Банк як елемент економічної системи

• вивчення і вживання заходів з найбільш важливих питань міжнародних фінансів і світової економіки;

• здійснення міждержавного фінансового і валютно-кредитного регулювання;

• колективна розробка і координація стратегії й тактики світової валютно-кредитної та фінансової політики;

• забезпечення стабілізації валют;

• усунення торговельних бар'єрів і сприяння широкому товарообміну між державами;

• дослідження додаткових можливостей приватного капіталу для розвитку технологічного й економічного прогресу.

Залежно від цілей і ступеня універсальності можна виділити три основні типи міжнародних фінансових і валютно-кредитних установ:

1) організації, які регулюють суперечливу цілісність усесвітнього господарства, забезпечуючи в цілому безперебійне функціонування фінансово-валютних відносин;

2) механізми налагодження співпраці між країнами, розгляд і винесення ухвал з міжнародних спірних питань;

3) організації, що забезпечують збір, вивчення і аналіз інформації щодо актуальних фінансових та валютно-кредитних проблем, розробку рекомендацій щодо їх усунення [7].

Останнім часом банківська система України на межі краху, оскільки не виконує своїх реальних функцій. Тому доцільно проаналізувати банківські системи деяких країн світу з метою отримання досвіду реорганізації банківської системи України.

Однією з найстабільніших банківських систем світу є банківська система Швейцарії. Швейцарія – важливий світовий фінансовий центр (Цюріх – третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). Кілька десятків років Швейцарська Конфедерація входила в список офшорних зон.

У країні функціонує близько 4 тисяч фінансових інститутів, у тому числі безліч філій іноземних банків. Вони користуються доброю репутацією Статистика – інструмент соціально-економічних досліджень: матеріали студентських наукових конференцій, 2014-15 р. р. у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердою швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці».

Швейцарія належить до найбільш респектабельних фінансових центрів Європи. Традиційний статус нейтральної держави, місце розташування в центрі Європи, усталені демократичні інститути забезпечили Швейцарії особливе положення на політичній карті світу. Швейцарія – поза військових, політичних і расових конфліктів. З усього світу сюди стікаються банківські вклади. Швейцарія є транзитним пунктом міжнародних фінансових потоків. Швейцарський франк входить до числа основних резервних валют світу. Банківська система Швейцарії має ряд особливостей у своїй роботі.

Банківська система Швейцарії є однією з найстаріших і найбільших у світі. Банківська система Швейцарії регулюється Органом нагляду за фінансовими ринками Швейцарії.

Перша особливість, яку слід відмітити, це таємниця вкладу.

Швейцарії банківська таємниця – захищається законодавчо право будь-якої людини тримати в секреті інформацію про кількість і навіть наявність у нього коштів на банківському рахунку. Тобто, якщо банк «прийняв» вас в клієнти, то він береться зберігати навіть сам факт вашого з банком співпраці. Це зобов'язання банку перед клієнтами не має терміну давності і розповсюджується на будь-якого співробітника банку.

Другою особливістю є відсутність податків.

Всі доходи, отримані у вигляді відсотків від вкладів, у вигляді доходів від трастових операцій не оподатковуються, що є часом вирішальним доказом на користь співпраці з банком. Таким чином, маючи рахунок в офшорній зоні, вкладник не ризикує своїм капіталом, коли не декларує одержуваний дохід і не платить прибутковий податок. В інших країнах податок на прибуток з банківських операцій коливається від 10 до 50%, тому вигода тут очевидна.

Третя особливість – номерні рахунки.

Ми звикли, що рахунок у банку зазвичай відкривається на чиєсь ім'я, будь то ім'я фізичної особи або назва юридичної особи. Іменні банківські рахунки відсутні, замість них кожному рахунку присвоюється певний номер. Таким чином, величезні корпорації і компанії можуть без ризиків витоку інформації накопичувати на своїх рахунках кошти для здійснення великих операцій, операцій по злиттю і поглинанню, і бути впевнені втому, що про це не дізнаються їхні конкуренти або недоброзичливці.

Останньою особливістю є захист особистої інформації вкладників.

Ще однією с цікавих систем є банківська система США. Сформована на сьогоднішній день банківська система Сполучених Штатів Америки значно відрізняється від структур з аналогічними функціями, існуючими в інших розвинених країнах. Головна відмінність банківської системи США складається у величезному числі банків. У 20 столітті число працюючих у Штатах банків значно скоротилася приблизно до 15 000, хоча ще в 1931 році працювало понад 31 000 банківських організацій.

Основою банківської системи США є Федеральна резервна система, що виконує функції центрального банку країни. До неї входить 12 Федеральних резервних банків, рівномірно розподілених по території країни відповідно до економічною активністю кожного з штатів. Ці дванадцять банків перебувають у приватній власності, але при цьому контролюються державною машиною і є провідниками фінансової політики центрального банківського органу країни. У своїй роботі Федеральні резервні банки керуються не міркуваннями отримання прибутку, а загальною політикою управлінців з ФРС (багато з яких призначаються особисто президентом США) з метою поліпшення стану економіки країни в цілому.

Банківська система США розділилася на комерційні та інвестиційні в 1929-1933 роках, коли відбулися масові банкрутства в банківському секторі. З того часу займатися серйозними операціями з цінними паперами за законом можуть тільки інвестиційні банки. За рахунок цього усунуто одне з головних протиріч, що призводять до конфлікту інтересів в банках, що працюють за універсальною схемою. Такі банки можуть одночасно ставати кредиторами та інвесторами стосовно одного й того ж позичальника. Є думка, що фондовий ринок Сполучених Штатів Америки досяг настільки значних