Антропогенні ландшафти правоббережної України: історико-географічний аналіз, регіональні структури, оптимізація

Районування антропогенних ландшафтiв Правобережної України проведено з врахуванням схем районування окремих класiв антропогенних ландшафтiв та їх мiсцевим спiввiдношенням, тобто регiональними структурами. Враховано також уже iснуючi схеми фiзико-географiчного i природно-господарського районування України. На даний час у межах Правобережної України видiлено 3 природно-господарських зони, 10 країв i 24 райони (рис. 3). Видiленi природно-господарськi зони, краї i райони, їх кiлькiсть та межi будуть в майбутньому, здебiльшого завдяки антропогенному чиннику, змiнюватися. Запропоновану схему можна розглядати як основу подальших дослiджень регiональних структур антропогенних ландшафтiв, прогнозу їх функцiонування та вирiшення проблем оптимiзацiї.

Антропогенно-ландшафтний прогноз. Оптимiзацiя

Антропогенно-ландшафтний прогноз – наукове передбачення змiн у структурi i функцiонуваннi антропогенних ландшафтiв пiд дiєю натуральних та антропогенного чинникiв. Специфiка антропогенно-ландшафтного прогнозу – в передбаченнi майбутнiх змiн не окремих компонентiв, або антропогенiзованого довкiлля, а «образу» уже iснуючих антропогенних ландшафтних комплексiв, особливо зародження i становлення нових. Його ускладнює одночасна взаємодiя рiзних за проявами i наслiдками чинникiв – натуральних i антропогенного. Якщо натуральнi (тектогенний, клiматогенний, бiогенний) чинники дiють здебiльшого рiвномiрно, то антропогеннi «поштовхи» – iмпульсивно-локально, нерiвномiрно i розповсюджуються не прямолiнiйно i з неоднаковою швидкiстю в рiзних регiонах. Разом з тим, антропогенно-ландшафтне прогнозування дещо полегшується iснуючими прогнозами розвитку окремих галузей i господарства регiону в загальному. Це дає можливiсть попередньо визначити райони розвитку тих чи iнших антропогенних ландшафтних комплексiв. Такi можливi змiни сучасних ландшафтних комплексiв пiд дiєю антропогенного чинника, у найближчi 10-15 рокiв вiдображеннi на прогнознiй ландшафтнiй картосхемi Правобережної України. Її основа – карта сучасних ландшафтних комплексiв i схема природно-господарського районування регiону. Пiд дiєю антропогенного чинника у ландшафтних комплексах територiї Правобережної України вiдбудуться змiни рiзного роду: з'являться неоландшафти, що виникнуть за короткiй термiн, частiше на рiвнi урочищ, ландшафтних дiлянок i конкретних мiсцевостей; вiдбудеться видова трансформацiя, що охопить комплекси рiзного масштабу – вiд конкретних урочищ до фiзико-географiчних районiв i навiть областей; змiниться структура iснуючих натуральних та антропогенних комплексiв пiд впливом рiзного роду супутних явищ i процесiв. Це свiдчить також про те, що прогнозування розвитку iснуючих ландшафтних комплексiв неможливе лише на основi дослiджень їх сучасного стану. Антропогенно-ландшафтний прогноз – складова частина бiльш загальних ландшафтного (рис. 4) i географiчного прогнозiв. Разом з тим, вiн одна з основних ланок процесу оптимiзацiї антропогенних ландшафтiв.

В опублiкованих працях (Г.І. Денисик, 1979, 1988, 1990, 1998) розглянутi напрямки оптимiзацiї сiльськогосподарських, промислових, водних i частково рекреацiйних та белiгеративних антропогенних ландшафтiв. У дисертацiї основна увага звернена на вирiшення загальних проблем оптимiзацiї антропогенних ландшафтiв. Так, завдяки подальшiй активнiй антропогенiзацiї природних зон особливо гостро стає питання охорони природи, збереження iснуючих i створення нових заповiдних об'єктiв у межах Правобережної України. В дисертацiї розглянута можливiсть створення єдиної системи природоохоронних об'єктiв, яка включає в себе крiм натуральних, власне антропогеннi, ландшафтно-iнженернi i ландшафтно-техногеннi системи. Доказана доцiльнiсть застосування антропогенно-ландшафтного прогнозування в процесi оптимiзацiї окремих регiональних проблем антропогенних ландшафтiв, зокрема, рекультивацiї гiрничопромислових розробок Подiлля. Особливостi оптимiзацiї небезпечних антропогенних процесiв i пов'язаних з ними формування ландшафтних комплексiв розглянуто на прикладi антропогенного карсту i псевдокарсту Правобережної України.

 

 

1. В iсторичному процесi розвитку комплексних дослiджень природи територiї Правобережної України доцiльно видiляти три етапи: початкового пiзнання, описовий та наукових пошукiв. На їх основi зародилось, оформилось i розвивається як новий науковий напрям вчення про антропогеннi ландшафти. Головними ознаками останнього етапу його розвитку є: використання провiдних методiв географiї i традицiйного ландшафтознавства для вивчення антропогенних комплексiв; розробка нових методiв i принципiв дослiджень в антропогенному ландшафтознавствi; видiлення в його структурi двох роздiлiв – загального i регiонального антропогенного ландшафтознавства.

2. Запропонованi теоретико-методичнi основи регiональних дослiджень антропогенних ландшафтiв базуються на антропоцентричному пiдходi до вивчення процесiв та результатiв взаємодiї людини i природи. Цей пiдхiд означає, що у формуваннi антропогенних ландшафтiв беруть участь два чинники – природний i антропогенний, а специфiку визначають регiональнi особливостi їх взаємодiї. Регiональнi дослiдження антропогенних ландшафтiв включають: визначення районiв спiввiдношення антропогенних i натуральних ландшафтних комплексiв; аналiз змiсту i сутi регiональної органiзацiї антропогенних ландшафтiв, шляхом дослiдження iсторiї формування i структури власне антропогенних ландшафтiв, ландшафтно-iнженерних i ландшафтно-техногенних систем; вирiшення проблем класифiкацiї та районування антропогенних ландшафтiв; розробку методiв дослiджень та способiв їх практичного здiйснення.

3. Основою класифiкацiї антропогенних ландшафтiв є iсторико-географiчний аналiз процесу їх формування та особливостi сучасної структури. Результати аналiзу дали пiдстави для видiлення в межах Правобережної України восьми класiв антропогенних ландшафтiв: селитебного, сiльськогосподарського, лiсового, водного, промислового, дорожного, рекреацiйного, белiгеративного та п'ятнадцяти їх пiдкласiв. Часовi зрiзи зародження вiдповiдних груп ландшафтiв сягають до iсторичних епох; з тих пiр протягом голоцену вiдбувалося становлення i функцiонування ландшафтiв всiх видiлених класiв та пiдкласiв.

4. Антропогеннi ландшафтнi комплекси формуються в наявному природному просторi – часi, успадковуючи складну мозаїку iснуючих ландшафтiв. При цьому створюється нова мережа натурально-антропогенних i антропогенних меж, якими представленi складнi ландшафтнi структури – екотони, катени, рiзнофункцiональнi примiськi смуги та зони. В умовах антропогенного посилення контрастностi середовища активiзацiя обмiном речовиною та енергiєю приводить до формування складних парадинамiчних взаємозв'язкiв мiж антропогенними ландшафтними комплексами. Структура взаємодiючих