Банк як елемент економічної системи

- удосконалення порядку реалізації заставленого майна з метою захисту інтересів кредиторів;

- удосконалення банківського законодавства: стимулювання зростання обсягів грошових вкладів населення та розширення гарантій збереження цих вкладів тощо.

Реалізація Комплексної програми розвитку банківської системи України сприяла створенню належних організаційних, правових і методичних умов для успішного виконання завдань, які стояли перед банківською системою.

На основі Програми інтеграції України до Європейського Союзу, схваленої Указом Президента України від 14. 09. 2000 p., Президентом України розроблені Концептуальні засади розвитку України на 2002-2011 роки, які стосуються і вітчизняного банківського сектора.

Стабільності та підвищенню ефективності діяльності банківської системи сприятиме і поглиблення реформ у банківській сфері сучасної України. Насамперед йдеться про розроблену і затверджену НБУ Стратегію розвитку банківської системи України на 2006-2010 pp., в якій визначено основні цілі, пріоритети і магістральні шляхи подальшої розбудови банківської системи України, ключові проблеми законодавчого забезпечення її оптимального функціонування. Стосовно перспектив банківської системи України йдеться насамперед про її зміцнення, підвищення стійкості до криз, посилення довіри населення до вітчизняних банків, активізацію діяльності щодо залучення коштів з мстою їх трансформації у кредити для реального сектора економіки, поглиблення інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір [4].

 

 

Ситуація в банківській системі не є однорідною. Частина банків працює краще аніж інші.

Рейтинг банків від Forbes, розрахований на основі даних фінансової звітності банків станом на 1 липня 2015 року визначив, які з них демонструють кращі показники життєздатності. Так провідні позиції зайняли польський Кредобанк, американський Сітібанк, державний Ощадбанк, австрійський Райффайзен Банк Аваль, французькі Укрсиббанк та Креді Агріколь Банк. При розрахунку рейтингу використовувалися кількісні фінансові показники, серед яких – індикатори ліквідності, рентабельності, капіталізації, з урахуванням якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів і ризиків країн їхнього походження. Мета рейтингу – знайти банки з високою внутрішньою здатністю вистояти в період системної нестабільності [2, 11].

Лідерами рейтингу життєздатності банків, що працюють в Україні, який було складено Forbes за результатами першого півріччя 2016 року, стали французький Credit Agricole, австрійський Райффайзен Банк Аваль, німецький ПроКредит Банк, голландський ІНГ Банк Україна і поки ще італійський UniCredit Bаnk.

Ці банки опинилися в п'ятірці лідерів за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їх походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 липня 2016 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна ─ відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

З моменту складання попереднього рейтингу перелік надійних покинули дві фінансові установи: Фідобанк і «Хрещатик», які перебували в нижній частині рейтингової таблиці. Навесні обидва банки було виведено з ринку як неплатоспроможні, вчергове підтвердивши якість рейтингової методики.

Зауважимо, що збільшення кількості досліджуваних банків у новому рейтингу ─ з 27 до 30 ─ має технічний характер через корекцію методики відбору. Цього разу замість банків із ринковою часткою більше 0, 5% ринку учасниками рейтингу життєздатності банків Forbes стали ТОП-30 найбільших банків за обсягом активів, які контролюють понад 94% банківського ринку [12].

Станом на 01 квітня 2016 року ліцензію Національного банку України мали 111 банківських установи (в т. ч. 43 банків з іноземним капіталом). З початку 2016 року кількість функціонуючих банківських установ скоротилася на 6, а за підсумком 2015 року – на 46 (із 163 станом на 01. 01. 2015 р.).

Загалом, на дату написання огляду, з початку 2014 року в наслідок погіршення платоспроможності до 73 банківських установ було запроваджено тимчасову адміністрацію.

В цілому, щодо 71 банку вже було прийнято рішення про ліквідацію. Щодо 8 банківських установ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію було прийняте без попереднього запровадження тимчасової адміністрації.

Також, 01. 06. 2016 р. Правління Національного банку України вперше прийняло рішення про надання згоди на ліквідацію та відкликання ліцензій за ініціативою власників щодо двох банківських установ (ПАТ «Фінанс Банк» та ПАТ «Інвестиційно-Трастовий Банк») НБУ вів роботу по приведенню структур власності ПАТ «Фінанс Банк» та ПАТ «Інвестиційно-Трастовий Банк» до вимог прозорості. Контролер банків був встановлений, проте не виявив бажання займатись банківською діяльністю та обрав шлях самоліквідації фінансових установ [4].

Національний банк України за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення від 27 вересня 2016 року № 302-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Державний земельний банк».

ПАТ «Держзембанк» віднесено до категорії неплатоспроможних 26 липня 2016 року відповідно до вимог статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У банку не були розміщені вклади фізичних осіб, тому навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відсутнє [10].

За підсумками 2015 року чисті активи банківської системи України скоротились на 4, 7% (62, 46 млн. грн.) до 1 254, 39 млрд. грн.

Кредитна активність банківських установ залишається низькою, що обумовлено скороченням ресурсної бази, погіршенням кредитоспроможності позичальників та високим рівнем невизначеності щодо подальшого економічного розвитку, що, в свою чергу, змушує банківські установи більш прискіпливо відноситись до фінансового стану