Банк як елемент економічної системи

Незважаючи на зменшення обсягу валютних кредитів (в доларовому еквіваленті), внаслідок суттєвої девальвації гривні з початку 2014 року, частка валютних кредитів в кредитному портфелі залишається суттєвою (56. 1%). При цьому, близько 1/5 валютних кредитів були надані населенню (в т. ч. значна частка валютних кредитів була надана ще в 2008-2009 рр. на придбання і будівництво нерухомості).

З огляду на девальвацію національної валюти та враховуючи суттєву частку валютних кредитів в клієнтському кредитному портфелі банків, обсяг простроченої заборгованості протягом 2015 року збільшився на 57% (77 млрд. грн.) та станом на початок поточного року складав 213, 39 млрд грн., що відповідає 22, 1% клієнтського кредитного портфеля [15].

На думку НРА «Рюрік» обсяг неробочих кредитів (станом на початок 2015)

є значно вищим, враховуючи той факт, що наразі банківські установи намагаються максимально реструктурувати наявну проблемну заборгованість. При цьому, очікується подальше деформування резервів під сумнівні до повернення активи, враховуючи продовження бойових дій на сході України.

Причинами вилучення строкового ресурсу з боку суб’єктів господарської діяльності є обмеженість доступу до кредитних ресурсів, враховуючи також зростання вартості кредитного ресурсу. При цьому, значна кількість підприємств втратили власні кошти внаслідок введення до банківських установ тимчасової адміністрації та подальшої ліквідації.

У випадку ж з фізичними особами, вилучення строкових депозитів відбувалось на фоні зниження реальних доходів населення за одночасного підвищення рівня інфляції, що у свою чергу, призводить до підвищення витрат на споживання, а також прагнення громадян зафіксувати власні заощадження шляхом конвертації їх в іноземну валюту. Однак, на відміну від минулого року, сальдо операцій з іноземною валютою з фізичними особами було додатнім, що зумовлено не зниженням попиту на іноземну валюту, а зниженням реальних доходів громадян за одночасного зростання рівня інфляції, що у свою чергу, зумовлює збільшення витрат [2].

За жовтень 2015 року загальний обсяг збитку діючих банків становив «мінус» 3, 7 млрд гривень. Проте, за жовтень у порівнянні з вереснем збиток скоротився на 39% (за вересень 2015 року – «мінус» 6, 1 млрд гривень). «На зменшення обсягу збитку головним чином вплинув прибуток від торговельних операцій, який за жовтень становив 3, 2 млрд гривень (16, 5% доходів банків за жовтень)».

Крім того, в жовтні платоспроможні банки отримали максимальний за 8 місяців чистий комісійний дохід – 2 млрд гривень. Також дещо збільшився чистий процентний дохід – до 4, 4 млрд гривень за жовтень 2015 року.

«Головним чинником отримання банками збитків залишаються значні обсяги відрахувань у резерви – за жовтень поточного року банками було сформовано резервів на загальну суму 9, 8 млрд гривень (42, 8% від витрат за жовтень).

Проте слід зауважити, що темпи нарощення банками резервів поступово уповільнюються», – повідомляє НБУ.

Станом на 1 листопада 2015 року 79 банків отримали прибуток на загальну суму 3, 9 млрд гривень, в тому числі за жовтень – 78 банків на загальну суму 0, 7 млрд гривень [2].

28 вересня 2016 р. Національний банк України видав двом банкам 555 млн гривень рефінансування. Про це йдеться у повідомленні регулятора.

«Національний банк повідомляє, що 28 вересня відбувся черговий кількісний тендер з рефінансування банків, за результатами якого задоволено заявки 2 банків в загальній сумі 555 млн гривень за процентною ставкою у розмірі 17% річних», – йдеться у повідомленні.

При цьому Нацбанк не уточнив, які саме банки отримали рефінансування.

Нагадаємо, платоспроможні банки за перше півріччя 2016 року зменшили заборгованість перед НБУ за кредитами рефінансування на 36, 5% [8].

 

 

З 2014 року дніпропетровський «Приватбанк», який належить олігархові Ігорю Коломойському та його другу молодості Геннадію Боголюбову, постійно в центрі уваги. Останнім часом банк все частіше згадують перші особи країни – від президента до голови НБУ.

Питання майбутнього банку вже давно перейшло у політичну площину і для його власника Ігоря Коломойського це один з головних важелів для впливу на діючу владу. Адже «Приватбанк» – це пів-України вкладників, які здатні влаштувати нову революцію, якщо відібрати у них заощадження. Хоча почасти цей банк був створений згаданими бізнесменами для фінансування своєї ж ФПГ, і фактично виконував функцію «заправки» для підприємств групи.

ЕП пропонує читачам оцінити реальні розміри «Приватбанку», щоб зрозуміти, чим може обернутися падіння цієї «махини». Ймовірні наслідки, до речі, тільки підтверджують той факт, що у банкрутстві найбільшого банку в країні не можуть бути зацікавлені ні влада, ні сам власник. Для обох сторін це «вовчий квиток».

Частка в активах, грошах бізнесу, населення та боргах НБУ

«Приватбанк» – номер один багато в чому. 21% активів всієї банківської системи – це «Приватбанк». Ще більше частка – на рахунках і депозитах до запитання населення – близько 35%.

Проте це не найбільш вражаюча цифра. За підрахунками Фонду гарантування вкладів, балансова вартість активів банків-банкрутів наближається до 500 млрд гривень. Активи одного «Приватбанку» – більше половини цієї суми.

Коли банк став занадто великим

Активи «Приватбанку» росли значно швидше порівняно з всією банківською системою. Це