Аналіз співвідношення "витрати-обсяг-результати" (аналіз беззбитковості)

В 1269 0, 32 406

Разом Х Х 1269

 

Визначаємо частку в реалізації кожного виду.

Питома вага виробу А=  

Питома вага виробу Б= 

Питома вага виробу В = 

 

Таблиця 2.8

Розрахунок індивідуальних точок беззбитковості в грошових одиницях

Виріб Точка беззбитковості в натуральних одиницях Ціна за одиницю Індивідуальна точка беззбитковості в грошових одиницях

А 457 752 343664

Б 406 349 141694

В 406 180 73080

Разом Х Х 558438

 

Визначаємо запас міцності

ЗМ= Виручка – Тб

ЗМ = 1626904 – 562318, 84 = 1064585, 20грн.

Прибуток = Виручка – (ПВ – ЗВ) ;

Прибуток = 1626904 – (503088+388000) = 735816, 00 грн

Фірма має запас міцності оскільки знаходиться в зоні прибутків так як фактична виручка більша на 1064585, 20 грн.

 

 

В умовах ринкового середовища перед підприємством постає завдання не тільки визначити фактичну собівартість продукції, робіт та послуг, а й розрахувати таку собівартість. Яка могла б забезпечити йому певний прибуток. Враховуючи це, суб’єктам господарювання потрібна інформація про очікуваний прибуток щоб мати можливість скоригувати його ще на перших етапах виробництва, виконання робіт чи надання послуг.

Увага управлінського обліку зосереджена, в основному, на процесах усередині підприємства, на короткотермінову перспективу від придбання основних складових продукції, робіт та послуг до їх реалізації. Така концепція вказує на втрачені можливості, оскільки починається надто пізно і закінчується надто рано:

- по-перше, початок аналізу затрат із моменту закупки не дає змоги використовувати в своїх інтересах зв’язки з постачальниками,

- по-друге, закінчення аналізу моментом реалізації не дозволяє взяти до уваги зв’язки з покупцями.

В управлінському обліку формується внутрішня інформація про діяльність підприємства, тобто інформація для конкретних потреб управління. Це насамперед дані про витрати на виробництво за конкретними підрозділами, видами продукції, статтями витрат за центрами відповідальності. Отже, в управлінському обліку міститься детальна інформація про витрати на виробництво за їх конкретними видами. Тому досить часто управлінський облік ототожнюють із виробничим. До компетенції управлінського обліку, крім бухгалтерських витрат на виробництво, належать оперативний облік, елементи планування, контролю, аналізу виробництва.

На думку економістів, основним критерієм якості інформації має бути, передусім, не стільки її точність, як оперативність. Системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг повинні відповідати таким характеристикам, як гнучкість, простота у користуванні, оперативність. І очевидно, що критерієм точності при обчисленні собівартості продукції, робіт і послуг має стати спосіб віднесення витрат на собівартість, а не повнота їх включення. На основі цих міркувань можна вести мову про можливість та доцільність переваг системи неповних витрат у вітчизняному обліку, тобто на об’єкт калькуляції відносять лише ті витрати, які при вибраному підході розглядають як безпосередньо пов’язані з даним об’єктом:

- визначення фінансового результату за напрямками основної діяльності, за окремими видами продукції, робіт чи послуг;

- можливість порівняння собівартості різних періодів в частині релевантних витрат, оскільки при зміні структури підприємства пов’язані з цим не релевантні, непідконтрольні витрати не впливають на її результат;

- аналіз причини відхилень, оцінку мінімального критичного обсягу діяльності, ризику, планування витрат і результатів, виявляти причинно-наслідкові зв’язки тощо.

Витрати в управлінському обліку відграють особливу роль. Менеджерам підприємства різних рівнів потрібна інформація про витрати для розрахунку прибутку, маржинального доходу, собівартості, вибору політики технічного переозброєння, мотивації. Даних фінансового бухгалтерського обліку про величину витрат у цілому на підприємстві або традиційних об’єктах калькуляції недостатньо для ухвалення рішень із оперативного, тактичного і стратегічного управління. Менеджерам потрібна інформація про витрати, згруповані за об’єктами обліку витрат або об’єктами калькуляції (одиниця чи партія продукції, послуга, операція, бізнес-процес, життєвий цикл). Інформація за центрами відповідальності необхідна для мотивації і контролю; про змінні витрати – для аналізу співвідношення виручки й обсягів реалізації та ін.

Відомості про витрати необхідні менеджерам практично на всіх етапах розробки і реалізації управлінських рішень: виявлення проблемної ситуації та постановки мети; збору всебічної інформації для вивчення суті питання для ефективного вирішення і встановлення суті для ефективного вирішення і встановлення обмежень; розробки альтернатив рішень і вибору оптимального варіанту; ухвали рішення та організації контролю за його виконанням.

Для ефективної організації управлінського обліку витрат необхідно застосовувати економічно обґрунтовану класифікацію витрат за певними ознаками. Це допоможе не тільки краще планувати затрати, а й точніше їх аналізувати, а також виявляти певні співвідношення між окремими видами витрат і обчислювати ступінь їх впливу на рівень собівартості й рентабельності окремих видів продукції та послуг.

Напрямки вдосконалення обліку витрат наведено в додатку А.

За даними додатка А можна побачити, що фірма перевиконала план випуску продукції на 6, 7%, або додатково було виготовлено продукції на 265 одиниць або (1810690-1726880) на 965, 44 гривень більше. Саме внаслідок додаткового випуску продукції фірмою було додатково отримано 86, 6% запланованого середньозваженого маржинального доходу. Відповідно і коефіцієнт середньозваженого маржинального доходу становить більше планового 95, 6%.

В свою чергу фірма за планом мала точку беззбитковості у натуральних одиницях 2,