоремонт. // Судоходство. - 2000.- №9.-с. 10-12.

22. Бегун Р.Е. Опыт работы лаборатории экономического анализа. -Сб. ЦБНТИ ММФ, серия «Судоремонт», №21.М., 1980.23с.

23. Дукор З.Г., Чертков Х.А. Техпромфинплан судоремонтного завода. Изд.2-е, М.: Транспорт, 1985. -232с.

24. Жучков Б.Н., Волков А.К., Гудим Левкович Т.Э. Организация и планирование производства на судоремонтных предприятиях. Л. Судостроение, -1984. -366с.

25. Зайцев Б.Ф., Чирков В.Г. Технико-экономический уровень производства. М.: Экономика . -1990. -189с.

26. Коробцов И.М., Рожинский Я.И. Научная организация труда в судоремонте. М.:.Транспорт. 1989. -136с.

27. Коробцов И.М., Рожинский Я.И. Ценообразование и рентабельность судоремонта. М.: Транспорт. 1986. -88с.

28. Виноградов С.С, Бродский Н.Е., Сильченко Е.В., Дебнов А.П. Сетевое планирование и управление в судоремонте. М.: Транспорт. 1989. -233с.

29. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий: Учебное пособие - М.: Инфра-М, 1999. -342с.

30. Алгоритмическое обеспечение управления проектами виртуальных производств в судостроении: Монография / К.В. Кошкин, А.А. Павлов -Херсон; Олди - плюс, 2001. -178с.

31. Бохан С. Транспорт Украиньїі в 1999 году - состояние критическое //Судоходство. - 2000. - № 1-2. - с. 19-20.

32. Голуб О. Морской флот Украины в 1998 году: наличие, состав, возраст //Судоходство. - 1998. - №10. - с. 20-21.

33. Черненко Д.А., Романовский В.В. некоторые аспекты развития судостроительного бизнеса в Украине и его место на мировом рынке //Маркетинг и реклама. - 1998. - №7-8. -с. 50-54.

34. Кошкин К.В. Информационные технологии как фактор повышения конкурентоспособности украинского судостроения // Сборник научных робот УГМТУ. - Николаев: УГМТУ, 2001. -№2 -(374). -с. 151-163.

35. Сергиенко У.В. Информатика в Украине: становление, развитие, проблемы. - Киев: Научная мысль, 1999. -354с.

36. Герасимович Л.М. Совершенствование подготовки производства верфи в условиях компьютерного интегрированного производства: Автореф. доц. к.т.н. - Николаев: УГМТУ, 1997. -16с.

37. Yamoto Н., Коуата Т., Fushimi A. GPME Extension on The Network for The Virtual Enterprise // 9th Enternational Conference on Computer Applications is Shipbuilding. - Yokohama: ICCAS'97, 1997. - Vol2. -P. 461 - 474.