Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Авансований капітал аграрних підприємств: формування, оцінка та ефективність використання

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

платою за залучення капіталу та нормою прибутку на власний капітал слід розглядати два варіанти – віднесення плати за залучення капіталу на собівартість та відшкодування плати за залучення капіталу за рахунок прибутку, що залишається після здійснення податкових платежів.

У дисертації доказано, що при віднесенні плати за залучення капіталу на собівартість (цей варіант характерний для нашої країни стосовно різного виду кредитів) норма прибутку на власний капітал буде дорівнювати.
 
де СП- ставка податку з прибутку, коеф.
 
Формула норми прибутку на власний капітал дещо змінилась. Проте висновок щодо ефекту фінансового лівериджу залишається той самий – збільшення частки позичкового капіталу буде вигідне лише тоді, коли норма прибутку на авансований капітал перевищуватиме ставку плати за залучення капіталу.
За умови відшкодування плати за залучення капіталу за рахунок прибутку, що залишається після здійснення податкових платежів (така система діяла в Україні до початку 1995 року відносно довгострокових кредитів і з 1 січня 1995 року по 1 липня 1997 року стосовно фінансових кредитів, що не відносились до тих, які були одержані на поповнення власних оборотних коштів, придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності), норма прибутку на власний капітал дорівнюватиме:
 
Таким чином, при відшкодуванні витрат на додаткове залучення капіталу за рахунок прибутку, позитивний ефект фінансового лівериджу буде мати місце лише тоді, коли
 
Хоча у даний час до собівартості включаються будь-які витрати, пов’язані з виплатою процентів по боргових зобов’язаннях, дану формулу можна використовувати при визначенні доцільності залучення коштів за рахунок випуску привілейованих акцій, тобто, коли наперед відомий процент по акціях і виплата його проводиться за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податкових платежів.
При початковому формуванні авансованого капіталу (при створенні підприємства) виникає потреба з’ясування того, які джерела (власні чи залучені) слід використовувати для цього. Для вирішення даного питання доцільно застосовувати принцип мінімізації середньозваженої вартості авансованого капіталу).
 
СВВ+СВП min
 
де СВВ – середньозважена вартість власного капіталу;
СВП – середньозважена вартість позичкового капіталу.
При формуванні співвідношення між власним та позичковим важливо також враховувати фактор збереження підприємством достатнього рівня платоспроможності.
Дослідження авансованого капіталу як економічної категорії з точки зору джерел його формування, вартісної оцінки складових елементів, структури та впливу її на платоспроможність підприємств важливо доповнити також всебічним вивченням ефективності його використання.
Розділ 3. Методичні питання ефективності використання авансованого капіталу аграрних підприємств
У розділі запропоновано систему показників ефективності використання авансованого та власного капіталу, обґрунтовано методику їх визначення, встановлено наявність та величину зв’язку між факторами, що характеризують структуру авансованого капіталу та забезпеченість виробництва окремими його складовими, і результативними показниками діяльності аграрних підприємств.
При визначенні місця показників ефективності використання авансованого капіталу в системі результативних показників діяльності підприємства, у дисертації запропоновано розрізняти результативні показники функціонування підприємства, що характеризують масштаби його діяльності, та результативні показники, що характеризують ефективність діяльності (див. рис. 3. 1).
В дисертації обґрунтовано доцільність визначення ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва, ефективності використання авансованого капіталу на всіх стадіях його функціонування та ефективності діяльності підприємства в цілому.
Ефективність використання авансованого капіталу на стадії виробництва – це найбільш вузьке (серед зазначених) поняття. Воно характеризує лише сферу виробництва продукції. Показники ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва не залежать від того, наскільки ефективною виявилась реалізація готової продукції, позареалізаційні чи комерційні операції. Для характеристики ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва запропоновано застосовувати показник, що визначається відношенням валової продукції, виробленої за досліджуваний період, у співставних цінах до валової продукції за собівартістю.
Поняття ефективності використання авансованого капіталу на всіх стадіях його функціонування характеризує як сферу виробництва, так і інші сфери, у яких задіяний авансований капітал – реалізацію готової продукції, позареалізаційні, комерційні операції тощо. Крім того, показник ефективності використання авансованого капіталу на відміну від ефективності діяльності підприємства не залежить від того, за рахунок яких саме джерел (власних чи залучених) був сформований капітал, та від наявності витрат, не пов’язаних з функціонуванням авансованого капіталу (витрат зі страхування майна та врожаю, податкових платежів тощо). Враховуючи викладене, для характеристики ефективності використання авансованого капіталу на всіх стадіях його функціонування доцільно використовувати прибуток до вирахування податку з прибутку, до здійснення плати за користування кредитними ресурсами, плати за користування засобами виробництва, одержаними на умовах оренди, та страхових платежів. Для визначення ефективності функціонування підприємства в цілому (як і для визначення ефективності використання власного капіталу) найбільш доцільне використання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства (тобто прибутку після оподаткування), за мінусом штрафних санкцій, сплачених підприємством.
При дослідженні взаємозв’язку між показниками забезпеченості та структури авансованого капіталу і результативними показниками діяльності сільськогосподарських підприємств Кагарлицького району Київської області встановлено наступне:
- значне підвищення питомої ваги необоротних активів у структурі авансованого капіталу призводить до погіршення структури авансованого капіталу, і у зв’язку з цим до зниження результативних показників діяльності підприємств;
- з підвищенням частки оборотних активів структура авансованого капіталу підприємств поліпшується, що сприяє підвищенню ефективності діяльності. Проте прибуток зростає нижчими темпами порівняно з ростом авансованого капіталу і
Фото Капча