Аналіз ЛРС

Розмір – довжину та ширину листкової пластинки, довжину та діаметр черешка визначають за допомогою лінійки. Для визначення розмірів тонкі листки попередньо розмочують у воді.

Колір визначають з обох боків листка при денному освітленні на сухій сировині.

Запах. Для визначення запаху крихкі листки розтирають між пальцями, а шкірясті розламують.

Смак визначають тільки в неотруйній сировині! На смак досліджують шматочок сировини або її 10% -й настій.

Макроскопічний аналіз сировини «Трава». Травою (Неrbае) у фармацевтичній практиці називають лікарську рослинну сировину, яка являє собою висушені або свіжі надземні частини трав'янистих рослин. Сировина складається зі стебел з листками, квітками, іноді з бутонами або недозрілими плодами. До цієї сировини належать верхівки (трава полину), або вся надземна частина (трава конвалії), або надземна частина разом з коренями (трава сухоцвіту багнового).

Зовнішні ознаки. Для визначення зовнішніх ознак звертають увагу на будову стебла, листків, квітів, плодів, обстежуючи сировину неозброєним оком або за допомогою лупи. За необхідності сировину розмочують, опускаючи її на декілька хвилин у гарячу воду, а потім розкладають на гладенькій поверхні і розправляють усі її частини. Якщо трава подрібнена, то для розмочування беруть шматочки стебла, листків, квіток. Для проведення аналізу визначають форму стебла на поперечному розрізі, тип суцвіття. Листки, квіти і плоди відривають і досліджують окремо.

Розміри. Визначають у стебла довжину та діаметр біля основи; у листків – довжину та ширину листкової пластинки, довжину та діаметр черешка; у квіток – довжину, ширину, діаметр, а також довжину квітконіжки; у плодах – довжину, товщину, діаметр.

Колір визначають на сухій сировині при денному освітленні.

Запах визначають при розтиранні.

Смак визначають тільки в неотруйній сировині!. На смак досліджується шматочок сировирш або її 10% -й відвар.

Макроскопічний аналіз сировини «Квітки» Квітками (Flоrеs) у фармацевтичній практиці називають лікарську сировину, що складається з окремих висушених квіток (квітки бузини чорної) або суцвіть (суцвіття ромашки, календули), а також їхніх частин (лейкоподібні квітки волошки). Квітки збирають зазвичай на початку цвітіння, деякі – у фазу бутонізації (квітки полину цитварного).

Зовнішні ознаки. У сировині визначають тип суцвіття, опушеність; потім сировину розмочують, занурюючи в гарячу воду на І хв, і розглядають неозброєним оком або за допомогою лупи (х10) будову квітки (або суцвіття). Квітку кладуть на предметне скло і під лупою її розділяють препарувальними голками на окремі частини. Звертають увагу на наявність або відсутність квітконіжки, па форму і характер квітколожа (плоске, опукле, конічне тощо), па наявність приквітника або обгортки з приквіток, на особливості будови оцвітини – проста (чашечкоподібна, віночкоподібна) чи подвійна; будову чашечки і віночка (правильні або неправильні; зрослопелюсткові чи роздільнопелюсткові) ; число і форму чашолистиків (або зубчиків чашечки), число і форму пелюсток (або зубчиків віночка) ; число і будову тичинок, число маточок, особливості будови зав'язі.

Розміри. Довжину, ширину, діаметр квітки або суцвіття, а також довжину квітконіжки визначають за допомогою вимірювальної лінійки або міліметрового паперу на розмоченій сировині.

Колір сировини визначають при денному освітленні на сухому матеріалі. Запах – при розтиранні.

Смак визначають тільки в неотруйній сировині!. На смак досліджують

шматочок сировини або її 10% -й відвар.

Макроскопічний аналіз сировини «Плоди. « Плодами (Frисtиs) у фармацевтичній практиці називають прості, а також несправжні плоди, супліддя та їхні частини. Плоди збирають достиглими і висушують. Деякі соковиті плоди переробляють у свіжому вигляді (плоди обліпихи).

Зовнішні ознаки. Плоди досліджують у сухому вигляді, розглядаючи їх неозброєним оком або за допомогою лупи (х10). Соковиті плоди, які втратили свою форму під час сушіння, спочатку розглядають у сухому вигляді, а потім розмочують протягом 10 хв у гарячій воді або кип'ятять у воді 5-10 хв. Плід складається з оплодня і насіння, що міститься в ньому. Визначають форму (ша- роподібна, овальна, яйцеподібна, довгаста тощо) плоду, характер його поверхні (зморшкувата, гладенька, ребриста, блискуча тощо). Звертають увагу на кількість гнізд у плоді (плід розрізають упоперек і підраховують кількість гнізд та насінин у кожному гнізді), наявність ефіроолійних канальців або вмістищ. У соковитих плодів після розмочування визначають форму й особливості будови оплодня; відділяють кісточки від м'якоті і підраховують їхню кількість, визначають форму, розмір, характер поверхні тощо.

Розміри визначають за допомогою вимірювальної лінійки або міліметрового паперу: вимірюють довжину, товщину, діаметр.

Колір сировини визначають при денному освітленні на сухому матеріалі, ззовні і всередині (за потреби).

Запах – при розламуванні сировини або при розтиранні.

Смак визначають тільки в неотруйній сировині!. На смак досліджують шматочок сировини або її 10% -й відвар.

Макроскопічний аналіз сировини «Насіння». Насінням (Sетіпа) у фармацевтичній практиці називають ціле насіння та окремі сім'ядолі. Насіння збирають, як правило, дозрілим і висушують.

Зовнішній вигляд. Досліджують сухе насіння, розглядаючи його неозброєним оком або за допомогою лупи (х10). Насіння складається з насінної шкірочки, ендосперму (у деяких рослин насіння без ендосперму) і зародка. Діагностичне значення мають форма, характер поверхні насінини (гладенька, ямкувата, гола або опушена) ; форма, розмір та розміщення зародка, наявність і форма рубчика або насінного входу тощо.

Розміри визначають за допомогою вимірювальної