Аналіз ЛРС

Предмет:

Тип роботи:

Лекція

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

і залишають на 2-3 год. Потім її віджимають, розчиняють у воді і додають чистий гліцерин. На 1 частину желатини беруть 6 частин води і 7 частин гліцерину. На 100 частин такої суміші як антисептик додають 1-2 кристалики фенолу. Гліцерин-желатину нагрівають 10-20 хв. на водяній бані доти, доки рідина стане зовсім прозорою. Потім рідину фільтрують і зберігають у невеликій конічній колбі, яку щільно закорковують і в центр якої вставляють скляну паличку. Скляна паличка має сягати майже до дна колби. Перед використанням гліцерин-желатину нагрівають на водяній бані до рідкої консистенції, і за допомогою скляної палички, не піднімаючи покривного скла, змащують його краї з усіх боків і залишають для підсихання.

Також можна використовувати канадський бальзам, який розчиняють у кислоті або хлороформі до консистенції сиропу або гліцерину. Краплю канадського бальзаму наносять на предметно скло з препаратом і обережно накривають покривним склом так, щоб всередину не потрапило повітря.

Для того щоб мікропрепарат зберігався тривалий час, найкраще занурити об’єкт на предметному склі в гліцерин-желатину і накрити покривним склом. До кожного препарату доцільно приклеювати етикетку з назвою препарату

Люмінесцентна мікроскопія

Метод люмінесцентної мікроскопії застосовують для визначення ідентичності лікарської рослинної сировини. Перевага цього методу полягає в тому, що сировину вивчають у сухому вигляді. З неї готують товсті зрізи або препарати порошку і розглядають їх за допомогою люмінесцентного мікроскопа. Активні речовини, що містяться в рослинах, зумовлюють яскраву флуоресценцію, при чому різні хімічні речовини мають різний характер забарвлення. Інтенсивність забарвлення свідчить про більшу чи меншу концентрацію цих речовин. Люмінесцентна мікроскопія дає можливість одночасно вивчити анатомічну структуру об'єкта і дослідити характер його люмінесценції при збереженні основної переваги такого аналізу – високої чутливості та специфічності.

Мікрохімічний та гістологічний аналіз лрс

Мікрохімічний аналіз

Мікрохімічні реакції проводять із сухою сировиною (найчастіше з порошком), а результати реакції розглядають під мікроскопом. Метою мікрохімічного аналізу є встановлення ідентичності лікарської рослинної сировини. За допомогою мікрохімічних реакцій встановлюють наявність у лікарській сировині діючих речовин (алкалоїдів, дубильних речовин, ефірних олій тощо), а також визначають різні частини клітини, характер оболонки, вміст клітинного соку, різні включення.

Реакції на крохмаль

Поперечний зріз або порошок вміщують у 1-2 краплі розчин у Люголя, накривають покривним склом і спостерігають пін мікроскопом. Крохмальні зерна під дією йоду набувають синього або фіолетового забарвлення.

Реакції на жирні й ефірні олії

Зріз або порошок вміщують у розчин Судану III, накривають предметним склом і обережно підігрівають над полум’ям спиртівки для прискорення забарвлення. Потім, якщо реактив випарувався, можна додати під покривне скло гліцерин. Краплі жирної й ефірної олії набувають оранжево-рожевого кольору. Таким чином, але дещо повільніше, забарвлюються смоли, кутикула, молочники та корок.

Реакції на слиз

Зріз вміщують на кілька хвилин у спиртовий розчин (1: 5000) метиленового синього, а потім занурюють у гліцерин, іон рипають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Слиз набуває блакитного кольору.

Порошок вміщують у 1-2 краплі розчину туші у воді (1: 10), накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. У темно-сірому полі зору виділяються безформні грудки слизу, які поступово набухають і розтікаються внаслідок розчинності слизу у воді.

Порошок вміщують у 1-2 краплі 3-5% розчину натрію гідроксиду, накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Слиз набуває лимонно-жовтого кольору.

Зріз вмішують на 5-10 хв. у концентрований розчин сульфату міді, потім промивають водою і наносять 1-2 краплі 50% розчину калію гідроксиду; препарат накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Слиз набуває блакитного кольору (рослини родини мальвові) або зеленого (рослини родини лілійні).

Реакції на інулін

На поперечний зріз або порошок наносять 1-2 краплі розчину а-нафтолу (резорцину або тимолу) і 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти; з’являється фіолетово-червоне забарвлення. Якщо нафтол замінити на тимол, то спостерігається малинове забарвлення, а на резорцин – червоне. Про наявність інуліну можна робити висновки тільки за відсутності крохмалю, оскільки цю реакцію також дає крохмаль.

Реакції на здерев’янілі елементи (лігніфіковані оболонки)

Зріз або порошок вміщують на предметне скло і додають 1-2 краплі 1% спиртового розчину флороглюцину і 1 краплю 25% розчину хлоридної або сульфатної кислоти. Через 1 хв. рідину відсмоктують фільтрувальним папером і додають 1 краплю гліцерину, накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Здерев’янілі механічні елементи набувають малиново-червоного кольору. Інтенсивність забарвлення залежить від ступеня лігніфікації.

Зріз або порошок вміщують на предметне скло і додають 1-2 краплі розчину аніліну сульфату. Препарат накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Здерев’янілі елементи набувають лимонно-жовтого кольору.

Реакції на дубильні речовини

Зріз уміщують в 1 краплю розчину заліза (III) хлориду або 1 % водний розчин залізоамонійних галунів, накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом. Тканини забарвлюються в чорно-синій або чорно-зелений колір. Також вміст дубильних речовин можна визначити шляхом нанесення на внутрішню поверхню кори реактивів, які наведені вище; з’являється чорно-синє або чорно-зелене забарвлення.

Реакції на похідні антрацену

Зріз або порошок уміщують в 1 краплю 5% розчину натрію або амонію гідроксиду, додають 1 краплю гліцерину і накривають покривним склом. Тканини забарвлюються в червоний або фіолетово-червоний колір.

Реакції