Аналіз співвідношення "витрати-обсяг-результати" (аналіз беззбитковості)

Сформулюємо основні ознаки директ- костингу:

- собівартість калькулюється тільки на основі прямих змінних виробничих витрат; решта витрат – постійні виробничих і невиробничих покривається за рахунок загального доходу фірми;

Поділ виробничих витрат на постійні і змінні для облікових працівників промислових підприємств США, Австралії та європейських капіталістичних країн – явище не нове. На початку ХХ століття Генрі ГЕС провів чітке розмежування між постійними і змінними витратами. З того часу розроблялись різні методи поділу витрат на постійні і змінні. Серед них метод вищої та нижчої точки, метод використання облікових даних, статистичний метод та ін.

управлінський і фінансовий облік інтегровані;

в процесі калькулювання визначається маржинальний доход.

Змінні і постійні витрати

Дослідження в області системи директ-костинг показали, що поділ постійних і змінних витрат ґрунтується на ряді припущень, які необхідно враховувати для (попередження помилкового) використання результатів витрат.

Складність розробки точного розподілу витрат полягає в тому, що витрат, які є змінними в одному випадку, в іншому можуть бути постійними. Наприклад, зарплата оператора обладнання – це змінні витрати, але при угоді про гарантовану річну плату вона може відноситись до постійних витрат. Витрати на електроенергію в усіх галузях вважались постійними, крім ливарного виробництва, де споживання енергії електропіччю змінювалось в залежності від потреб виробництва. Тобто, будь-які витрати можуть бути постійними або змінними в залежності від виду діяльності.

Як правило, на промислових підприємствах немає єдиного положення про класифікацію виробництва витрат на постійні і змінні. В зв’язку з цим кожен підприємець класифікує виробничі витрати на власний розсуд. Це дає можливість маневрувати звітними даними за рахунок свідомого віднесення частини змінних витрат до постійних. Так, при збільшенні суми постійних витрат розмір доходу фірми зменшується, оскільки в системі директ-костинг постійні витрати зменшують суму одержаних доходів. Тому система обліку і калькулювання собівартості продукції по прямих витратах на даний час більш популярна, ніж система повного розподілу витрат на вироби.

Моністична система обліку.

Інтеграція управлінського і фінансового обліку є другою особливістю системи директ-костинг. Її суть полягає в тому, що записи на рахунках управлінського обліку об’єднуються в загальну систему таким шляхом, що всі внутрішні операції виробничого обліку відображаються в Головній книзі. Звіти про виробничі витрати і звіти про прибутки та збитки регулярно надаються керівнику у вигляді залежності даних «витрати-обсяг-прибуток». Такий метод називають моністичною системою ведення обліку. Проте, ця система, на думку американських вчених, має певні недоліки: по-перше, характер і мета управлінського та фінансового обліку настільки різні, що об’єднувати їх недоцільно, адже в основу їх поділу покладено збереження комерційної таємниці: по-друге, моністична система ведення обліку більш об’ємна і складна, що обумовлено кількістю статей, пов’язаних з внутрішніми операціями. Звісно, що ці недоліки роблять всю систему дорогою, а також негнучкою і непрактичною, хоча не дивлячись на це, моністична система є досить розповсюдженою в США.

Маржинальний дохід.

Ще однією особливістю калькуляції собівартості продукції в системі директ-костинг є процес багатостадійного складання звіту про доходи промислових підприємств.

Маржинальний дохід (брутто-прибуток) це різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами.

З нього покриваються загальні постійні витрати (в тому числі комерційні та адміністративні).

Маржинальний дохід = Обсяг продаж – Змінні витрати

Маржинальний дохід відображає внесок сегменту (продукту, підрозділу тощо) у покриття постійних витрат та формування прибутку:

Маржинальний дохід = Постійні витрати + Прибуток

Звіти про фінансові результати, що складаються на основі маржинального доходу, багатоступневі. Вони мають не менше двох розділів: верхній показує маржинальний доход, а нижній – чистий дохід. Нижче наводиться звіт, складений за методом маржинального доходу (таб. 1. 1.)

Таблиця 1.1.1

Звіт про доходи з використання системи директ-костинг

№ з/п Показник Сума, грн. 

1 Дохід від реалізації 500

2 Змінні витрати 290

3 Маржинальний дохід (р. 1 – р. 2) 210

4 Постійні витрати 120

5 Чистий дохід (або збиток)  (р. 3 – р. 4) 90

 

Якщо змінні витрати поділяються на виробничі та невиробничі, наведений звіт про доходи буде трьохрівневим. В цьому випадку на першому етапі визначається виробничий маржинальний дохід як різниця між обсягом реалізації продукції і змінними виробничими витратами. На другому етапі як різниця між виробничим маржинальний доходом та невиробничими змінними витратами визначається маржинальний дохід в цілому по підприємству, на третьому етапі – чистий прибуток підприємства шляхом віднімання від загальної суми маржинального доходу суми постійних витрат. В звітах про доходи можна передбачити поділ загальної суми постійних витрат на два дрібніші блоки. Такий метод називається «багато блоковою системою». В деяких випадках проводиться розмежування між постійними витратами, характерними для деяких виробів або груп виробів, в інших ситуаціях – по територіях збуту або каналах розподілу, але кількість можливих варіантів при системі директ-костинг обмежена.

Калькуляція собівартості в системі директ-костинг та в системі повного розподілу витрат на вироби.

Суть системи повного розподілу витрат між виробами полягає в тому, що до собівартості продукції включається всі виробничі витрати.

При використанні директ-костинг не всі витрати включаються до собівартості продукції звітного періоду. Наприклад, постійні