Аналіз ЛРС

 

 

1. Завдання аналізу ЛРС (ідентичність, доброякісність, чистота).

2. Види аналізів:

- макроскопічниій;

- мікроскопічний;

- люмінесцентний;

- хімічний якісний та кількісний;

- гістохімічний, фітохімічний;

- фізико-хімічний, біологічний, хроматографічний.

3. Поняття про радіоактивність.

4. Охорона праці при проведенні аналізу ЛРС.

 

 

1. І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова «Фармакогнозія» – К: Медицина, 2010, С. 58-65
2. І. А. Бобкова «Фармакогнозія» Посібник з практичних занять – К: «Медицина», 2010, С. 16-54

 

 

1. В. М. Ковальов, О. І. Павлій «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» – Х: «Прапор», 2000, С. 20-28

Дидактична: Засвоїти основні завдання аналізу, види аналізів, поняття про радіоактивність, правила техніки безпеки при проведенні аналізу ЛРС.

Виховна: Виховувати професійні якості майбутнього спеціаліста: відповідальність, охайність, комунікативність; любов до природи та екологічне ставлення до навколишнього середовища.

 

 

Тема даної лекції необхідна для подальшого вивчення фармакогнозії в повному курсі навчальної програми.

1. Завдання аналізу ЛРС (ідентичність, доброякісність, чистота).

Мета аналізу. Основним завданням практичної фармакогнозії є аналіз лікарської рослинної сировини, який визначає її ідентичність (тотожність), чистоту та доброякісність. Такий аналіз називають фармакогностичним. Визначення ідентичності засвідчує відповідність лікарської рослинної сировини назві, під якою вона надійшла на аналіз. Для визначення ідентичності сировини АНД пропонує такі види аналізу: макроскопічний, мікроскопічний, рідше використовують елементи фітохімічного аналізу (якісні реакції на наявність у сировині тих або інших сполук).

Чистота – це відсутність у лікарській рослинній сировині домішок, які поділяють на органічні та мінеральні.

Органічні домішки:

- частини інших (неотруйних) рослин, а також сіно, солома;

- частина сировини, що втратила колір, властивий цьому виду (почорніла, побуріла, вицвіла) ; недозрілі плоди; шматки кори, вкриті лишайником; бруньки, що почали розпускатися тощо;

- інші частини цієї рослини, що не є сировиною, тобто не наведені у відповідній АНД на дану лікарську рослинну сировину;

- надто подрібнена сировина.

Мінеральні домішки: грудочки землі, камінці, пісок.

Усі перелічені вище домішки належать до допустимих.

Недопустимі домішки:

1) отруйні рослини та їхні частини;

2) металеві предмети;

3) скло;

4) послід птахів та гризунів.

Наявність домішок знижує чистоту та якість сировини, тому кількість домішок регламентується відповідно до АНД на лікарську рослинну сировину. Допустимі домішки не повинні перевищувти норми.

Доброякісність сировини залежить від низки чинників. Вони визначають правильність збирання сировини, сушіння, відсутність плісняви, шкідників, нормальну вологість та кількісний вміст дічих речовин.

2. Види аналізів: макроскопічниій, мікроскопічний, люмінесцентний, хімічний якісний та кількісний, гістохімічний, фітохімічний, фізико-хімічний, біологічний.

Види фармакогностичного аналізу. Сировина, яка надходить на аналіз, може бути:

1. цільна;

2. різана або подрібнена;

3. порошкована;

4. різано-пресована (брикети, гранули).

Для дослідження сировини використовують різні методи аналізу: 1) макроскопічний, 2) мікроскопічний, 3) люмінесцентний, 4) мікрохімічний, 5) гістохімічний, 6) фітохімічний, 7) біологічний.

Макроскопічний аналіз

Є основним методом визначення ідентичності, цілої лікарської рослинної сировини за морфологічними ознаками. Макроскопічний аналіз проводять за такою схемою: зовнішні ознаки сировини, розмір, колір, запах, смак.

Зовнішні ознаки сировини визначають неозброєним оком або за допомогою лупи (х10), її розкладають на спеціальній дошці, матовому склі або клейонці й уважно обстежують у різних положеннях і з різних боків. При цьому звертають увагу на морфологічні ознаки окремих частин сировини (форму об'єкта, будову його поверхні тощо).

Розмір сировини визначають за допомогою міліметрової лінійки або розкладають сировину на міліметровому папері. Для об'єктивного визначення розмірів частин сировини проводять декілька вимірів: для великих об'єктів (3 см і більше) – 10-15 вимірів, для дрібних (3 см) – 20-30. Потім розраховують їх середнє значення.

Колір сировини визначають при денному освітленні на сухих зразках. При цьому визначають колір за поверхнею, а також на зламі або на розрізі.

Запах сировини визначають, розтираючи її пальцями (крихка сировина) ; тверді об'єкти зішкрібають ножем, скальпелем або розтирають у ступці. Деякі об'єкти ошпарюють (для посилення запаху).

Смак можна визначати тільки у тієї сировини, яка відома і неотруйна. Шматочок сировини обережно розжовують і, визначивши смак, випльовують. Також можна визначати смак 10% -го відвару сировини. Методика макроскопічного аналізу значною мірою залежить від морфологічних ознак сировини.

Макроскопічий аналіз сировини «Листки». Листками (Fоїіа) у фармацевтичні практиці називають лікарську сировину, яка являє собою висушені або свіжі листки, або окремі листочки складного листка. Листки зазвичай збирають повністю розвинутими, з черешками або без них.

Зовнішні ознаки. Для визначення зовнішніх ознак дрібні та шкірясті листки зазвичай досліджують сухими; великі, тонкі листки, що, як правило, бувають зім'ятими і зморщеними, розм'якшують у вологій камері або занурюють на декілька хвилин у гарячу воду, а потім розкладають на скляній пластинці і старанно розправляють пінцетом або препарувальною голкою. У сухій або підготовленій сировині визначають: тип листка (простий або складний), розчленованість та форму листкової пластинки, наявність або відсутність черешка, характер краю