Авансований капітал аграрних підприємств: формування, оцінка та ефективність використання

- підвищення рівня забезпеченості оборотними засобами в розрахунку на одиницю необоротних дозволяє більш ефективно використовувати останні та одержувати вищі показники діяльності. Зниження ж норми прибутку на авансований капітал, що спостерігається за цих умов, відбувається при одночасному зростанні показника ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва. Отже, можна стверджувати, що багато підприємств зазнають економічних втрат на стадії реалізації виробленої продукції;

- з підвищенням рівня забезпеченості виробництва авансованим капіталом у розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь зростає виробництво продукції (валової, товарної), проте таке зростання відбувається нижчими темпами порівняно з ростом авансованого капіталу, в результаті чого спостерігається зниження показника віддачі авансованого капіталу за валовою продукцією;

- при підвищенні рівня забезпеченості виробництва оборотними засобами в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь спостерігається підвищення показників ефективності діяльності підприємств;

- на земельних угіддях вищої вартості спостерігаються більш високі показники діяльності підприємств. Поясненням цього є те, що вартість земельних ресурсів значною мірою характеризує їх якість, а використання більш якісних ресурсів забезпечує більшу ймовірність одержання вищих результатів.

За даними здійсненого в дисертації кореляційно-регресійного аналізу встановлено величину та істотність зв’язку між показниками забезпеченості та структури авансованого капіталу і результативними показниками діяльності аграрних підприємств Кагарлицького району Київської області.

 

 

Необхідність широкого використання категорії авансованого капіталу на сучасному етапі викликана становленням ринкових відносин. Визначення складу та реальної вартісної оцінки авансованого капіталу дозволяє більш точно встановлювати платоспроможність підприємства та ефективність його діяльності. Обґрунтований вибір джерел його формування дає змогу оптимізувати співвідношення між власним та позичковим капіталом, а, отже, і підвищити показники ефективності.

Авансований капітал – це сукупність ресурсів, взятих на всіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності.

Дослідження якісного складу та кількісного виміру авансованого капіталу, принципів формування його структури та ефективності використання дозволили встановити наступне:

1. Авансований капітал відрізняється від категорії капіталу в її класичному значенні, під якою розуміють сукупність лише засобів виробництва. З’ясування основних ознак, якими володіють елементи авансованого капіталу (наявність вартісної оцінки, можливість вилучення з процесу виробничого використання, безпосередня участь у виробничому процесі, знос у процесі виробничого використання, необхідність відтворення та ін.) і обґрунтування того, що вони притаманні як засобам виробництва, так і землі, і робочій силі, дозволило нам об’єднати зазначені фактори виробництва в одну категорію – категорію авансованого капіталу;

2. За сферами застосування окремих складових авансованого капіталу можна виділити капітал сфери виробництва (основний та оборотний капітал), капітал сфери обігу (товарний і грошовий капітал, капітал, авансований у нематеріальні активи сфери обігу, і капітал, що знаходиться в розрахунках), капітал сфери фінансових вкладень (капітал, авансований у короткострокові і довгострокові фінансові вкладення) та капітал соціально-культурної сфери;

3. Кількісно авансований капітал підприємства представлений його активами, що відображаються у бухгалтерському балансі. До складу авансованого капіталу входять також земельні ресурси, вартість яких у даний час не показується в балансі вітчизняних підприємств;

4. Переоцінка елементів авансованого капіталу, що здійснюється згідно з діючим законодавством, хоч і наближає їх вартість у бухгалтерській звітності до ринкової, суми дооцінок належать оподаткуванню податком з прибутку, що, звичайно, негативно впливає на реальні можливості підприємств щодо відтворення спожитих у процесі діяльності елементів авансованого капіталу;

5. Для визначення позиції підприємства на ринку слід проаналізувати його майновий та фінансовий стан. Майновий стан доцільно розглядати з точки зору забезпеченості підприємства основними та оборотними засобами, а фінансовий – з точки зору спроможності підприємства погасити борги та можливості продовження ним процесу виробництва після погашення короткострокової заборгованості;

6. З метою більш точного відображення власного капіталу в бухгалтерській звітності вітчизняних підприємств необхідне перенесення з першого розділу пасиву балансу “Цільового фінансування на основі повернення”, “Резерву наступної оплати відпусток”, “Доходів, одержаних у звітному періоді, що відносяться до майбутніх періодів” до інших розділів пасиву, що характеризують зобов’язання;

7. Основними критеріями формування раціональної структури авансованого капіталу (стосовно власних та залучених джерел) можна вважати максимізацію прибутку в розрахунку на одиницю власного капіталу (норми прибутку на власний капітал), мінімізацію середньозваженої вартості авансованого капіталу та збереження підприємством достатнього рівня платоспроможності;

8. При аналізі результатів діяльності підприємств слід розрізняти показники масштабів діяльності та показники ефективності діяльності. Для об’єктивної оцінки рівня ефективності діяльності й здійснення її всебічного аналізу доцільно визначати показники ефективності використання авансованого капіталу на стадії виробництва, ефективності використання авансованого капіталу на всіх стадіях його функціонування та ефективності діяльності підприємства в цілому;

9. При визначенні ефективності використання авансованого капіталу на всіх стадіях його функціонування та ефективності діяльності підприємства доцільно використовувати прибуток на різних стадіях його формування. Для з’ясування ефективності використання авансованого капіталу виправдано застосовувати прибуток до вирахування податку з прибутку, плати за користування кредитними ресурсами, плати за користування засобами виробництва, одержаними на умовах оренди, та страхових платежів. Це дозволить абстрагуватись від впливу на результати діяльності факторів, не пов’язаних із функціонування авансованого капіталу. Для визначення ефективності діяльності підприємства в цілому (як і для визначення ефективності використання власного капіталу), обґрунтованим є використання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства (тобто прибутку після оподаткування), за мінусом штрафних санкцій, сплачених