Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Антропогенні ландшафти правоббережної України: історико-географічний аналіз, регіональні структури, оптимізація

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
42
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Структура та обсяг дисертацiї. Дисертацiя складається iз вступу, 7 роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв. Вона викладена на 300 сторiнках машинописного тексту, включає 95 рисункiв, 8 таблиць, 6 додаткiв. Список використаних лiтературних джерел нараховує 409 найменувань.

У першiй главi розглянута iсторiя розвитку комплексних дослiджень природи в межах Правобережної України. Становленню антропогенного ландшафтознавства в Українi, питанням теорiї i методики регiональних дослiджень антропогенних ландшафтiв присвячена друга глава. У наступних главах (3 i 4) проаналiзованi iсторико-географiчнi особливостi формування антропогенних ландшафтiв, їх сучасна структура, парагенетичнi та парадинамiчнi взаємозв'язки мiж ними. У п'ятiй главi видiленi i розглянутi зональнi та азональнi типи антропогенних ландшафтiв, а у шостiй – їх регiональнi структури та проведено природно-господарське районування територiї Правобережної України. У заключнiй, сьомiй главi, розглянута специфiка антропогенно-ландшафтного прогнозу, проаналiзованi особливостi розвитку антропогенних процесiв та ландшафтiв у межах Правобережної України на наступнi 10-15 рокiв, а також напрямки їх оптимiзацiї.
 
Основний змiст дисертацiї
 
Історiя розвитку комплексних дослiджень природи територiї Правобережної України
Дослiдження природи територiї Правобережної України, поступове розширення i поглиблення яких привело до зародження вчення про антропогеннi ландшафти, розпочато з найдавнiших часiв. Аналiз археологiчної та iсторико-географiчної iнформацiї дозволив хронологiчно видiлити 3 етапи i 6 перiодiв у розвитку таких дослiджень.
Етап початкового пiзнання природи (40-35 тис. рокiв тому – IV ст. до н. е.). Прямих, письмових даних, якi б його фiксували, немає. Посередньо етап пiдтверджується багатим археологiчним матерiалом. Для нього характерно: всебiчне пiзнання тiльки тих природних компонентiв та явищ, якi мали практичне значення; регiональний (територiя функцiонування) характер пiзнання природи; передача природничих знань в уснiй формi та практичних навичках; поява перших графiчних зображень природних об'єктiв.
Описовий етап (V ст. до н. е. – середина XVIII ст.). iсторичний аналiз особливостей розвитку i господарського освоєння природних ресурсiв, оригiнальнi античнi та лiтописнi i чисельнi середньовiчнi описи природи Правобережної України дали можливiсть видiлити в межах цього етапу три перiоди:
1. Античний (V ст. до н. е. – початок I тис. н. е.). Фiксується грецькими та римськими античними джерелами. Для перiоду характерно: поява письмової iнформацiї про природу i господарство Правобережної України; порiвняно детальний опис природи пiвденних степових, частково лiсостепових i вiдсутнiсть даних про пiвнiчнi лiсовi райони; поява перших описiв антропогенiзованої природи.
2. Лiтописний (середина I тис. н. е. – XIII ст.). Основа – хронiки, подорожнi нотатки i лiтописи. Останнi – якiсно нова форма географiчної iнформацiї. В лiтописах природа України описана рiдною мовою i мiсцевими авторами; започатковано iсторико-географiчний метод опису природних i суспiльних явищ; хронологiчна достовiрнiсть; першi спроби аналiзу змiн природи пiд впливом господарської дiяльностi людей (Слово о полку iгоревiм).
3. Середньовiчний (XIV – XVIII ст.). Вiдомо близько 60 захiдноєвропейських (здебiльшого французи, iталiйцi, нiмцi i поляки) авторiв оригiнальних описiв природи Правобережної України. Описи узагальненi: природа, населення, господарство, часто з картографiчною iнформацiєю. Наприкiнцi перiоду розпочинаються науковi дослiдження природи окремих регiонiв Правобережної України.
Етап наукових пошукiв (XIX – початок XXI ст.). Характер наукових дослiджень та корективи, що внесли в них двi свiтових вiйни, дали можливiсть роздiлити етап на три перiоди.
1. Зародження наукових основ комплексного вивчення природи (друга половина XIX – початок XX ст.). Для перiоду характерно: органiзацiя географiчних кафедр в унiверситетах i краєзнавчих товариств; проведення комплексних експедицiйних дослiджень; зародження ландшафтознавства i фiзико-географiчного районування; вивчення впливу людини на природу, що привело до формування основ антропогенної географiї.
2. Розвитку природничого районування (20-тi – початок 50-х рокiв XX ст.). Перiод характеризується: активним розвитком галузевих наук; переважанням геоморфологiчних та бiогеографiчних дослiджень; розвитком на їх основi природничого районування, зокрема i для потреб сiльського господарства, садiвництва тощо; зародженням основ антропогенного ландшафтознавства.
3. Ландшафтознавчий (середина 50-х рокiв XX ст. – початок XXI ст.). Характернi ознаки перiоду: розвиток польових ландшафтознавчих дослiджень i проведення перших наукових конференцiй з ландшафтознавства; розробка нових методiв i принципiв комплексних природничих дослiджень; активне формування нових напрямкiв в ландшафтознавствi, зокрема антропогенного; розвиток в структурi останнього регiонального антропогенного ландшафтознавства.
На початку XXI ст. тiсний зв'язок ландшафтознавчих дослiджень з практикою знаменує собою перехiд в новий конструктивний перiод, завершальний в пошуковому етапi розвитку комплексних дослiджень природи Правобережної України.
Основи теорiї i методи регiональних дослiджень антропогенних ландшафтiв
Наука про ландшафти зародилась наприкiнцi XIX ст. територiально в Українi i частково в Росiї завдяки узагальненню В.В. Докучаєвим результатiв земських експедицiй (1882-1916 р. р.) i експериментiв, що апрiорно з початку XIX ст. проводили українськi землероби i лiсiвники (В.Я. Ломикiвський, i. Е.Овсинський, В.Е. Графф, В.П. Скаржинський та iн.), а також нiмецькi колонiсти в межах Правобережної України (с. Харцизiв Новоросiйської, с. Шпикiв Подiльської губернiй та iн.). Зародилася не в процесi вивчення натуральної природи, а на розоранiй степовiй нивi. Практично традицiйне (натуральне) i антропогенне ландшафтознавства почали формуватися в Українi одночасно. Первiсний заряд агрофiльностi (а точнiше антропофiльностi) i регiональний характер дослiджень постiйно супроводжував їх розвиток.
Традицiйне ландшафтознавство в Українi з допомiжного чинника фiзико-географiчного районування (20-50-тi роки XX ст.), пiсля ii Всесоюзної наради з ландшафтознавства у Львовi (1956 р.) розвивається в системi природничих наук обособлено. Антропогенне ландшафтознавство почало оформлятися в 30-40, а як самостiйний
Фото Капча